Ухвала суду № 1461632, 05.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

       У   Х   В   А   Л   А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  5 грудня 2007 року                                                                                  м. Київ

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Харченка В.В.,  суддів  -   Васильченко Н.В., Кравченко О.О.,    Матолича С.В., Шкляр Л.Т., при секретарі Мельник І.М.,  за участі представника третьої особи Святюка В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька на рішення Господарського суду Донецької області від 24 грудня 2004 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,  за участі третьої особи – товариства з обмеженою відповідальністю «Київський лікеро – горілчаний завод «Столичний стандарт», -

                                                          ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року було задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення  від 15.04.2004р. №0000492340/0.

В основу зазначених судових рішень покладено висновки про те, що  платіж в сумі 3699964 доларів США було зроблено компанією "StonewallAssociates» соrp." (Панама) на підставі контракту від 30.08.2002 №30/08-6 та отримано позивачем саме у зв'язку з укладанням виконанням додатку №4 від 04.08.2002р. до договору комісії між ТОВ "Янтар" та Підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ «фірма "Еванс Лтд" від 16.07.2002р. №16/07/02-07 між та ТОВ "Янтар"; тим, що укладання сторонами договору комісії додатку №4 від 04.08.2002р. доводиться матеріалами справи та посиланням на п.п.7.9.1 п.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ДПІ у у Ленінському районі міста Донецька звернулася з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 24 грудня 2004 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга ґрунтується на порушенні судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. Зокрема скаржник посилається на те, що матеріалами справи та наданими позивачем документами не підтверджується  укладання та виконання додатку №4 від 04.08.2002р..

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,  дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами по справі оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Донецька від 15.04.2004р. №0000492340/0, яким на підставі п.п. „б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 17.1.6 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 6481200грн., у тому числі 3240 600грн. - основний платіж, 3240 600грн. - штрафна санкція прийнято відповідачем на підставі висновків акту перевірки від 15.04.2004р. №1939/23-113/31708772 про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Янтар" з питань взаємовідносин з ТОВ "Київський лікеро-горілчаний завод "Сто­личний стандарт" за договором комісії від 16.07.2002р. №16/07/02-07.

         Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 16.07.2002р. між підприємством з іноземними інвестиціями  ТОВ фірмою "Еванс Лтд" ("Комітент") та ТОВ "Янтар" ("Комісіонер") укладено договір комісії і №16/07/02-07, відповідно до якого Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ фірмою "Еванс Лтд" ("Комітент") доручає, а ТОВ "Янтар" ("Комісіонер") зобов'язується від свого імені та за раху­нок "Комітента" здійснювати реалізацію нерезидентам України продукцію, яка належить "Комітен­ту". Сторонами за договором комісії від 16.07.2002р. №16/07/02-07 було укладено 4 додатки:

         додаток №1 від 30.07.2002р. (товар - олія соняшникова пресова ГОСТ-1129-93, загальна кількість товару - 1900+/-5%мт, ціна товару - 3010,77грн. без ПДВ, загальна вартість до­говору складає 5720463грн.) (див.36арк.Іт.справи);

         додаток №2 від 31.07.2002р. (товар - олія соняшникова пресова ГОСТ-1129-93, загальна кількість товару - 950+/-5%мт, ціна товару - 2989,46грн. без ПДВ, загальна сума додатку складає 2839987грн., загальна вартість договору складає 8560450грн.) (див.37арк.Іт.справи);

         додаток №3 від 01.08.2002р. (товар - олія соняшникова пресова ГОСТ-1129-93, загальна кількість товару - 663+/-5%мт, ціна товару - 2994,79грн. без ПДВ, загальна вартість дода­тку складає 1985545,77грн., загальна вартість договору складає 10545995,77грн.) (див.38арк.Іт.справи);

додаток №4 від 04.08.2002р (товар - олія соняшникова пресова ГОСТ-1129-93, загальна кількість товару - 10480+/-5%мт, ціна товару - 2994,79грн. без ПДВ, загальна вартість додатку складає 31385399,20грн., загальна вартість договору складає 41931394,97грн.

         На підставі вищезазначеного договору комісії 30.08.2002р. між ТОВ "Янтар" та компанією "StonewallAssociates» соrp." (Панама) ("Покупець") укладено контракт купівлі-продажу №30/08-6, згідно якого ТОВ «Янтар"  продає, а компанія "StonewallAssociates» соrp." приймає та сплачує за олію соняшникову.

         На виконання умов контракту від 30.08.2002р. на валютний рахунок' "Янтар" ("Продавець") надійшла передплата з призначенням платежу "за контрактом 30.08.2002р. №30/08-6" за товар від компанії "StonewallAssociates» соrp." (Панама) в сумі 3699 964 доларів США (19718558,14грн.): 06.09.2002р. - 1999982 доларів США (10658504,07грн.); 18.09.2002р. - 1699982 доларів США (9060054,07грн.).

         У зазначеному акті перевірки зазначено, що кошти отримані позивачем від нерезидента - "StonewallAssociates» соrp." (Панама) в сумі 19718558,14грн., не є отриманими в межах договору комісії від 16.07.2002р. №16/07/02-07, в зв'язку з чим відсутні підстави не включати їх до валових витрат, чим було порушено п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При цьому такі висновки обґрунтовувалися посиланнями на дві обставини – використання позивачем отриманих від нерезидента коштів у власній господарській діяльності, та невиконання позивачем та третьою особою Додатку №4 до договору комісії.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що платіж в сумі 3699964 дол. США (19718 558,14грн.) було здійснено в зв'язку з укладанням та виконанням додатку 04.08.2002р. №4 до договору комісії. 

Проте такі висновки спростовуються матеріалами справи.

Зокрема на вимогу ухвали суду (а.с. 50 т.2) третьою особою було надано пояснення (а.с. 51-55 т.2), згідно з якими підтверджується укладання додатку  №4, однак повністю спростовується його виконання.

На підтвердження цього свідчить також листування між позивачем та третьою особою (а.с.56-61 т.2).

Згідно зазначених пояснень позивачем було перераховано третій особі 10545995,77 грн., за 3525,10 тон переданої позивачу олії, проте зазначені дані відносно виконання позивачем договору комісії залишилися поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій.

Вартість олії, переданої позивачу третьою особою за договором комісії №16/07/02-07 (3525,10 тн.), експорт якої підтверджується вартажними митними деклараціями (а.с.88-91 т.1), за ціною контракту  №30/08-6 (а.с. 18-32 т.1) (525 доларів США за тону) становить 1850 677,5 доларів США, що відрізняється від суми коштів, перерахованої позивачу  (3699 964 доларів США).

Отже, матеріалами справи не підтверджуються посилання позивача, які були прийняті судами першої та апеляційної інстанцій, про отримання всієї вищезазначеної суми коштів від нерезидента - "StonewallAssociates» соrp." в межах договору комісії від 16.07.2002р. №16/07/02-07.

Висновок експертизи (а.с. 112-113 т. 2) містить прямі посилання на використанням позивачем отриманих від нерезидента коштів у власній господарській діяльності, проте судом апеляційної інстанцій не зазначено підстав відхилення цього доказу, що суперечить вимогам пункту п’ятого статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Частиною 1 ст. 220 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та  апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування  судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий  судовий розгляд є порушення  норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Водночас, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій України від 5 жовтня 2007 року №21-10/6015  товариство з обмеженою відповідальністю «Янтар» вилучено з зазначеного реєстру внаслідок реєстрації припинення юридичної особи.

У зв’язку з викладеним провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до приписів статті 157 КАС України.

Керуючись ст. ст. 157, 220, 221, 228, КАС України, колегія суддів, -   

ухвалила:

         Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька задовольнити частково.

         Рішення Господарського суду Донецької області від 24 грудня 2004 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року скасувати.

       Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Янтар» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення  від 15.04.2004р. №0000492340/0 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий        /підпис/                                            В.В.Харченко

         Судді          /підпис/                                            Н.В.Васильченко

                            /підпис/                                            О.О.Кравченко

                            /підпис/                                            С.В.Матолич

                            /підпис/                                            Л.Т.Шкляр

З оригіналом вірно                                

суддя                                                              Н.В.Васильченко