Постанова № 14618357, 29.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р. Справа № 2а-1870/879/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача - Друченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати п.п. 4, 5 постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області ВП №23886928 від 21.01.2011 року, яким накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ВАТ "Сумихіпром" та оголошено заборону його відчуження та звільнити з-під арешту все майно, яке належить ВАТ "Сумихімпром".

Свої вимоги мотивує тим, що 21 січня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області було винесено постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №23886928 від 21.01.2011, якою накладено арешт на на все майно, що належить ВАТ "Сумихімпром". На думку позивача, вказана постанова винесена із порушенням ч. 2 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до якої постановою про відкриття виконавчого провадження може бути накладено арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, повязаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника, оскільки сума, на яку накладено арешт, значно перевищує суму стягнення за виконавчим документом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.37), до суду надіслав письмовий відзив, в якому проти позовних вимог заперечує, дії державного виконавця вважає такими, що відповідають Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, справу просить розглядати без участі представника.

Заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 січня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області винесено постанову ВП №23886928 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2а-6260/10/1870, виданого 04.01.2011 року Сумським окружним адміністративним судом про стягнення з ВАТ "Сумихімпром" на користь управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми боргу з відшкодування пільгових пенсій за списками №1 та №2 за червень 2010 року в сумі 1951730,65 грн.

Як вбачається із п. 4 постанови про відкриття провадження ВП №23886928 від 21.01.2011, державним виконавцем було накладено арешт на все майно, що належить ВАТ "Сумихімпром" у межах суми звернення стягнення - 1951730,65 грн.

Як вбачається із п. 5 постанови про відкриття провадження ВП №23886928 від 21.01.2011, державним виконавцем заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає обовязок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами; продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Арешт майна боржника є заходом забезпечення права стягувача на виконання рішення суду та не спрямований на безпосереднє відчуження обєктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва боржника.

Отже, накладення арешту на майно боржника є правом державного виконавця, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, як вбачається із пояснень відповідача, заборгованість ВАТ "Сумихімпром" залишається несплаченою, арешт державного виконавця, накладений постановою від 21.01.2011 в межах суми звернення стягнення в розмірі 1951730,65 грн., а заборона здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ВАТ "Сумихімпром" лише в межах суми боргу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача в частині скасування п. 4 та п. 5 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №23886928 від 21.01.2011, якими накладено арешт на все майно боржника та заборонено його відчужувати такими, що не підлягають задоволенню, дії державного виконавця щодо накладення арешту на майно вчинені на підставі та в межах повноважень, наданих державному виконавцю Законом України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 04.04.2011 року