Рішення № 14586572, 29.03.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.11 Справа № 2/144-10. За позовом: Управління майна комунальної власності Сумської міської ради

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 12 563 грн. 93 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

За участю представників сторін :

від позивача: Ювченко Г.І.

від відповідача: не зявився

при секретарі судового засідання Черненко І.О.

Суть спору : згідно уточнених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 11169 грн. 81 коп., з яких: 10467 грн. 96 коп. основного боргу, відповідно до договору оренди нерухомого майна № ФМ-908 від 26.12.2002 р., 701 грн. 56 коп. пені за період з 01.06.2010р. по 01.11.2010р., а також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в засідання суду не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази по справі, що мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши повноважного представника позивача суд встановив наступне:

Згідно пунктів 2.15, 2.17 Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 333-МР від 27.12. 2006р. позивач укладає договори оренди майна комунальної власності, у тому числі на нежитлові приміщення, вносить до них зміни, продовжує термін їх дії у встановленому міською радою порядку, здійснює контроль за надходженням орендної плати, вживає заходи щодо ліквідації заборгованості з орендної плати, виконання орендарями договірних зобов'язань та дотримання ними умов договору оренди.

26.12.2002 р. укладено договір оренди № ФМ-908 між позивачем та відповідачем, згідно якого відповідачу передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 60,4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення офісу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України та ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата повинна сплачуватись незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

Також це передбачає і норма ст.762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно умов договорів оренди № ФМ-908 від 26.12.2002 р. відповідач (орендар) повинен вносити позивачу (орендарю) орендну плату за користування нежитловим приміщенням.

Згідно умов договору відповідач (орендар) перераховує орендну плату щомісяця не пізніше 15-го числа наступного місяця на рахунок 33211850800002 в у Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315, код платежу 220 (одержувач - міський бюджет м. Суми).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем в порушення ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 285 п. 3, ст. 286 Господарського кодексу України, ст.18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не здійснювалась своєчасне перерахування орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по орендній платі складає 10467 грн. 96 коп.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів сплати боргу в сумі 10467 грн. 96 коп., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу по орендній платі вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача згідно уточнених вимог позивача пеню в сумі 701 грн. 56 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання по сплаті орендної плати, нараховану за період з 01.06.2010р. по 01.11.2010 р.

Відповідно до п. 5.3 договору оренди № ФМ-908 від 26.12.2002 р. кожну добу прострочки платежів за оренду нежитлових приміщень стягується пеня в розмірі подвійної облікової: ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), застав поручительством. Крім того, неустойка водночас є мірою відповідальності у порушення зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного Кодексу України визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 701 грн. 56 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 129 Конституції України, суд керується основними засобами судочинства, а саме: рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальністю сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню в доход бюджету м. Суми держмито в розмірі 111 грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_2) код НОМЕР_1) на користь міського бюджету (на рах. 3422699900002, код бюджетної класифікації 22020401, отримувач: міський бюджет м. Суми, код отримувача 23636315, банк : ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013) 10467 грн. 96 коп. боргу, 701 грн. 56 коп. пені, 111 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 04.04.2011р.