Рішення № 14623294, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/5716.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Нова"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віс-Компані"

простягнення 25104,77 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Гнатенко Ю.Є.

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Нова" (надалі –ТОВ "Альфа-Нова") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-Компані" (надалі –ТОВ "Віс-Компані") про стягнення 25 104,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу №04/03/08-1 від 04.03.2008 р. позивач поставив товари народного споживання, а відповідач в повному обсязі за отримані товари не розрахувався, у зв’язку із чим виникла заборгованість у розмірі 22 627,19 грн. На вказану суму позивачем нарахована пеня у розмірі 1462,65 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 763,75 грн. та 3% річних у розмірі 251,18 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. розгляд справи відкладено до 16.03.2011 р. у зв'язку із неявкою представників сторін.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №13375082, що отримано відповідачем 16.02.2011 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №801922 від 24.02.2011 р., та вказано в позові.

Також, судом було додатково відправлено ухвалу суду на поштову адресу відповідача (14021, м.Чернігів, вул.Репкинська, 3), що вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2008 р. між ТОВ "Альфа-Нова" (продавець) та ТОВ "Віс-Компані" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 04/03/08-1 (надалі "Договір").

Відповідно до п. 1.2 Договору продавець продає, а покупець купує продукцію (надалі Товар) та здійснює оплату, згідно умов цього договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що сторони домовились: до першої поставки товару, на вимогу покупця, продавець зобов’язаний надати зразки товару, який став предметом даного договору. Для оформлення всіх документів на поставку товару покупець направляє продавцю заявку із зазначенням номенклатури та кількості необхідного Товару. Заявка є підставою для складання накладної на конкретну партію Товару, в якій зазначається номенклатура, кількість, ціна Товару та інші необхідні дані. Така накладна є невід’ємною частиною договору. Якщо в заявці вказано Товар, якого на даний момент у продавця немає, необхідні документи складаються без урахування цього виду Товару з повідомленням про це покупця згідно п. 3.7 даного договору.

Згідно із п.п. 4.1, 4.3 Договору загальна вартість цього договору визначається вартістю Товару, поставленого згідно накладних протягом терміну дії Договору. Покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість конкретної поставки Товару, який замовлено покупцем, не пізніше чим через 21 (двадцять один) день від дати отримання Товару, згідно накладної чи/або рахунку-фактури на товар, без врахування дня відпуску Товару.

Відповідно до п. 4.4 Договору днем здійснення платежу вважається день, в якій сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку Покупця.

Пунктом п. 5.3 Договору визначено, що ризик випадкової загибелі, втрати або пошкодження Товару переходить від продавця до покупця в момент передачі Товару представнику покупця за накладною або актом прийому-передачі.

Відповідно до умов Договору та Додаткової угоди до Договору від 21.01.2010 р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 р.

На виконання умов Договору у період з 03.02.2010 р. по 08.09.2010 р. позивач передав, відповідач прийняв та здійснив часткову оплату товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, банківськими виписками та актом звірки з покупцем від 30.11.2010 р., який підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін, та відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 30.11.2010 р. становила 22700,87грн.

Відповідачем частково було повернуто переданий позивачем за Договором товар на суму 73,68 грн., що підтверджується накладною на повернення товару №СС-0160172 від 19.01.2011р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті переданого за Договором товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 627,19 грн., а саме: частково згідно накладної №17099 від 16.06.2010 р. у розмірі 1685,38, частково згідно накладної №20071 від 04.08.2010 р у розмірі 2 359,96 грн., та повністю за переданий товар згідно накладних №17488 від 23.06.2010р. у розмірі 672,11 грн., №20517 від 11.08.2010р. - 3 601,28 грн., №20957 від 18.08.2010 р. - 7 175,47 грн., №22187 від 08.09.2010 р. –7 206,67 грн.

Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні, банківські виписки, акт звірки з покупцем) підтверджується передача позивачем за Договором товару, прийняття, часткова оплата, повернення його відповідачем, та існування заборгованості відповідача у розмірі 22 627,19 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням дат складання видаткових накладних, враховуючи приписи ст. 530 Господарського кодексу України та п. 4.3 Договору, грошове зобов’язання відповідача по оплаті переданого за Договором позивачем товару мало бути виконано на протязі 21 дня з моменту отримання кожної партії товару, а тому з урахуванням дат складання накладних на момент подачі позову настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 22 627,19 грн. на підставі Договору за переданий в червні-вересні 2010 року товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Віс-Компані" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Альфа-Нова" про стягнення з ТОВ "Віс-Компані" заборгованості у розмірі 22 627,19 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1462,65грн., нарахованої у період з 09.07.2010 р. по 04.02.2011 р., інфляційних у розмірі 763,75грн., нарахованих у період з серпня по грудень 2010 р., та 3% річних у розмірі 251,18грн., нарахованих у період з 16.07.2010 р. по 04.02.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 22 дня після отримання кожної партії товару він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.6 Договору в разі несвоєчасної або неповної оплати за Товар в термін, вказаний в цьому договорі, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожний день прострочення платежу, від суми несплаченого боргу.

За перерахунком суду з урахуванням встановлених дат з яких відповідач є таким, що прострочив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1491,26 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку розмір інфляційних та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 694,52 грн. та 253,06 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних, що становить 69,23 грн., необхідно відмовити оскільки вони обраховані не вірно.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені та 3% річних у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Віс-Компані" на користь ТОВ "Альфа-Нова" суми основного боргу у розмірі 22 627,19 грн., пені у розмірі 1 462,65 грн., інфляційних у розмірі 694,52 грн. та 3% річних у розмірі 251,18грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Нова" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-Компані" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2; ідентифікаційний код 31241468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Нова" (08154, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Київська, 66-В; ідентифікаційний код 32590555) суму основного боргу у розмірі 22 627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 19 коп., пеню у розмірі 1 462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн. 65 коп., інфляційні у розмірі 694 (шістсот дев’яносто чотири) грн. 52 коп., 3% річних у розмірі 251 (двісті п’ятдесят одна) грн. 18 коп., державне мито у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн. 36 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п’ять ) грн. 35 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –17.03.2011 р.