Постанова № 14618421, 24.03.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/325/11

"24" березня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Франчук М.М., довіреність від 04.01.2011 року;

від відповідача: не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: Тернопільського міськрайонного центру зайнятості;

до: ОСОБА_2;

про: стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості (далі позивач, Тернопільський МРЦЗ) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Тернопільський МРЦЗ в результаті перевірки інформації наданої державним реєстратором Тернопільської МР встановлено, що відповідачка була зареєстрована у центрі зайнятості, отримала статус безробітної та одержувала допомогу по безробіттю і одночасно була зареєстрована як фізична особа підприємець з 25.04.2002 року. В наслідок цього відповідачка незаконно отримала кошти з Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю за період з 10.12.2008 року по 06.12.2009 року в сумі 7659,96 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.03.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, що підтверджується записами в довідковому листі до справи та повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.03.2011 року, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон України № 1533-ІІІ) Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України № 1533-ІІІ виконують органи державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533-ІІІ об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з абз. 2 пп. 1 п. 20 Постанови Кабінету Міністрів №219 від 14.02.2007 року - громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 звернулася до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та 10.12.2008 року отримала статус безробітної, про що свідчить заява громадянки ОСОБА_2 від 10.12.2008 року та витяг із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 ПК №190100208120300002.

Згідно довідки Тернопільського МРЦЗ №1901102119 від 01.09.2010 року, яка видана ОСОБА_2, відповідачці в період з грудня 2008 по грудень 2009 року, виплачувалась допомога по безробіттю, що склала 7659,96 грн.

Проте, судом встановлено, що з 25.04.2002 року відповідач ОСОБА_2 була зареєстрована, як фізична особа підприємець у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, що підтверджується листом від 01.12.2010 року №3961/02-2.

Відповідно до пп. 4 п. 3 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним»затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

На підставі даних обміну інформацією з державним реєстратором, Тернопільським МРЦЗ проведено звірку достовірності інформації про зайнятість особи за період перебування її на обліку в центрі зайнятості. Розслідуванням встановлено, що відповідачка дійсно була зареєстрована як фізична особа підприємець у виконавчому комітеті Тернопільській міській раді з 24.05.2002 року, а отже, при реєстрації в центрі зайнятості відповідачка подала неправдиві відомості про те, що як субєкт підприємницької діяльності вона незареєстрована. Результати розслідування відображенні в акті від 08.09.2010 року.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як свідчать матеріали справи, Тернопільським МРЦЗ на адресу відповідача надсилалась претензія від 30.08.2010 року №08/4585, в якій вказувалась вимога про повернення незаконно виплачених коштів в розмірі 7659,96 грн.

Станом на дату розгляду справи судом, незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 7659,96 грн. відповідачкою в добровільному порядку не повернута.

Відповідно до змісту ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати та організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 грудня 2000 року за № 915/5136, право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами підлягає поверненню.

Оскільки, відповідачка внаслідок умисного невиконання своїх обовязків та зловживання ними не подала своєчасно відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, та добровільно не повернула незаконно отриману допомогу, сума виплаченого забезпечення, та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі, що склала 7659,96 грн., підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають повному задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (ід. н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості кошти, отримані як допомога по безробіттю в сумі 7659 (сім тисяч шістсот пятдесят девять) грн. 96 коп., які перерахувати на р/р №37171300901002 ГУДКУ в Тернопільській обл., МФО 838012, код 14029303 КЕКВ 1341.

3.Копію постанови надіслати відповідачу у справі.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяСаадулаєв А.І.

копія вірна

СуддяСаадулаєв А.І.