Рішення № 14598078, 25.03.2011, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 2-106/11

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2011 рокум. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Левка Т.Ю.

при секретарі Роман К.С.

за участі позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Олексика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Виноградові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку (далі ПАТ КБ)«Приватбанк» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 7117,76 грн. і моральної шкоди в розмірі 5000 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.10.2009 року батько позивача ОСОБА_3 у Виноградівському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав депозитний договір № SAMDN26000707974688(вклад стандарт) на суму 110000 грн. строком на 1 місяць. 29.10.2009 року в тому ж Виноградівському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» ним було укладено ще один депозитний договір № SAMDN26000708155924(вклад стандарт) на суму 6100 доларів США строком на 1 місяць. Умовами вказаних договорів передбачено неодноразове автоматичне продовження терміну договору на 1 місяць. Розрахунок відсотків при цьому, на кожен новий термін вкладу здійснюється по відсотковій ставці, що діє в банку для продовжуваних депозитних вкладів даного найменування і терміну на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладення додаткових угод до даного договору. При оформленні вказаних договорів, відповідачем було видано електронні ощадні книжки № 1201000052790248 та № 1201000079616202, що дозволяють отримувати в банкоматах інформацію про суму вкладу і відсотки до виплати. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, відтак в кінці листопада позивач звернувся до Виноградівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», де йому було повідомлено, про відсутність підстав для вжиття заходів по охороні спадкового майна або дій по управлінню спадщиною, позаяк депозитні договори автоматично будуть подовжуватись, з відповідним нарахуванням відсотків, які ними передбачені, а стан нарахування таких завжди можна контролювати за допомогою електронних ощадних книжок. В подальшому, 25.05.2010 року за допомогою електронних ощадних книжок в банкоматі відповідача ОСОБА_1 було отримано інформацію про суми вкладів та про суми нарахованих відсотків за вкладами, зокрема, по договору № SAMDN26000707974688 11134,68 грн., а по договору № SAMDN26000708155924 332,57 доларів США. Того ж дня ним до Виноградівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» було принесено запит з Виноградівської держнотконтори щодо наявності грошових вкладів у ОСОБА_3, який було зареєстровано тільки 28.05.2010 року. Оскільки відповіді на даний запит від державного нотаріуса, відповідачем у встановлені строки надано не було, позивач повторно звертався до Виноградівського відділення ПАТ КБ із зверненнями 13.07.2010 року та 29.07.2010 року. Крім того, 29.07.2010 року завідуюча Виноградівською держнотконторою направила відповідачу лист з вимогою невідкладного виконання попереднього запиту. Однак і цей лист було залишено без відповідного реагування. Отримати будь-яку інформацію в телефонному режимі, починаючи з 25.05.2010 року, ОСОБА_1 також не вдалось, тому 03.08.2010 року він звернувся в органи прокуратури із заявою про злочин, вчинений посадовими особами ПАТ КБ «ПриватБанк». Тільки після цього крайнього заходу відповідачем 09.08.2010 року була підготовлена відповідь на запит Виноградівської держнотконтори від 22.05.2010 року, однак в ній були вказані поточні суми вкладів без врахування всієї суми відсотків, нарахованих за депозитними вкладами, а саме, на рахунку № 26309602231324, відкритому відповідно до договору № SAMDN26000707974688 відповідачем була вказан поточна сума 111868,49 грн., а на рахунку № 26309603154905 відкритому відповідно до договору № SAMDN 2600070815592 поточна сума 6132,67 дол.США. отже, 25.08.2010 року ОСОБА_1 було отримано свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, видане на його імя та на імя його матері ОСОБА_4, за якими, він як спадкоємець та, як довірена особа іншого спадкоємця першої черги за законом, отримав у Виноградівському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» 01.09.2010 року 111868,49 грн., а 03.09.2010 року 6132,67 дол.США. Тому, позивач вважає, що бездіяльністю відповідача, який безпідставно зволікав із наданням відповіді на запит нотаріуса, не надав відповіді на його звернення від 28.05.2010 року та від 13.07.2010 року, несвоєчасно направив йому відповідь на скаргу від 27.07.2010 року, а також діями відповідача по утриманню нарахованих за депозитними вкладами відсотків йому спричинено майнову шкоду, яка складається з безпідставно невиплачених позивачеві відсотків, нарахованих по депозитних вкладах його батька до 25.05.2010 року, в ? частині в сумі 5817,37 грн. та з упущеної вигоди в розмірі 1300,39 грн., яку би міг отримати позивач в разі своєчасної виплати йому відповідачем всіх належних коштів і відповідного ними розпорядження на свій розсуд(а саме: розміщення коштів на депозитних вкладах в іншій банківській установі і отримання доходу у вигляді відсотків). Також діями відповідача ОСОБА_1 спричинено і моральної шкоди, яку останній оцінює в сумі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив такі задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві, пояснивши в обґрунтування моральної шкоди, що внаслідок протиправних дій відповідача по ненаданню своєчасних відповідей на запити Виноградівської державної нотаріальної контори, ненаданню своєчасних відповідей на його особисті звернення він протягом трьох місяців не міг оформити свої спадкові права та отримати належні йому та його матері кошти. Крім того, оскільки керівництво Виноградівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» нічого не пояснювало позивачу щодо причин затримки із наданням відповіді на запит нотаріуса, він змушений був протягом червня-серпня місяців зясовувати в телефонному режимі хоч яку-небудь інформацію по своїх питаннях, однак безрезультатність цих зусиль тільки погіршувала психічний стан позивача, що потребувало від нього вжиття додаткових зусиль для відновлення нормальної здатності працювати та виконувати свої посадові обовязки. Стан невизначеності щодо впорядкування своїх спадкових прав після смерті близької людини, батька позивача, який тривав більше трьох місяців з вини відповідача, тримав позивача в психологічній напрузі і внаслідок завданих душевних страждань він змушений був звернутись до лікаря. Тому, враховуючи характер та обсяг страждань, немайнових втрат та з урахуванням поведінки відповідача, ОСОБА_1 вважає, що з ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути в його користь завдану моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав повністю та просив суд в задоволенні таких відмовити, посилаючись на інформаційний лист керівництва Банку від 06.04.2010 року «Про припинення нарахування відсотків з моменту смерті клієнта фізичної особи». Крім того пояснив, що діями ПАТ КБ «ПриватБанк» не спричинено позивачеві будь-якої шкоди, позаяк працівники та посадові особи установи діяли в рамках законів та на підставі наявних у них Інструкцій і розяснень керівництва.

Заслухавши пояснення сторін, обстеживши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовна заява є підставною та підлягає повному задоволенню в частині стягнення з відповідача майнової шкоди, завданої позивачеві, та частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, з наступних міркувань.

Розглядаючи дану справу в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів, суд констатує, що дані конкретні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, ЗУ «Про звернення громадян», ЗУ «Про нотаріат», ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

У відповідності до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором, а згідно ч.3 згаданої статті до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

В судовому засіданні встановлено, що 15.10.2009 року батько позивача ОСОБА_3 у Виноградівському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав депозитний договір № SAMDN26000707974688(вклад стандарт) на суму 110000 грн. строком на 1 місяць. 29.10.2009 року в тому ж Виноградівському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» ним було укладено ще один депозитний договір № SAMDN26000708155924(вклад стандарт) на суму 6100 доларів США строком на 1 місяць(а.с.10-10зв.,11-11зв.). Умовами вказаних договорів(п.п.6 Договорів), у відповідності до змісту ст.ст.1060, 1061 ЦК України, передбачено неодноразове автоматичне продовження терміну договору на 1 місяць. Розрахунок відсотків при цьому, на кожен новий термін вкладу здійснюється по відсотковій ставці, що діє в банку для продовжуваних депозитних вкладів даного найменування і терміну на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладення додаткових угод до даного договору. Згідно ч.1 ст.1064 ЦК України укладення договору банківського вкладу з ОСОБА_3 і внесення грошових коштів на його рахунки за вкладом було підтверджено видачею йому відповідачем електронних ощадних книжок № 1201000052790248 та № 1201000079616202, що дозволяють отримувати в банкоматах інформацію про суму вкладу і відсотки до виплати(а.с.10 зв., 11 зв.).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер(а.с.12), відтак у відповідності до положень ч.2 ст.1220 ЦК України цього ж дня відкрилась спадщина на всі його права та обовязки(ст.ст.1218, 1219 ЦК України). Позаяк за життя заповітного розпорядження ОСОБА_3 залишено не було, спадкоємцями за законом першої черги після його смерті, згідно ст.1261 ЦК України є його син позивач по справі ОСОБА_1 та його мати дружина спадкодавця ОСОБА_4 в рівних частинах по ?.

В кінці листопада позивач звернувся до Виноградівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», де йому було повідомлено, про відсутність підстав для вжиття заходів по охороні спадкового майна або дій по управлінню спадщиною, позаяк депозитні договори автоматично будуть подовжуватись, з відповідним нарахуванням відсотків, які ними передбачені, а стан нарахування таких завжди можна контролювати за допомогою електронних ощадних книжок, і дана обставина визнана в судовому засіданні відповідачем. В подальшому, 25.05.2010 року за допомогою електронних ощадних книжок в банкоматі відповідача ОСОБА_1 було отримано інформацію про суми вкладів та про суми нарахованих відсотків за вкладами, зокрема, по договору № SAMDN26000707974688 11134,68 грн., а по договору № SAMDN26000708155924 332,57 доларів США(а.с.13).

Ч.2 ст.1064 ЦК України проголошує, що відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а у відповідності до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ч.2 ст.1228 ЦК України вказує, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

В свою чергу, п.5 ст.1219 визначає, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Разом з тим, згідно ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. З цієї норми можна зробити висновок про те, що за загальним правилом смерть однієї із сторін зобов'язання не тягне за собою припинення зобов'язання , оскільки до складу спадщини включаються не самі права та обов'язки, носієм яких був померлий, а інші права, які за умови здійснення їх спадкоємцями слугуватимуть підставою придбання ними тих прав та обов'язків, що належали спадкодавцеві

Отже, суд дійшов висновку, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 належать всі права ОСОБА_3, які належали останньому(як кредитору) на момент його смерті за депозитними договорами № SAMDN26000707974688(вклад стандарт) від 15.10.2009 року та № SAMDN26000708155924(вклад стандарт) від 29.10.2009 року, в ? частині. Оскільки відповідачем, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом(а.с.21,22) було повернено депозитні вклади спадкодавця, без врахування всіх нарахованих до 25.05.2010 року відсотків(а.с.24), суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» в його користь відсотків, нарахованих по депозитних вкладах його батька до 25.05.2010 року, в ? частині в сумі 5817,37 грн.(9266,19 грн. + 2368,55(еквівалент в гривнях 299,9 дол.США(а.с.29)) : 2), є законною та обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд критично оцінює посилання представника ПАТ КБ «ПриватБанк» на інформаційний лист керівництва Банку від 06.04.2010 року «Про припинення нарахування відсотків з моменту смерті клієнта фізичної особи», позаяк такий є внутрішнім документом діяльності банківської установи і не міститься на вимогах закону.

Згідно ст.46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребовувати від фізичних чи юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, які повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом, але такий не може перевищувати одного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2010 року Виноградівським державним нотаріусом до Виноградівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» направлено запит щодо наявності грошових вкладів у спадкодавця ОСОБА_3, який отримано відповідачем 28.05.2010 року(а.с.14). В звязку з тривалим ненаданням відповіді, Виноградівським державним нотаріусом повторно 29.07.2010 року(а.с.18) відповідачу направлено листа з вимогою надати запитувану інформацію. Дані обставини також в судовому засіданні визнані представником відповідача і ним не представлено жодного доказу на підтвердження поважних причин порушення вимог ст.46 ЗУ «Про нотаріат» та ст.62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Крім того, право на звернення із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, гарантоване Конституцією України та Законом України «Про звернення громадян» і порядок їх розгляду та надання на них мотивованих відповідей регламентовано ст.ст.15, 16 даного Закону.

У відповідності до ст.19 ЗУ «Про звернення громадян» серед обовязків установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг громадян, зокрема, вказані такі, як об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина.

В свою чергу, згідно ст.20 вказаного вище Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання, а у відповідності до статті 24 особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово протягом травня серпня 2010 року звертався до відповідача з усними та письмовими зверненнями щодо поновлення його порушених прав та усунення порушень вимог законів(а.с.15, 16, 17, 19), однак такі були залишені без відповідного реагування зі сторони ПАТ КБ «ПриватБанк», крім останнього(заяви про злочин). Після отримання якого відповідачем все ж таки було надано відповідь державному нотаріусу 17.08.2010 року(а.с.20) та, власне, позивачеві, які останнім отримані тільки 02.09.2010 року(а.с.25, 26, 27, 28).

Отже, дані порушення законів зі сторони ПАТ КБ «ПриватБанк» потягли за собою, як наслідок, затягування процедури оформлення позивачем своїх спадкових прав(свідоцтво про право на спадщину ним було отримано тільки 25.08.2010 року(а.с.22,23)) та відповідно затягування до трьох місяців отримання ОСОБА_1 належних йому спадкових коштів(такі ним були отримані тільки 01 вересня та 03 вересня 2010 року(а.с.24).

Відповідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а згідно ч.ч1, 2 ст.22 ЦК України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даними неправомірними діями відповідача позивачеві дійсно заподіяно майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди в сумі 1300,39 грн., оскільки за звичайних обставин, якби його право не було б порушено(з врахуванням часу необхідного для оформлення відповідних документів), ОСОБА_1 08.06.2010 року міг би розмістити належні йому спадкові кошти в сумі 55000 грн. та 3050 дол.США(1/2 частина спадкового майна) на депозитні вклади у Виноградівському відділенні № 136 АТ «УкрСиббанк», вкладником якого він є із строком розміщення з 08.06.2010 року по 08.08.2010 року та отримати дохід, який становить 1042,58 грн. по гривневому депозиту та 32,67 дол.США по депозиту у доларах США, що підтверджується довідкою даного Банку(а.с.30, 31, 32). Відтак, вимога позивача про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» даних коштів також підлягає до задоволення.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В свою чергу ст.25 ЗУ «Про звернення громадян» встановлює, що громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

З врахуванням положень ч.3 ст.23 ЦК України, зокрема, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, приймаючи до уваги, що відповідно до ч.4 цієї ж статті моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування, суд, оцінивши доводи, наведені позивачем в обгрунтування розміру заподіяної йому моральної шкоди та представлені ним докази(а.с.33), дійшов висновку, що його позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в розмірі 1000 гривень.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд, виходячи з положень ст.88 ЦПК України, приходить до висновку, що з ПАТ КБ «ПриватБанк» в користь ОСОБА_1 слід стягнути 171 грн. понесених ним і документально підтверджених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 209,210, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 7117,76 грн., з яких: 5817,37 грн.(пять тисяч вісімсот сімнадцять грн.. 37 коп.) невиплата нарахованих за депозитними договорами відсотків; 1300,39 грн.(одна тисяча триста грн.. 39 коп.) упущена вигода, та 1000 грн.(одну тисячу грн..) моральної шкоди.

Стягнути з Пат КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 171(сто сімдесят одну) гривню судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 дні, з дня отримання копії рішення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко