Постанова № 14587545, 28.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3601/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:33

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретаріБолхова А.В.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М. при секретарі Болховій А.В., за участю представників: позивача Красильникової С.А. (довіреність від 30.12.2010 року, № 1/1596), відповідача Фортель М.Л. (довіреність від 05.01.2011 року, № 2), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по розподілу сплачених сум податкових зобовязань з земельного податку згідно платіжних доручень від 29.10.2011 року у сумі 13673,60 грн., від 08.11.2011 року у сумі 13673,60 грн., від 13.12.2010 року у сумі 6000,00 грн. на погашення податкового боргу і пені та зобовязання Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області внести зміни до картки обліку особового рахунку Державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом виключення суми нарахованої пені в розмірі 3846,11 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Селидіввугілля» (надалі ДП «Селидіввугілля», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі Красноармійська ОДПІ, відповідач про визнання неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по розподілу сплачених сум податкових зобовязань з земельного податку згідно платіжних доручень від 29.10.2011 року у сумі 13673,60 грн., від 08.11.2011 року у сумі 13673,60 грн., від 13.12.2010 року у сумі 6000,00 грн. на погашення податкового боргу і пені та зобовязання Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області внести зміни до картки обліку особового рахунку Державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом виключення суми нарахованої пені в розмірі 3846,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до платіжних доручень від 29.10.2010 року № 17307, від 08.11.2010 року № 17622 та від 13.12.2010 року № 19092 позивач сплатив податкове зобовязання з податку за землю у розмірі, відповідно: 13673,60 грн. за вересень 2010 року, 13673,60 грн. за жовтень 2010 року та 6000,00 грн. за листопад 2010 року (всього 33347,20 грн.). Проте відповідачем, без наявних правових підстав, платежі направлені у погашення податкового боргу за минулі податкові періоди на загальну суму 29501,09 грн. та пені на загальну суму 3846,11 грн., про що складені повідомлення від 01.11.2010 року № 105210010372790, від 09.11.2010 року № 105210010374380 та від 15.12.2010 року № 105211010381329. З огляду на наведене, позивач вважає дії Красноармійської ОДПІ з безпідставної зміни призначення платежу за платіжними документами та направлення коштів у рахунок погашення недоїмки за минулі періоди неправомірними, і тому позивач у судовому порядку просить визнати неправомірними дії Красноармійської ОДПІ по розподілу сплачених позивачем податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені, а також внести зміни до картки обліку особового рахунку Державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом виключення суми нарахованої пені в розмірі 3846,11 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, в яких зазначає, що розподіл сплачених позивачем платежів здійснений відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення податкового боргу), згідно якого встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Відповідно до пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 цього Закону при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. Таким чином, відповідач вважає, що діяв у відповідності до приписів діючого законодавства, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Селидівської міської ради 6 червня 2005 року № 1276102 0000 000226, про свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 192565, ідентифікаційний код 33426253, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Селидіввугілля» у податковому розрахунку земельного податку на 2010 рік від 28.01.2010 року (вхідний Селидівського відділення Красноармійської ОДПІ від 01.02.2010 року № 1459) визначено загальну суму земельного податку у розмірі 164083,17 грн. Згідно цьому розрахунку, позивач щомісяця протягом січня-листопада 2010 року самостійно визначив сплачувати земельний податок рівними частками в сумі 13673,60 грн., а в грудні 2010 року в сумі 13673,57 грн.

Так, ДП «Селидіввугілля» перераховано грошові кошти у відповідності до платіжних доручень:

- від 29.10.2010 року № 17307 в сумі 13673,60 грн. з призначенням платежу земельний податок за вересень 2010 року по строку сплати 29.10.2010 року;

- від 08.11.2010 року № 17622 в сумі 13673,60 з призначенням платежу земельний податок за жовтень 2010 року по строку сплати 08.11.2010 року;

- від 13.12.2010 року № 19092 в сумі 6000,00 грн. з призначенням платежу земельний податок за листопад 2010 року по строку сплати 13.12.2010 року.

Як вбачається з платіжних доручень, позивачем у призначенні платежу не зазначалося про сплату пені. Також, відповідач самостійно використав зазначені вище платежі, сплачені у погашення податкового зобовязання за вересень-листопад 2010 року, як джерело погашення податкового боргу (недоїмки), що склалась у позивача станом на 29.10.2010 року (в сумі 193826,97 грн.), станом на 08.11.2010 року (в сумі 195391,77 грн.) та станом на 13.12.2010 року (в сумі 196172,21 грн.), про що свідчать облікова картка з земельного податку ДП «Селидіввугілля» та повідомлення від 01.11.2010 року, 09.11.2010 року та 15.12.2010 року, винесені відповідачем.

Судом встановлено, що відповідачем проведений розподіл наведених вище сум, сплачених позивачем, відповідно до:

- повідомлення від 01.11.2010 року № 105210010372790 сума в розмірі 13673,60 грн., що перерахована згідно платіжному дорученню від 29.10.2010 року № 17307, розподілена в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку в сумі 12108,80 грн. та пені 1564,80 грн.

- повідомлення від 09.11.2010 року № 105210010374380 сума в розмірі 13673,60 грн., що перерахована згідно платіжному дорученню від 08.11.2010 року № 17622, розподілена в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку в сумі 12090,57 грн. та пені 1583,03 грн.

- повідомлення від 15.12.2010 року № 105211010381329 сума в розмірі 600,00 грн., що перерахована згідно платіжному дорученню від 13.12.2010 року № 10092, розподілена в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку в сумі 5301,72 грн. та пені 698,283 грн.

Таким чином, Красноармійською ОДПІ примусово спрямовані суми, які надійшли до бюджету від позивача, у рахунок погашення раніше нарахованих, але не сплачених податкових зобовязань з земельного податку та облікованих на день сплати пені.

Правовою підставою для прийняття Красноармійською ОДПІ оскаржуваних повідомлень визначена норма абзацу 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний та в редакції на момент винесення спірних повідомлень).

Відповідно до підпункту пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

З наведеного слідує, що податковий орган має право сплачену суму спрямовувати виключно на погашення частини податкового боргу і на погашення пені, нарахованої на суму такої частини погашеного податкового боргу. При цьому право на спрямовування сплачених сум у рахунок погашення податкового боргу, якщо в платіжному документі зазначене конкретне призначення платежу, що сплачується, Законом України № 2181-ІІІ не встановлено.

З огляду на зазначене вбачається, що позивачем у призначенні платежу чітко вказаний період за який сплачується земельний податок, проте Красноармійською ОДПІ самостійно змінено призначення платежу та грошові кошти в загальній сумі 33347,20 грн. направлені на погашення податкового боргу в сумі 29501,09 грн. і пені в сумі 3846,11 грн.

У відповідності до абзацу першого преамбули та п. 19.6 ст. 19 Закону України № 2181-ІІІ цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платника податків контролюючими органами, закони та інші нормативні акти діють у частині, що не суперечить нормам цього закону.

Строки сплати узгодженого податкового зобовязання встановлені зазначеним законом у п. 5.3.1 ст. 5 та передбачають обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього закону для подання податкової декларації.

В силу п. 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

На підставі п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976) реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачу.

У відповідності до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Виходячи з аналізу даної норми суд вважає за необхідне зазначити, що приписи наведеної вище норми Закону не визначають коло осіб на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

При цьому норми підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 10.1 статті 10, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 зазначеного вище Закону уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу за платника податків, в тому числі і на складення та надіслання платнику податків повідомлення про зміну напрямку платежу, але у випадку, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (тобто податкового зобовязання, несплаченого у встановлений строк п. 1.3 ст.1 цього ж Закону), а не поточного податкового зобовязання.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним. У відповідності до норм ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Цією ж статтею передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок його сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд дійшов висновку, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Також, суд дійшов висновку про те, що жодною нормою Закону (які були чинними до прийняття Податкового кодексу України 01.01.2011 року) не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З огляду на зазначені норми діючого законодавства, суд дійшов до висновку щодо відсутності у податкового органу повноважень змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Таким чином, дії Красноармійської ОДПІ зі зміни призначення платежів та направлення частини грошових коштів на погашення пені (відповідно до платіжних доручень від 29 жовтня 2010 року № 17307, від 8 листопада 2010 року № 17622, від 13 грудня 2010 року № 19092) є протиправними, а нарахування пені в розмірі 3846,11 грн. необґрунтованим.

Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне відмітити наступне.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів (пункт 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 р. № 276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123). Відповідно до пунктів 3.1, 3.6 розділу 3 зазначеної Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У картках особових рахунків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків, стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Згідно з підпунктом 9.1 пункту 9 зазначеної Інструкції в особових рахунках платника податків не менше ніж раз на квартал підводяться підсумки та виводиться сальдо розрахунків платника з бюджетом (суми податкового боргу та надміру сплачені). На підставі облікових даних карток особових рахунків платника податків засобами програмного забезпечення формуються податкові вимоги (пункт 11.3 розділу 11 Інструкції), тобто письмові вимоги податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, включаючи пеню. За даними карток особових рахунків здійснюється звірення стану розрахунків платника податків з бюджетами за податками, зборами (обов'язковими платежами) за відповідний звітний період, підсумки яких відображаються у книзі обліку звірення стану розрахунків платників з бюджетами (пункт 9.3 розділу 9 Інструкції).

Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Таким чином, зважаючи на те, що при дослідженні судом матеріалів справи з податку на додану вартість встановлено, що нарахована позивачу пеня у звязку із здійсненням Красноармійською ОДПІ перерозподілу платежів в сумі 3846,11 грн., міститься в обліковій картці Державного підприємства «Селидіввугілля», що є суттєвим порушенням прав та законних інтересів останнього, сума пені у вказаному розмірі підлягає виключенню з картки особового рахунку позивача.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а тому порушене право ДП «Селидіввугілля» підлягає захисту у встановлений ним спосіб.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судовий збір у розмірі 3 гривні 40 коп.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірними дії, зобовязати вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по розподілу сплачених сум податкових зобовязань з земельного податку згідно платіжних доручень від 29.10.2011 року у сумі 13673,60 грн., від 08.11.2011 року у сумі 13673,60 грн., від 13.12.2010 року у сумі 6000,00 грн. на погашення податкового боргу і пені.

Зобовязати Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію внести зміни до картки обліку особового рахунку Державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом виключення суми нарахованої пені в розмірі 3846,11 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41; ідентифікаційний код 33426253) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників Державного підприємства «Селидіввугілля» та Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції 28.03.2011 року. Повний текст постанови виготовлений 01.04.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.