Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.04.11 Справа № 5021/131/2011. За позовомОСОБА_1., що діє через представництво компанії «ОСОБА_1.» в Україні, м.Київ
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Крафт Фудз Україна», м. Тростянець
про стягнення396 135 грн. 06 коп. Суддя Лугова Н.П. Представники:
від позивачане зявився
від відповідачаКучменко С.В.
У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 396 135 грн. 06 коп. заборгованості, в т.ч. 234 205 грн. 12 коп. - неустойки за прострочку повернення відповідачем орендованого майна, 69356 грн. 40 коп.- вартість пошкодженого майна, 86 489 грн. 45 коп. - витрат на оплату професійних послуг, 6084 грн. 09 коп. - пені за прострочку оплати орендних платежів.
Позивач в судове засідання не зявився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що ЗАТ «Крафт Фудз Україна» листом від 12.01.2010р. за № 2219 повідомив позивача про те, що в кінці грудня 2009р. відбувся тендер щодо вибору компанією іншого офісного приміщення по вул. Ярославів Вал, 23 в м.Києві та про намір не продовжувати подальші договірні відносини з позивачем.
Як вказує відповідач, у звязку з переїздом до нового приміщення та його устаткуванням він неодноразово звертався до позивача з приводу повернення орендованих приміщень, але звернення відповідача були залишені без належного реагування, оскільки позивач не міг визначити суму коштів, що мав сплатити відповідач.
Також, у відзиві відповідач заперечує проти стягнення вартості пошкодженого майна та стягнення професійних послуг, оскільки позивачем не доведено факт порушення відповідачем зобовязань за договором оренди щодо стану повернення орендованого майна та збитків по наданню юридичних послуг.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
20.05.2008р. компанією «ОСОБА_1», що діє через своє представництво «ОСОБА_1» в Україні (орендодавець) та ЗАТ «Крафт Фудз Україна» (орендар) було укладено орендну угоду № 05/08-29IFR-KRAFTF/TP0804-2858.
Згідно п.1.1. вищевказаного договору, орендодавець передав орендареві в оренду нежитлове приміщення загальною площею 145 кв.м., розташоване на другому поверсі будинку за адресою: м.Київ, вул. I. Франка, 29.
Відповідно до п. 2.1.3. договору, приміщення було передано в оренду на строк до 18.03.2010р.
У відповідності до укладеної між сторонами у справі додаткової угоди № 1 від 12.03.2010р., термін оренди було продовжено до 17.04.2010р.
Термін повернення приміщення визначається моментом припинення дії договору (п.4.6.1. договору), тобто, відповідно до вимог додаткової угоди (№ 1 від 12.03.2010р.) - 17.04.2010р.
Позивач зазначає, що відповідачем приміщення було повернуто не в строк, з недоліками, що зазначено в акті від 28.05.2010р.
Відповідач заперечує проти зазначених вимог, зокрема, посилаючись на те, що неодноразово звертався до позивача щодо своєчасного повернення майна і складання акту прийому - передачі.
Позивач на підставі п.2 ст.785 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу неустойку в розмірі подвійної орендної плати за невиконання обовязку по поверненню орендованого майна після закінчення строку дії договору за період прострочення з 17.04.2010р. з дня після закінчення строку дії договору по 29.05.2010р. - дати повернення майна у повному обсязі в сумі 234205 грн. 12 коп.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Наслідки прострочення відповідачем зобовязання щодо своєчасного повернення майна за договором оренди встановлено п.2 ст. 785 ЦК України, відповідно до якого, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином, якщо договором оренди встановлений строк повернення майна і орендар не виконав це зобовязання у встановлений строк, він вважається таким, що прострочив, і зобовязаний сплатити орендодавцю неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, якщо не доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів для належного виконання зобовязання щодо повернення майна.
Термін повернення приміщення визначається моментом припинення дії договору (пункти 4.6.1. та 4.6.2. договору). Договір оренди припинив дію 17.04.2010р.
Зокрема, згідно п. 4.6.1. договору, передача відповідачем приміщення позивачу після припинення договору оформлюється двостороннім актом приймання передачі.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами орендного договору як до так і після 18.04.2010р. велись переговори та листування щодо визначення дати передачі приміщення. Відповідач зазначає, що фактично орендовані приміщення були звільнені ним - 30.04.2010р.
Але, як свідчать матеріали справи, відповідач відправив акт приймання передачі приміщення позивачу поштою тільки 26.05.2010р., а позивач отримав цей акт 27.05.2010р. та підписав його 29.05.2010р.
Враховуючи наведене, у відповідності до п.2 ст. 785 ЦК України, відповідач має сплатити позивачеві неустойку у розмірі 234205,12 грн. у розмірі подвійної орендної плати за оренду приміщення за весь час такого прострочення.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо стягнення неустойки в розмірі 234205,12 грн.
Щодо вимог позивача в частині відшкодування вартості пошкодженого майна та вартості юридичних послуг по договору оренди приміщення слід зазначити слідуюче.
Відповідач вказує, що позивачем не доведено вартість пошкодженого майна та вартість наданих юридичних послуг.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач в акті прийому - передачі від 29.05.2010р. при прийомі приміщення від орендаря конкретно не зазначив про стан приміщення.
Слід зазначити, що і при передачі в оренду позивачем не було конкретизовано стан приміщення.
Надані позивачем копія акту обстеження стану приміщення від 29.05.2010р після завершення оренди та комерційна пропозиція по ремонту офісних приміщень не є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України виходячи з наступного.
Факт обстеження стану приміщення після завершення оренди, як вказує позивач, засвідчено актом за участю незалежних будівельних організацій.
Так, при обстеженні приміщення та складенні окремого акту від 29.05.2010р., тобто, не в момент здачі - прийому, був відсутній представник відповідача.
Крім того, сам акт обстеження приміщення разом з «незалежними підрядними організаціями» не є передбаченим законодавством методом оцінки завданих збитків. Незалежні підрядні організації не є уповноваженими організаціями, які мають повноваження проводити оцінку стану обєктів нерухомості.
У відповідності до нормативно - правових актів, що регламентують порядок проведення експертиз, завданням будівельно технічної експертизи, зокрема, є визначення вартості різного роду будівель та споруд; визначення вартості різного роду будівельних робіт; визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зношення, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, що їх викликали та ін.).
Отже, з викладеного вбачається, що для оцінки шкоди, якщо така і була завдана, є необхідність проведення відповідної будівельно - технічної експертизи, яка б встановила розмір збитків з урахуванням зносу приміщень протягом строку оренди.
Таким чином, оцінка позивачем завданих відповідачем збитків в орендованому приміщенні не відповідає дійсності, оскільки належна оцінка не проводилась у встановленому законом порядку, вартість не обрахована та не доведена належним чином.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 69356,40 грн. вартості пошкодженого майна не підлягають задоволенню.
Щодо заявлених вимог по стягненню вартості професійних послуг в сумі 86 489,45 грн., суд зазначає слідуюче: пунктом 4.1.1. договору передбачено, що орендар сплачує орендодавцю вартість будь яких робіт (включаючи винагороди за професійні послуги), що повязані з приміщенням, і виконуються орендодавцем після того, як орендар не виконав своїх обовязків.
Заявлені позивачем до стягнення професійні послуги за своєю правовою природою підпадають під регулювання відповідних норм щодо відшкодування збитків.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
У відповідності до ч.2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.
Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Зі статей 216, 218 Господарського кодексу України та статей 610, 614, 617 Цивільного кодексу України вбачається, що до складу господарського правопорушення входять наступні елементи:
1) протиправна поведінка субєкта господарювання (порушення зобовязання);
2) наявність шкідливих наслідків (понесення збитків);
3) причинний звязок між порушеним зобовязанням та понесеними збитками;
4) вина правопорушника, доведення наявності яких покладається на кредитора.
Отже, вказані витрати не можуть бути відшкодовані судом, так як позивачем не доведено, що ці збитки відносяться до орендної угоди № 05/08-29IFR-KRAFTF/TP0804-2858 від 20.05.2008р. у розумінні ст. ст. 611, 623 Цивільного Кодексу України.
Збитки це обєктивне зменшення будьяких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобовязання та які знаходяться у причиннонаслідковому звязку з неправомірною поведінкою боржника. Віднесення до складу збитків витрат на правове обслуговування суперечить закону, зокрема, положенням ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України, оскільки такі витрати не мають обовязкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному звязку з сумою за позовом.
Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст. 224 ГК України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Частиною 2 зазначеної норми передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання, зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У даному випадку позивач не довів порушення відповідачем зобовязань, що витікають з договору оренди, не довів наявності шкідливих наслідків (понесення збитків), не подав обґрунтованого розміру збитків, зокрема вартості професійних послуг та не довів причинний звязок між порушеним зобовязанням та понесеними збитками (необхідність залучення професійних організацій для надання послуг) та взагалі не подав доказів і не довів виконання цих робіт, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення 86 489,45 грн. вартості професійних послуг задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача за фактом прострочення зобовязання по сплаті орендної плати: 11.01.2010р. відповідач отримав під підпис виставлений орендодавцем рахунок на оплату № 1 від 06.01.2010р. на суму 175 233,06 грн. Тобто, орендар був зобовязаний сплатити орендну плату до 12.01.2010р. Але, всупереч умовам договору, орендар прострочив сплату зобовязання та сплатив орендну плату в розмірі 175 233,06 грн. - 16.03.2010р., при цьому, прострочення складає 62 дні.
Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України: якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Підпунктом (в) п. 4.1.1. договору передбачено, нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобовязань, за кожний день прострочення від суми порушеного зобовязання по будь-якому з вищезазначених платежів, якщо вони прострочені більш ніж на 14 днів від обумовленої дати сплати.
Користуючись правом передбаченим зазначеною умовою договору, позивач направив відповідачеві вимогу викладену в рахунку № 98 від 31.03.2010р. щодо сплати пені за прострочення орендної плати, яку відповідач, отримав 01.04.2010р. під підпис.
Таким чином, матеріали справи свідчать про правомірність та обґрунтованість зазначеної вимоги. Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 6084,09 грн. пені.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2402 грн. 89 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково в сумі 240 289 грн. 21 коп.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Крафт Фудз Україна» (42600, Сумська область, м.Тростянець, вул. Набережна, 28-А, код 00382220) на користь ОСОБА_1., що діє через представництво компанії «ОСОБА_1.» в Україні (01030, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52-А, код 26600565) 234205 грн. 12 коп. неустойки, 6084 грн. 09 коп. пені; судові витрати: 2402 грн. 89 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 01.04.2011 року.
Судове рішення № 14586567, Господарський суд Сумської області було прийнято 01.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5021/131/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: