Рішення № 14586017, 01.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2011 р.

Справа № 5004/79/11 Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Демяк В.М. розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції

до Підприємця ОСОБА_1

третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники:

Від позивача: Гураль С.П. головний юрисконсульт управління по роботі з проблемними кредитами юридичних осіб (довіреність від 08.11.2010р.);

Від відповідача: н/з;

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: н/з

Права та обовязки представнику позивача розяснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

У судовому засіданні 31.03.2011р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції звернулось із позовом до відповідача Підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення в сумі 522 363,45 грн. на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки №8566 від 24.11.2006р., а саме: нерухоме майно: виробничі приміщення (приміщення цеху механічної обробки "Г", полірувальна дільниця "Г", фанерувальний цех "Г"), загальною площею 1 861,2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на кредитний договір №014/01-10/1119 від 24.11.2006р. та договір іпотеки від 24.11.2006 р., платіжне доручення № 1 від 27.11.2006р. та реєстр платіжних доручень про сплату кредиту та відсотків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та на вимогу суду подав докази надіслання копії позовної заяви на юридичну адресу відповідача та витяг з реєстру права власності на предмет іпотеки на час розгляду справи.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, витребувані судом пояснення по суті заявленого позову не подав.

Ухвали суду від 19.01.2011р. ,15.02.2011р. повернуті відділенням поштового зв'язку з відмітками «адресат не значиться».

Як встановлено, матеріалами справи, ухвали суду направлялись відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві: АДРЕСА_1 та за місцем його державної реєстрації згідно витягу станом на 15.02.11р., а саме за адресою: АДРЕСА_2.

Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.(Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).

До повноважень господарських судів не відноситься зясування місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, відповідач належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 вимоги ухвал суду не виконала, витребувані судом пояснення по суті заявленого позову не подала, позову не оспорила, повноважного представника в судове засідання не направила, про поважні причини неявки у судове засідання не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату і місце розгляду справи так, як ухвали направлялися рекомендованими листами за адресою зазначеною у позовній заяві: м. Луцьк, вул. Старицького,9.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзиви на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.

Враховуючи те, що судом вчинено всі процесуальні дії, щодо належного повідомлення відповідача - Підприємця ОСОБА_1 та третьої особи - ОСОБА_2, а також неодноразове відкладання розгляду справи через неявку відповідача та третьої особи, суд приходить до висновку, про відсутність обставин, щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 31.03.2011р., а тому суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих суду матеріалів, пояснень представника позивача господарський суд встановив:

24 листопада 2006р. між ВАТ Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (Кредитор), (правонаступник, якого ПАТ Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено кредитний договір №014/01-10/1119, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит (у формі траншу) в сумі 757500, 00 грн., зі строком повернення до 23.11.2016р для цільового розвитку бізнесу.

Відповідно до п. 3 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 18% річних.

На виконання умов кредитного договору позивачем надано ОСОБА_2 кредит в межах узгодженої суми, що стверджується платіжним дорученням №1 від 27.11.2006р. (а.с.12).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливають з Кредитного договору №014/01-10/1119 від 24.11.2006р. між Банком (Іпотекодержатель) та Субєктом підприємницькою діяльністю фізичною особою ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 24.11.2006р., згідно якого Іпотекодавець зобовязується перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 757500, 00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

У відповідності до даного договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Боржником своїх зобовязань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого (п. 1.1 договору іпотеки).

Відповідно до умов даного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: приміщення цеху механічної обробки «Г», полірувальна дільниця «Г», фанерувальний цех «Г», що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, який належить Іпотекодавцю на праві власності.

Згідно п.1.5. договору іпотеки від 24.11.2006р. заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 1 500 000,00 гривень.

Відповідно до п. п. 1.5.1 та 1.5.1.1 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісячно у розмірі та строки, визначені графіком повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок.

Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідно до п. 1.9.1 кредитного договору установа банку має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки. При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної Вимоги.

Крім того, відповідно до положеннями ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Вказані положення, відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону, не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

18.11.2010р. за №4443 на адресу Іпотекодавця (СПД Ф.О. - ОСОБА_1.) та Боржника (СПД Ф.О. ОСОБА_2) направлено вимогу щодо погашення боргових зобовязань за кредитним договором №014/01-10/1119 на суму 510803,75 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Позичальником (ОСОБА_2) частково погашала взяті на себе зобовязання щодо виконання умов кредитного договору, про те, станом на 24.12.32010р. існує заборгованість за кредитом 479,750,00 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 25250,00 грн.; по відсотках 40170,84 грн., в тому числі прострочена заборгованість по відсоткам 34019,52 грн.; у звязку з невиконанням вимог кредитного договору нараховано пеню за період з 24.06.2010р. по 24.12.2010р. в сумі 2442,61 грн., загальна сума заборгованості склала 522363,43 грн. (а.с.13-15).

Отже, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 частково виплачувала суму кредиту по кредитному договору відповідно до Графіка погашення кредиту (а.с.11), а відтак Банк має право витребувати достроково повернення основної суми кредиту. Відповідачем та третьою особою доказів сплати кредиту не подано.

Таким чином, оскільки заборгованість за договором №014/01-10/1119 від 24.11.2006р. до цього часу відповідачем не погашена, відповідно до ст. 589, 590 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", умов договору іпотеки № №8566 від 24.11.2006р., позивач набув право звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачеві, для задоволення своїх вимог в повному обсязі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).

На підставі ст.231 ГК України, ст. ст. 258, 549-551 ЦК України та п. 4.1.1. кредитного договору позивач нарахував на суму неповернутого кредиту та на суму несплачених процентів пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла на час виконання заборгованості, за кожен день прострочення платежу. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені, яку нараховано за несвоєчасне погашення кредиту за період з 24.06.2010р. по 24.12.2010р. і складає 2442,61 грн., є підставною.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задоволити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, право чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до розділу 1 іпотечного договору від 24.11.2006р. предметом даного договору є забезпечення вимог Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №014/01-10/119 від 24.11.2006р., укладеного між Іпотекодержателем та Боржником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Іпотекодавець зобовязується перед Іптекодержателем повернути кредит в розмірі 757500 грн, сплати процентів за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

У відповідності до даного договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Боржником своїх зобовязань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого.

Згідно умов договору іпотеки, а саме п. 3.1.4. - у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за цим (договір іпотеки) або Боржником за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, установа банку має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його до умов договору іпотеки, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

-загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

-опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

-заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

-спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

-пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

-початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Положеннями ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Вказані положення, відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону, не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Таким чином, вимога позивача про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору за рахунок нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки є підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 15 000 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 536, 541, 543, 546, 554, 589, 590, 527 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 230, 232, 233, 1054 ГК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Звернути стягнення заборгованості у сумі 522363,45 на заставне майно, згідно іпотечного договору №8566 від 24.11.2006р., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3, та належить на праві власності ОСОБА_1, а саме: приміщення цеху механічної обробки «Г», полірувальна дільниця «Г», фанерувальний цех «Г», загальною площею 1861,2 кв. м. на користь Публіяного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції .

3. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

4. Визначити початкову ціну реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки від 24.11.06р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (правонаступник ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції) та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний №8567/558, у сумі 1500 000 грн.

5. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 26, р/р 2909811 у ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765) 15000 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Дем`як

Повний текст рішення складено

та підписано 01.04.11