Рішення № 14586384, 29.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.11 Справа№ 23/29

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", м.Київ в особі філії «Львівське регіональне управління», м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Трембіта-Інвест", с.Старий Яричів

про стягнення 2 195 423, 82 грн.

За зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Трембіта-Інвест”, с.Старий Яричів, Львівська область

До: відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”, м. Львів,

Про визнання недійсними п.5.1.2 кредитної угоди №78/2007 від 07.03.2007р. та додаткової угоди №1 від 30.07.2008р. до кредитної угоди №78/2007 від 07.03.2007р., зобов"язання ВАТ КБ "Надра" здійснити перерахування по кредитній угоді №78/2007 від 07.03.2007р.

Суддя Т.Костів

при секретарі О.Щигельській

За участю представників сторін:

Від позивача: Матіяш У.Є. представник

Від відповідача Стецишин С.М. - директор

Суть спору: позовну заяву подано відкритим акціонерним товариством “Комерційний банк “Надра”, м.Львів до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Трембіта-Інвест”, с. Старий Яричів Львівської області про стягнення 2 195 423, 82 грн. Позивач уточнював позовні вимоги відповідними заявами. Заявою №10/2-2160 від 28.03.2011р. про уточнення позовних вимог остаточно заявлено до стягнення з відповідача 2013668,63грн., що станом на 10.01.11р. по курсу НБУ становить 179166,20 євро.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Трембіта-Інвест”, с.Старий Яричів Львівської області подано зустрічний позов до відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра”, м.Львів про визнання недійсними п.5.1.2 кредитної угоди №78/2007 від 07.03.2007р. та додаткової угоди №1 від 30.07.2008р. до кредитної угоди №78/2007 від 07.03.2007р., зобов"язання ВАТ КБ "Надра" здійснити перерахування по кредитній угоді №78/2007 від 07.03.2007р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2010 р. (суддя Бортник О.Ю.) порушено провадження у справі та призначено розгляд на 23.03.2010 р. Розпорядженням голови господарського суду від 04.10.10р., у зв"язку із закінченням повноважень судді Бортник О.Ю., справу передано для розгляду судді Костів Т.С. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Строк вирішення спору продовжено за клопотанням сторін.

Представникам сторін розяснювались їх права згідно ст. 22 ГПК України.

В судових представник позивача свої позовні вимоги підтримав, а зустрічний позов заперечив з мотивів, зазначених у позовній заяві, уточненнях до неї, відзиві на зустрічну позовну заяву та запереченні на відзив. Ствердив, зокрема, що 07.03.2007 р. між сторонами був укладений кредитний договір №78/2007 на суму 220000,00 євро під 12,5 % річних із кінцевим терміном повернення кредитних коштів 05.12.2011р.. 30.07.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №78/2007 від 07.03.2007р., за якою відсоткова ставка за користування кредитними коштами складає 15,5 %. Однак, відповідач умови договору не виконав, станом на 10.01.2011 р. борг відповідача становить 2013668,63грн. (що в еквіваленті по офіційному курсу НБУ станом на 10.01.11р. складає 179166,20 євро), з яких: заборгованість по кредиту - 1945209,97грн. (в т.ч. прострочені платежі по кредиту - 1566825,11грн.), донараховані відсотки за період з 01.03.11р. по 23.03.11р. - 19262,94грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 09.01.11р. по 23.03.11р. - 49195,72грн. Посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу»вважає необгрунтованим, оскільки він втратив чинність як такий, що не відповідає Конституції України (згідно рішення КСУ N2 29-рп/2009 від 24.11.2009р.). Зазначив також, що покликання відповідача на те, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2., виступають поручителями по кредитному договору № 78/2007 від 07.03.2007р. не відповідає дійсності, оскільки договори поруки між банком та цими особами не укладались.

Позивач також, заявою №10/2-0698 від 22.02.10р., повідомив суд про те, що назву позивача змінено з відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра" на публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра", яке є правонаступником усіх прав і обов"язків ВАТ "КБ "Надра", що підтверджується його статутом.

Представник відповідача позов заперечив, а зустрічний підтримав з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві. Посилається на відсутність своєї вини у порушенні умов кредитного договору внаслідок фінансово-економічної кризи, що позначилась на зміні курсу валют, вважає, що заборгованість за кредитним договором в значній частині сталася з вини позивача, який не включив відповідача, згідно ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу", в програму підтримки цільового рефінансування кредитної заборгованості підприємств агропромислового комплексу. Крім того, банк, впродовж дії договору, систематично відмовляється від отримання коштів для погашення кредиту, оскільки відповідач, в порядку ст.601 ЦК України, неодноразово звертався з пропозицією погашення заборгованості шляхом зарахування коштів на депозитних рахунках, які знаходяться в банку "Надра". Зокрема, банк відмовився від отримання коштів в рахунок погашення зобов"язань за рахунок депозитних вкладів ОСОБА_1 та ОСОБА_2., посилаючись на те, що термін дії цих вкладів не закінчився та вони не виступають забезпеченням по кредитах. Просить зустрічний позов задоволити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

05.12.2006 р. між сторонами був укладений кредитний договір №473/2006 на суму 461246 доларів США під 13,9% річних із кінцевим терміном повернення кредитних коштів 05.12.2011р.. 30.07.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №473/2006 від 05.12.2006 р., за якою відсоткова ставка за користування кредитними коштами складає 16%.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідач посилається на недійсність пунктів 5.1.2 вказаних укладених угод між сторонами як таких, що укладені всупереч ст. 215 ЦК України, зокрема, що вказані пункти угод суперечать таким засадам цивільного законодавства як справедливість, розумність та добросовістність, оскільки надає право банку змінювати в односторонньому порядку розмір процентів.

Однією з істотних умов укладення кредитного договору №78/2007 було досягнення сторонами згоди щодо розміру відсоткової ставки та порядку її коригування. Так, укладеним між сторонами кредитним договором, було встановлено розмір відсоткової ставки в розмірі 12,5 відсотків річних, а п. 5.1.2. цього ж кредитного договору передбачено, що відсоткова ставка по кредиту підлягає коригуванню за погодженням сторін у випадку зміни вартості кредитних ресурсів на грошових ринках, а також зміни облікової ставки НБУ, шляхом укладення сторонами додаткової угоди. Якщо згода позичальника на внесення цих змін відсутня, то кредит підлягає обов"язковому достроковому поверненню, згідно умов цієї угоди.

Оскільки кредитна угода №78/2007 від 07.03.2007 року підписана уповноваженими представниками обох сторін та скріплена печатками юридичних осіб, то, відповідно, сторони на момент її укладення досягнули згоди з усіх істотних умов. Таким чином,. ТзОВ «Трембіта-Інвест»знало і повинно було передбачати усі наслідки пов'язані з виконанням чи невиконанням даної кредитної угоди.

30.07.2008 року, на підставі пункту 5.1.2. кредитного договору, сторонами підписано додаткову угоду №1 до кредитного договору, якою було встановлено відсоткову ставку в розмірі 15,5 відсотків річних. Дана додаткова угода укладена у такій самій формі, що і кредитний договір, підписана особами, що мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, спрямована на реальне настання правових наслідків та відповідає волі сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач мав вибір та міг відмовитись від укладення додаткової угоди, направити протокол розбіжностей щодо умов проекту такої додаткової угоди тощо. З матеріалів справи також вбачається, що відповідач частково виконував добровільно умови кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою, сплачуючи кошти з урахуванням збільшеної відсоткової ставки та не звертався з вимогами про визнання її недійсною до отримання позовної заяви позивача про стягнення коштів. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно стверджує, що банком було підвищено відсоткову ставку в односторонньому порядку.

Враховуючи те, що ТзОВ «Трембіта-Інвест»не наведено жодних законодавчих норм, яким би суперечив п. 5.1.2. кредитної угоди №78/2007 від 07.03.2007 року і додаткова угода №1 від 30.07.2008 року до кредитної угоди, а також не подано відповідних доказів, то суд приходить до висновку, що в цій частині зустрічний позов задоволенню не підлягає. Відповідно, не підлягає задоволенню вимога провести перерахунок належних до сплати сум як така, що є похідною від вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №1.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, станом на 10.01.2011 р. борг відповідача становить 179166,20 євро ( що в еквіваленті по офіційному курсу НБУ становить 2013668,63грн.), з яких: заборгованість по кредиту - 1945209,97грн. (в т.ч. прострочені платежі по кредиту - 1566825,11грн.), донараховані відсотки за період з 01.03.11р. по 23.03.11р. - 19262,94грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 09.01.11р. по 23.03.11р. - 49195,72грн.

Відповідач посилається на відсутність його вини у порушенні зобовязання, оскільки таке порушення є наслідком впливу фінансової кризи. Однак, згідно із ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Однак, відповідачем у встановленому порядку не доведено відсутність його вини. Більше того, згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу»судом до уваги не приймається, оскільки вказаний закон втратив чинність як такий, що не відповідає Конституції України (згідно рішення КСУ N2 29-рп/2009 від 24.11.2009р.). Покликання відповідача на те, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. виявили готовність виступити поручителями по кредитному договору № 78/2007 від 07.03.2007р. не підтверджено поданими доказами, зокрема, договорами поруки між банком та цими особами.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст.1048,1049,1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, первісний позов слід задовольнити.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 25, 33, 43, 49, 82, 84 ГПК України, суд,-

вирішив:

1. Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра" замінити на його правонаступника - публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра".

2.Первісний позов задоволити повністю.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Трембіта-Інвест” ( с. Старий Яричів Львівської області, вул.Галицька,143, код ЄДРПОУ 25232473) на користь публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (м.Київ, вул.Артема,15, код ЄДРПОУ 20025456) 2013668,63грн. (що по курсу НБУ становить 179166,20 євро), з яких: заборгованість по кредиту - 1945209,97грн. (в т.ч. прострочені платежі по кредиту - 1566825,11грн.), донараховані відсотки за період з 01.03.11р. по 23.03.11р. - 19262,94грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 09.01.11р. по 23.03.11р. - 49195,72грн., а також 21954,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 01.04.2011 року.