Постанова № 14618265, 31.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2239/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

при секретарі Протас О.М.,

за участю: представника позивача - Коваленка Ю.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятостідо ОСОБА_2про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2011 року позивач Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятостізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2про стягнення коштів.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної та отримання допомоги по безробіттю було приховано факт реєстрації як субєкта підприємницької діяльності, тому відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 3452,21 грн. підлягає поверненню.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував, визнав позовні вимоги повністю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 27.05.2009 року ОСОБА_2 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, в якій зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 27.05.2009 року № НТ 090527 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

З акту № 6123 від 15.09.2010 року Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" вбачається, що громадянин ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний, не скасувавши свою підприємницьку діяльність. Подавши під час отримання статусу безробітного завідома неправдиві відомості, він не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю, оскільки належав до категорії зайнятого населення.

Даним актом встановлено, що на момент звернення до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер ФОП НОМЕР_2.

Як вбачається з копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.09.2010 року, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.12.2004 року державним реєстратором Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.

З посиланням на вказаний акт розслідування, а також на частину 3 статті 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості видано наказ 18.10.2010 року № 612 про повернення гр. ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 3452,21 грн., одержаних як допомога по безробіттю, примірник якого отримано відповідачем.

Доказів оскарження вказаних наказів та доказів повернення отриманої суми грошової допомоги по безробіттю відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України у частині офіційного зясування всіх обставин у справі не виявив.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно довідки Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за період з 27 травня 2009 року по 02 січня 2010 року (термін перебування на обліку в центрі зайнятості) ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 3452,21 грн.

Відповідно до п.7. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до частини другої статті 51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. Статтею 136 КАС України встановлено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду. Судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом, приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У даному випадку суд не вбачає підстав для неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю в сумі 3452,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (39600,АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (39600, м. Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Арсенальний, 1, р/р 37175165303202 в ГУДК України по Полтавській області, код 22548262, МФО 831019) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3452 (три тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко