Постанова № 14587605, 02.03.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15:45 год.

02.03.2011 р.Справа № 2а-8424/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: Кульчицької Ю.І., довіреність № 26991/07 від 09.12.10 р.,

представника відповідача: Суліковської М.С., довіреність № 28673 від 04.08.10 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомуправління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54015 довідділу ДВС Заводського району ММУЮ, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54015 провизнання протиправними та скасування постанов № 22284038, № 22284030 від 08.11.10 р. В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі - позивач) до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - відповідач), у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про зупинення виконавчого провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що відповідач не мав підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки ним виконувались рішення суду про стягнення з боржника грошових сум, на стягнення яких не розповсюджується дія мораторію.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просить суд задовольнити його.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подавши суду письмові заперечення (а. с. 40-41), у яких послався на існування обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, а саме порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав викладені заперечення, вважає, що діяв у відповідності до вимог законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Згідно ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 02.03.11 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

2 та 9 вересня 2010 р. Миколаївським окружним адміністративним судом розглянуті адміністративні справи за позовами управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва до державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Позовні вимоги задоволено повністю (а. с. 14-17).

27.09.10 р. та 13.10.10 р. судом видано виконавчі листи (а. с. 12-13), які позивач пред'явив відповідачу до виконання.

Постановами відповідача від 08.11.10 р. (а. с. 8-9), виконавчі провадження зупинено, у зв'язку із прийняттям 17.06.08 р. господарським судом Миколаївської області ухвали про порушення справи про банкрутство державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Позивач отримав зазначені постанови 19.11.10 р. та оскаржив їх до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 37 ч. 1 п. 8 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

З огляду на наведену норму, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню за одночасної наявності двох обставин: 1) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника та 2) якщо згідно закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію.

У матеріалах справи мається копія оголошення у газеті Голос України № 204 від 25.10.08 р. про порушення справи про банкрутство державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” та введення процедури розпорядження майном (а. с. 18).

Згідно визначення, наданого терміну “мораторій” ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, мораторій зупиняє виконання боржником не всіх грошових зобов'язань, а лише тих, термін виконання яких настав до введення мораторію.

Як вбачається з рішень суду та не заперечується відповідачем, заборгованість, яка стягнута з державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” виникла за період з квітня 2009 р. до червня 2010 р., у той час як справа про банкрутство державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод” порушена господарським судом 17.06.08 р., тоді ж введено і мораторій.

Таким чином, стягнута заборгованість виникла вже після порушення справи про банкрутство, і, виходячи з законодавчого визначення терміну мораторій, його дія на стягнення цієї заборгованості не розповсюджується, а тому відповідач не мав права зупиняти виконавче провадження, оскільки Закон України “Про виконавче провадження” пов'язує обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження з тим, чи поширюється на вимогу стягувача дія мораторію.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач оскарженими постановами зупинив виконавчі провадження з виконання рішень суду про стягнення з боржника коштів, на стягнення яких дія мораторію не розповсюджується, а тому постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Заперечення відповідача, у яких він послався на відповідні роз'яснення Департаменту державної виконавчої службі Міністерства юстиції України, не можуть буті взяті судом до уваги, оскільки такі роз'яснення не мають статусу нормативного акту, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 22284030 від 08.11.10 р., державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2а-3379/10/1470 від 13.10.10 р.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 22284038 від 08.11.10 р., державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2а-3590/10/1470 від 13.10.10 р.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

4 березня 2011 р.

СуддяА. О. Мороз