Ухвала суду № 14586475, 03.03.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2011 р. Справа № 3/31

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_2

до відповідача Приватного підприємства «РКС»

про стягнення заборгованості в сумі 64285 грн. 28 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_3 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача : представник Губар В.Є. (довіреність в матеріалах справи)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства «РКС»про стягнення 58002 грн. заборгованості за виконані роботи, 715,09 грн. трьох відсотків річних, 5568,19 грн. інфляційних втрат за прострочення в оплаті виконаних підрядних робіт. На підтвердження позовних вимог позивачем було надано суду копії договору підряду від 30.05.2008 року та акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2008 року. Оригінали даних доказів надавалися суду для огляду в судовому засіданні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав зазначивши, що підрядні роботи позивачем не здійснювалися, а договір та акт складені внаслідок зловмисної домовленості позивача з колишнім директором ПП «РКС»ОСОБА_5 з метою штучного створення заборгованості. Відповідач стверджує, що директор ОСОБА_5 підписав вказані документи знаючи про звільнення (наказ №6к від 29.08.2008 року). На думку відповідача підтвердженням доводів щодо невиконання ПП ОСОБА_2 підрядних робіт є той факт, що у 2008 році не існувало жодної трудової угоди між ПП ОСОБА_2 з найманими працівниками; крім того, позивачем не надано жодних інших доказів виконання підрядних робіт.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.02.2011 року задоволено клопотання відповідача щодо витребування додаткових доказів, а саме: бухгалтерських та інших первинних документів (трудових угод з найманими працівниками, документів про право власності на вантажно-транспортні засоби, товаротранспортні накладні, шляхові листи тощо) на виконання договору підряду від 30.05.2008 року між ПП ОСОБА_2 та ПП «РКС».

Позивач у поясненні щодо надання додаткових доказів зазначив, що 13 травня 2010 року господарським судом Рівненської області було винесено рішення у справі №2/66 за позовом ПП «РКС»до ФОП ОСОБА_2 про визнання договору підряду від 30.05.2008 року недійсним.

На підтвердження своїх позовних вимог у справі №2/66 ПП «РКС»вказувало, що на його думку, укладення колишнім директором підприємства ОСОБА_5 договору з СПД ФО ОСОБА_2 вчинено за попередньою домовленістю з метою штучного створення заборгованості за договором, за яким підрядні роботи в дійсності не виконувалися, (абзац 5 позовної заяви від 02.04.2010 року). У вказаній позовній заяві ПП «РКС» зазначає, що оспорюваний договір, як правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто є фіктивним (абзац 8 позовної заяви від 02.04.2010 р.)

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №2/66 від 13.05.2010 року залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року досліджені обставини щодо правомірності укладення та виконання договору підряду.

В мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2010 року вказується, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що СПД - ФО ОСОБА_2 в повній мірі виконано умови договору підряду від 30.05.2008 року, а договір та акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2008 року підписані на той час чинним та уповноваженим виступати від імені підприємства директором. Таким чином, факт виконання зобов'язань фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 по договору підряду від 03.05.2008 року вже встановлений господарським судом Рівненської області та Львівським апеляційним господарським судом у справі №2/66.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

30.05.2008 року між підприємцем ОСОБА_2 (далі - Підрядник) та Приватним підприємством «РКС»(далі - Замовник) укладено Договір підряду (далі - Договір), згідно з умовами якого підрядник зобовязався виконати роботи на свій ризик у відповідності до умов договору, а замовник зобовязався прийняти роботу та оплатити її.

Згідно п.2.1. Договору Підрядник виконує роботи за адресою АДРЕСА_1, а саме: демонтаж плит перекриття, розбирання монолітних покриттів та цегляних перегородок, засипки між цоколем та поверхом, демонтаж металевих балок, завантаження сміття на автотранпорт та його вивіз.

Відповідно до п.4.2., 4.3. Договору Замовник зобовязався виплатити Підряднику винагороду в розмірі 58002,00 грн. протягом 45 днів після підписання акту виконання робіт.

Відповідно до п.5.1. Договору сторони погодили, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2008 року згідно з яким СПД ОСОБА_2 виконано демонтаж плит перекриття в кількості 24 шт. по ціні 230,00 грн./ шт.., розбирання монолітних перекриттів 39 куб.м. по ціні 290,0 грн./куб.м., розбирання цегляних перегородок 130 куб.м. по ціні 260,00 грн./ куб.м., розбирання засипки між цоколем та поверхом 60 кв.м. по ціні 45,50 грн./кв.м., демонтаж металевих балок 14,5 тн. По ціні 190,00 грн./тн., завантаження сміття на автотранспорт та його вивіз в кількості 120 тн.по ціні 18,50 грн./тн.. Загальна вартість виконаних робіт складає 58002,00 грн..

На момент розгляду справи борг за Договором в розмірі 58002,00 грн. відповідачем не оплачено.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України відповідно до положень ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що оплата підрядних робіт проводиться після їх виконання та прийняття замовником, що підтверджується також положеннями статей 853, 854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст.853 Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач заявляв позивачу про відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, відтак суд приходить до висновку, що відповідач втратив право посилатися на недоліки у виконанні робіт, зазначених у Акті, або відступи від умов Договору підряду від 30.05.2008 року.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2010 року у справі №2/66 за позовом ПП «РКС»до СПД - ФО ОСОБА_2 про визнання договору підряду №30.05.2008 року недійсним зазначено, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що СПД - ФО ОСОБА_2 в повній мірі виконано умови договору підряду від 30.05.2008 року, а договір та акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.07.2008 року підписані на той час чинним та уповноваженим виступати від імені підприємства директором.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.3. Договору підряду винагорода виплачується протягом 45 днів після підписання акту виконаних робіт, тобто до 14.09.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем на суму боргу в розмірі 58002,00 грн. за період з 14.09.2008 року по 01.02.2009 року нараховано інфляційні втрати в розмірі 5568,19 грн.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу в розмірі 58002,00 грн. за період з 14.09.2008 року по 10.02.2009 року нараховано три відсотки річних в розмірі 715,09 грн.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 58002,00 грн. основного боргу, 715,09 грн. 3% річних, 5568,19 грн. інфляційних витрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «РКС» (33024, Рівненська область, м.Рівне, вул.Кн.Острозького, 1, код ЄДРПОУ 32171116, р/р 26006011046980 в ФКБ «Фінанси та Кредит», МФО 333603) на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) 58002,00 грн. основного боргу, 715,09 грн. 3% річних, 5568,19 грн. інфляційних втрат, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 642,85грн.та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано «09» березня 2011 року.