Рішення № 14586524, 29.03.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.11

Справа № 5021/294/2011.

За позовом Прокурора Тростянецького району в інтересах держави в особі

Тростянецької міської ради, м. Тростянець, Сумської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Суммар», м. Тростянець,

Сумської області

про стягнення 75 216 грн. 59 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

Від позивача: Линник Л.В.

Від відповідача: не з’явився

Від прокурора : Кошлякова А.О.

При секретарі судового засідання Черненко І.О.

Суть спору: прокурор в інтересах держави просить суд стягнути з відповідача на користь Тростянецької міської ради заборгованість по орендній платі в сумі 75 216 грн. 59 коп. по договору від 08.07.2008р.оренди земельної ділянки загальною площею 10 815 кв.м, розташованої по вул. Горького, 98 м. Тростянець.

Відповідач відзив на позовну заяву або письмового обґрунтування своєї позиції по справі суду не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представників позивачів та відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника третьої особи та прокурора, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюєтеся на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. Тому міська рада є органом уповноваженим державою на здійснення такої функції і є належною стороною у справі.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди –це договір, за яким орендодавець зобов‘язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов‘язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2008 року між позивачем Тростянецькою міською радою та відповідачем - ТОВ «Суммар» укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Тростянець, вул. Горького,98 загальною площею 10815 м.кв.

Відповідно до п.9 вищевказаного договору та додаткової угоди розмір орендної плати становить 10 % від нормативної грошової оцінки, а саме 37939,02 грн. на рік.

Згідно п. 11 договору орендна плата за землю вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок Тростянецької міської ради не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідачем в порушення умов договору платіж у 2009-2010р.р. за оренду земельної ділянки здійснено частково.

Станом на 20.12.10 р. заборгованість відповідача по орендній платі складає 75 216 грн. 59 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Прокурор в обґрунтування своїх вимог посилається на ст. 121 Конституції України та вбачає порушення інтересів держави, оскільки орендна плата за землю складає значну частину бюджету міста і від її вчасного надходження залежить рівень благоустрою міста, його належного утримання, стан соціальної сфери, а також на норми ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру", відповідно до якої представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Невиконання підприємствами, установами, організаціями зобов’язань щодо своєчасної сплати орендної плати ослаблює економічні основи місцевого самоврядування. Стримує наповнення бюджету міської ради, що позбавляє її можливості вчасно виплачувати заробітну плату, здійснювати благоустрій, використовувати кошти на інші потреби міста, а тому грубо порушують інтереси держави та конституційні права громадян.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладених між сторонами договорів, а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з приписами п. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для становлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 129 Конституції України, суд керується основними засобами судочинства, а саме: рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальністю сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки відповідачем не подано доказів погашення боргу, вимоги прокурора правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню .

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суммар» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, 98, ід. код 32779619) на користь Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру, 6, код 24006361) 75 216 грн. 59 коп. боргу, 752 грн. 16 коп. витрати по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 04.04.2011 р.