Рішення № 14622582, 21.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.11 р. Справа № 37/38пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства "Макіїввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. С.М. Кірова", с. Свердлове, м. Макіївка, ідентифікаційний код 26553073

до Відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області м. Донецьк, ідентифікаційний код 35687119

про: скасування постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №6 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 1000790,42грн. та №9 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 850,00грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Лактюшина А.М. (за довіреністю 308-81/58д від 04.01.2011р.);

від Відповідача – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України 08.02.2011р. в судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2011р., з 15.02.2011р. було оголошено перерву до 01.03.2011р., 01.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.03.2011р.

У судовому засіданні 21.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство "Макіїввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. С.М. Кірова", с. Свердлове м. Макіївка (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області м. Донецьк (далі – Відповідач) про скасування постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №6 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 1000790,42грн. та №9 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 850,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на протиправність дій Відповідача щодо не продовження дії дозволу на будівництво та відсутність розрахунку суми штрафів, застосованих оскаржуваними постановами.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає постанову №6 від 05.01.2011р., постанову №9 від 05.01.2011р., акт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №б/н від 19.11.2010р., припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №б/н від 19.11.2010р., постанову №1842 від 22.12.2010р., дозвіл на виконання будівельних робіт №84, припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №321 від 22.12.2010р., акт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №б/н від 22.12.2010р., припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №320 від 22.12.2010р., контракт №16к від 14.02.2001р., договір будівельного підряду №97 від 20.05.2009р., договір будівельного підряду №64 від 26.03.2007р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 29 Закону України „Про планування та місто забудову”, ст. 20 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання вимог суду та для підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 79-94, 106-122), у тому числі – пояснення щодо розподілу будівельних робіт за видами, вартість яких була базою розрахунку застосованого Відповідачем у постанові № №6 від 05.01.2011р. штрафу.

Відповідач надав заперечення №7/5-03-0994 від 07.02.2011р. (а.с.а.с.45-48), в яких наголосив на встановлення за результатами проведеної перевірки наявності порушень у сфері містобудування та видання припису щодо їх усунення, який не був виконаний, що встановлена перевіркою його виконання, внаслідок чого складено протокол про наявність порушення та видано в межах наявних повноважень оскаржувану постанову про накладання штрафу.

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду Відповідачем були представлені додаткові документи (а.с.а.с. 49-72).

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, при цьому представником Позивача на запитання суду підтверджено відсутність дозволу на проведення будівельних робіт на момент здійснення перевірки Інспекцією ДАБК (а.с.102). У судове засіданні 21.03.2011р. представник Відповідача без пояснення причин не з’явився.

Суд вважає за можливе розглянути спір в за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації обставин розглядуваних правовідносин, а неявка 21.03.2011р. без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України з огляду на обсяг представлених доказів не впливає на таку кваліфікацію і не може вважаться підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні 21.03.2011р. представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2011р. між ДВАТ „Шахта ім. С.М. Кирова” ДХК „Макіївугілля” (Замовник – зараз відокремлений підрозділ у складів ДП „Макіїввугілля” – а.с.а.с.80-83) та ДВАТ „Трест „Макіїввуглебуд” (Підрядник) був укладений контракт №16к щодо поліпшення провітрювання пластів h10в і h10 з проходження вентиляційного ствола ДВАТ „Шахта ім. С.М. Кирова” ДХК „Макіївугілля”

10.04.2001р. ДВАТ „Шахта ім. С.М.Кірова” було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №84, передбачених означеним контрактом (а.с.33) зі строком дії до 1 кварталу 2002р., який в подальшому неодноразово продовжувався Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Макіївки на виконання будівельних робіт м. Макіївки, востаннє – до 2 кварталу 2008р.

В свою чергу, 26.03.2007р. та 20.05.2009р між Позивачем (Замовник) та Державним відкритим акціонерним товариством „Макіїввуглебуд” (Генпідрядник) укладалися договори будівельного підряду №64 (а.с.а.с. 23-29), №97 (а.с.а.с. 19-22), положення п.1.1 яких встановлювали для Генпідрядник обов’язок виконати за замовленням Замовника усі передбачені будівельно-монтажні роботи по проекту „Поліпшення провітрювання пластів h10в і h10 з проходження вентиляційного ствола для „шахти імені С.М. Кірова” відповідно до позиційного списку в обумовлений термін звершити будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи у межах договірної ціни на свій ризик власними і залученими силами відповідно до проекту виконання робіт, а Замовник зобов’язався прийняти та сплатити виконані роботи на умовах передбачених цим договором.

26.10.2010р. на підставі звернення ДОГО „Центр будівельної допомоги” №10-5/4 від 14.10.210р. (а.с. 49) та наказу Інспекції ДАБК від 25.10.2010р. №141 Відповідачем було видано посвідчення №7/5-07-5198 (а.с.58) своїм співробітникам для проведення позапланової перевірки у термін з 29.10.2010р. по 12.11.2010р. і подальшим продовженням по 23.12.2010р. Шахтоуправління ім. С.М. Кірова відносно дотримання ним вимог діючого законодавства у сфері містобудування, пов’язаної із створення об’єктів архітектури.

За результатами означеної перевірки 19.11.2010р. був складений акт (а.с.а.с.34, 35), яким встановлено, що:

Будівля розподільчого пункту 6-10 кВт збудована з відхиленням від проекту, тобто:

- відсутні порізи (ПР8 та ПР9) між камерою силового трансформатора та вентиляційною камерою, вентиляційною камерою та приміщеннями РУ-0,4 кВ. (Р 205 АС-2 лист 2);

- брускові перемички над прорізами, передбачені проектом не встановлені, перемичками є ФБС;

- стіни РП виконані із ФБС, а не з блоків комірчастих бетонів стінових дрібних по ГОСТ21520-76 (Р205 АС2 лист 2) – ФБС ГОСТ13579-78;

- гідроізоляційний килим крівлі виконано з руберойду що наплавляється, проте згідно проекту 4 шару руберойду РКМ – 350Б та шар гравію на антисептированій бітумній мастиксі;

Будівля котельної виконано з відхиленням від проекту, тобто:

- прибудови до котельної (тамбур) виконано з шлакоблоків, а проектом передбачено з цегли;

- підпільні канали та приямок виконані з бетону, а проектом передбачені з керамічної цегли повнотілої пластичного пресування. По будівлі вентиляційної установці провести перевірку відповідності виконаних робіт проектним рішенням не є можливим у зв’язку з неповнотою та некоректністю проекту;

- стіни надшахтної будівлі виконані з ФБС, цегли та шлакоблоку, а проектом передбачено з шлакоблоку (РН-27-628, АС-5);

- по фасаду 3-1 в металевих воротах виконані двері які не передбачені проектом;

- до будівлі прибудовано навіс з металевих конструкцій та залізобетонних плит;

- по фасаду Г-А вхідний вузол в нахилений вентиляційний стовбур виконано з відхиленням від проекту з влаштуванням додаткового технологічного отвору; Роботи виконуються без дозволу на виконання будівельних робіт, відсутній інформаційний стенд.

З огляду на виявлені порушення Відповідачем 19.11.2010р. був виданий припис (а.с.51), яким запропоновано Позивачу зупинити ведення будівельних робіт до отримання дозволу, усунути виявлені порушення та до 15.12.2010р. надати в Інспекцію ДАБК довідку про вартість виконаних будівельних робіт. Цей припис вручено Рябченко С.В. – начальнику відділу капітального будівництва Відокремленого підрозділу Позивача.

22.12.2010р. Інспекцією ДАБК була проведена перевірка стану виконання означеного припису, за результатами якої складено акт від 22.12.2010р. (а.с.40), надісланий Позивачеві поштою і отриманий 28.12.2010р. (а.с.54). Означеним актом встановлено, що припис виконується не в повному обсягу, а саме: дозвіл на виконання будівельних робіт не отримано, а проектна документація не приведена у відповідність до діючого законодавства та держаних будівельних норм, у зв’язку із чим констатовано наявність порушення п.п. 2 п. 4. Постанови КМУ №225 від 25.03.1993р. „Положення про державний архітектурно-будівельний контроль”. Відсутність дозволу на виконання робіт та порушення у зв’язку із цим ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” також зафіксована в іншому надісланому поштою акті від цієї ж дати (а.с.38).

Одночасно із цими актами Відповідачем був складений і надісланий Позивачу припис №321 (а.с.39) з вимогою про усунення виявленого порушення, а також протоколи про правопорушення у сфері містобудування (а.с.а.с.52, 53, 70, 71), якими встановлені вказані вище порушення із зазначенням Позивача винним у їх скоєнні, пропонувалося накласти штрафи у розмірі 50% від вартості виконаних будівельних робіт і 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно та повідомлялося, що розгляд адміністративних справ відбудеться 05.01.2011р.

За результатами розгляду означених адміністративних справ начальником Інспекції ДАБК 05.01.2011р. винесені оскаржувані постанови:

- № 9 (а.с.30), якою за встановлені порушення Позивача на нього накладено штраф у розмірі 850грн. із строком сплати до 19.01.2011р.;

- №6 (а.с.55, 56), якою за встановлені порушення Позивача на нього накладено штраф у розмірі 1430335,42грн. із строком сплати до 19.01.2011р.

Виходячи із наявних матеріалів справи, судом встановлено, що для визначення суми штрафу за постановою №6 від 05.01.2011р. Відповідач виходив з розміру вартості будівельних робіт, визначеної у наданих Позивачем довідках (а.с.а.с.58-69). Між тим, в означених у складі будівельно-монтажних робіт довідках відображена вартість як поверхневих, так і підземних робіт, розподіл яких здійснюється в контексті відповідних правил Мінвуглепрому України СОУ-Н 10.1.25618095.001:2008 (а.с.а.с.108, 109). Враховуючи означений розподіл видів робіт, виходячи із змісту актів форми КБ-2в (а.с.а.с.110-118) судом встановлено, що загальна вартість будівельних поверхневих робіт за охоплений розрахунком Відповідача період насправді становить 2641261,84грн. без ПДВ (що відображено у загальному виді в довідці від 28.02.2011р. – а.с.107), а з ПДВ відповідно 3169514,21грн.

Отже, 50% від цієї вартості для розрахунку суми штрафу становить 1584757,1грн.

05.01.2011р. Відповідачем були винесено ще одну постанову № 6 (а.с.31), якою за встановлені порушення Позивача на нього накладено штраф у сумі 1000790,42грн. із строком сплати до 19.01.2011р. Суд зазначає, що за змістом позовних вимог оскаржується саме ця постанова №6 – штраф за якою складає 1000790,42грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов №7/5-03-0994 від 07.02.2011р. (а.с.а.с.45-48).

Суд розглядає справу в контексті заявлених вимог щодо скасування двох оскаржуваних постанов, оскільки таке об’єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України – вимоги є однорідними та пов’язані підставами виникнення і наданими доказами.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядуваний позов таким, що не підлягає задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту розглядуваних вимог сутність цього спору полягає у скасуванні постанов Відповідача про накладання штрафів за порушення у сфері містобудування.

За своєю правовою природою спірні рішення (у формі постанов) Відповідача є індивідуально-правовими актами ненормативного характеру у розумінні відповідних визначень, наведених в абз. 1 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 та абз. 3 п. 1 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000р. N 02-5/35, які в силу своєї обов’язковості створюють Позивачеві негативні майнові наслідки притягнення до відповідальності за правопорушення, припущені при будівництві.

Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами) наступної сукупності умов:

- наявність у Позивача певного суб’єктивного права або інтересу;

- порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства), і відсутність будь-якої з них унеможливлює задоволення позову.

Оскільки Позивач є безпосередньо зобов’язаною стороною за оскаржуваними постановами відносно необхідності сплати встановлених штрафів, а можливість оскарження актів в судовому порядку безпосередньо передбачена ч. 2 ст.16 цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 4 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, остільки із вище зазначених трьох умов задоволення позову судом досліджується саме доведеність факту порушень з боку Інспекції ДАБК при прийнятті оскаржуваних постанов в контексті наведених заявником позову підстав.

В свою чергу, виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній вимагає скасування спірних постанови, оскільки:

- по-перше, Відповідач всупереч ст. 29 Закону України „Про планування та містозабудову” (назва Закону із позовної заяви) не продовжував дозвіл на будівництво;

- по-друге, відсутність розрахунку суми штрафних санкцій.

За висновком суду означені аргументи Позивача є юридично неспроможними та доказово не доведеними з огляду на таке:

1. Наразі, Закону України „Про планування і місто забудову” взагалі не існує, але якщо Позивач мав на увазі ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” (діяв на момент прийняття оскаржуваної постанови), що встановлювала порядок видачі дозволу на виконання будівельних робіт, то і в цьому випадку позиція Заявника позову є хибною, оскільки жодних доказів подання заяви про отримання дозволу з відповідними додатками та прийняття відмови у його видачі (продовженні) до справи не надано. Більш того, оцінка бездіяльності Відповідача відносно видачі дозволів має бути предметом оцінки в межах розгляду іншого (адміністративного) спору, і не має безпосереднього відношення до розглядуваної справи, адже діюче на момент прийняття розглядуваних постанов законодавство не передбачало можливості правомірного здійснення будівельних робіт за відсутністю відповідного дозволу незалежно від причин його відсутності. Як було зазначено судом, факт відсутності чинного дозволу на виконання будівельних робіт на момент здійснення перевірки Позивачем визнається.

2. Розмір штрафу у 850грн. за постановою №9 безпосередньо передбачений абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та визначається розміром неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. В свою чергу, розмір штрафу за оскаржуваної постановою №6 в сумі 1000790,42грн. не перевищує встановленої судом 50% вартості будівельних робіт - 1584757,1грн., а отже застосування меншої, ніж належить за змістом абз.2 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, суми штрафу не призвело до порушення прав Позивача.

Отже, оскільки зазначені в оскаржуваних постановах факти допущених Позивачем порушень знайшли своє підтвердження, а доказів недотримання Відповідачем процедури прийняття рішень про накладання штрафів Позивачем не представлено і у якості підстав позову не визначається, остільки суд відмовляє у задоволені вимоги про скасування постанов №6 і №9 від 05.01.2011р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Державного підприємства "Макіїввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. С.М. Кірова", с. Свердлове, м. Макіївка (ідентифікаційний код 26553073) до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області м. Донецьк (ідентифікаційний код 35687119) про скасування постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №6 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 1000790,42грн. та №9 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 850,00грн.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2011р.

Суддя Попков Д.О.