Постанова № 14587511, 31.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3562/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Потьомкіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора міста Краматорська Донецької області в інтересах Краматорського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У березні 2011 року прокурор міста Краматорська Донецької області в інтересах Краматорського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що з 13 грудня 2006 року ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю.

30 серпня 2010 року позивачем отримано інформацію про те, що виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 20 вересня 1999 року ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, а 19 березня 2009 року фізичну особу-підприємця припинено.

Про вказані обставини ОСОБА_2 Краматорський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття повідомлено не було.

Оскільки одночасно за період з 13 грудня 2006 року по 17 січня 2008 року центром зайнятості виплачувалася допомога по безробіттю, тому у відповідача виникла заборгованість у сумі 1708,01 грн.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 1708,01 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що 13 грудня 2006 року ОСОБА_2 звернулась до Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написала розписку про те, що вона як субєкт підприємницької діяльності не зареєстрована.

В той же день заяву задоволено - з 13 грудня 2006 року призначено допомогу по безробіттю.

В результаті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивачу стало відомо, що 20 вересня 1999 року відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності. Припинення державної реєстрації підприємницької діяльності здійснено 19 березня 2009 року.

Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач була зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, вона центр зайнятості не повідомляла.

Одночасно за період з 13 грудня 2006 року по 17 січня 2008 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 1708,01 грн.

У звязку з наведеним 15 жовтня 2010 року прийнято наказ № НТ101015 про повернення незаконно отриманих нею коштів за період з 13 грудня 2006 року по 17 січня 2008 року в розмірі 1708,01 грн., про що на її адресу направлено лист-претензію від 20 жовтня 2010 року №04-14/4456.

Лист отримано відповідачем 03 листопада 2010 року, однак сума зайве сплаченої допомоги не повернута.

Судом також встановлено, що 20 вересня 1999 року виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності. Запис про остаточне припинення державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача у вказаному реєстрі здійснено 19 березня 2009 року.

Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач була зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна була підприємцем, тобто належала до зайнятого населення, що виключало можливість виплати їй допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини вона центр зайнятості не повідомила, чим порушила вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього їй було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з п. 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов прокурора міста Краматорська Донецької області в інтересах Краматорського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37173300901059 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23419575) допомогу по безробіттю в сумі 1708 (одна тисяча сімсот вісім) грн. 01 (одна) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.