Постанова № 14585026, 30.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

30 березня 2011 року№ 2а-1590/11/2670

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

доДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

провизнання протиправним та скасування припису № СК-421-11-2 від 05.01.2011 Головуючий суддя: Кротюк О.В.

Судді: Катющенко В.П.

Клочкова Н.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування припису № СК-421-11-2 від 05.01.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний припис прийнято в порушення положень Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивач здійснює свою господарську діяльність відповідно до вказаного закону та з дотриманням Ліцензійних умов та обґрунтовано здійснив виплату страхового відшкодування за виключенням суми податку на додану вартість.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки позивачем допущено порушення законодавства при наданні фінансових послуг, які необхідно усунути.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

актом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 639/42/6-ап від 20.12.2010 встановлено допущення страховиком порушень статті 29, 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Оскаржуваним приписом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-421-11-2 від 05.01.2011 встановлено, що

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «IНГО Україна»(код ЄДРПОУ - 16285602, місцезнаходження: 01054, м, Київ 54, вул. Воровського, буд. 33) (далі - Товариство) в своїй діяльності допустило порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, а саме:

Товариством за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_2, укладеного з ТОВ «Перша лізингова компанія», було зменшено виплату страхового відшкодування на суму податку на додану вартість, не здійснено виплату страхового відшкодування протягом одного місяця та не сплачено пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, що є порушенням вимог:

-статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон), щодо визначення розміру відшкодування витрат, пов'язаних із пошкодженням транспортного засобу, не у відповідності до порядку встановленого законодавством;

-пункту 37.1 статті 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»щодо порушення обовязку страховика здійснити виплату страхового відшкодування протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів, які визначені у статті 35 цього Закону або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду;

- пункту 37.2 статті 37 Закону Укриши «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»щодо порушення обов'язку страховика сплатити пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Оскаржуваним приписом зобовязано позивача усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг.

Оскаржуване рішення прийнято в результаті наступних обставин.

Між ТОВ «Перша лізингова компанія»та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_2, яким застрахована цивільно-правова відповідальність водія, який експлуатує забезпечений транспортний засіб Skoda Octavia, д/н НОМЕР_3.

12.08.2010 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Ford Fusion (реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_2.

Відповідно до постанови Рівненського міського суду від 16.08.2010 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення.

20.09.2010 постраждалою особою подано заяву про виплату страхового відшкодування та документи, визначені статтею 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № 260 від 31.08.2010, виготовленого ЗАТ «Український центр після аварійного захисту «Експерт-сервіс»,яким встановлено, матеріальний збиток, завданий власникові Ford Fusion реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ 26502,54 грн.

Таким чином, ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»мало здійснити виплату страхового відшкодування у термін до 20.10.2010.

20.09.2010 ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»складено страховий акт № 11596 про виплату страхового відшкодування в розмірі 22085,45 грн.

Відповідно до страхового акта № 11596 від 20.09.2010 розмір страхового відшкодування було зменшено ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»на суму ПДВ.

Страхове відшкодування у розмірі 22085,45 грн. до сплачене 13.10.2010, що підтверджено видатковим касовим ордером.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Так, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01/07/2004 N 1961-IV (Далі Закон № 1961)регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 29 Закону № 1961 передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому, Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджено наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395, (далі - Методика) розроблена згідно із Законом України "Про судову експертизу", Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним та Господарським процесуальним кодексами України, а також Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна.

Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ), регламентує загальні принципи, методи оцінки та товарознавчих досліджень, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості ДТЗ.

Відповідно до Методики вартість відновлювального ремонту ДТЗ - грошові витрати, які необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого ДТЗ.

Вартість матеріального збитку - з технічної точки зору вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування ДТЗ з урахуванням фізичного зносу.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, оскільки позивачем потерпілій особі виплачено страхове відшкодування не у повному обсязі, який визначено висновком відповідного експерта. Адже, страховиком не оспорюється факт надання потерпілою особою всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, при цьому розмір матеріального збитку внаслідок настання цивільно-правової відповідальності за участі забезпеченого транспортного засобу встановлено звітом автотоварознавчого дослідження № 260 від 31.08.2010, виготовленого ЗАТ «Український центр після аварійного захисту «Експерт-сервіс». З огляду на те, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, в той час як страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (стаття 9 Закону України «Про страхування»від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР), у страховика були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування потерпілій особі за виключенням податку на додану вартість. Адже, автотоварознавче дослідження № 260 від 31.08.2010, яким обчислено розмір завданого матеріального збитку потерпілій особі, є єдиним згідно статті 29 Закону № 1961 розрахунком, встановленим законодавством, що визначає вартість відновлюваного ремонту, яка підлягає виплаті страховою компанією в силу закону. При цьому ані Методика, ані норми Закону № 1961 не надають право страховику утримувати будь-які суми (окрім тих, які прямо встановлені законом, зокрема, суми франшизи) в тому числі суми ПДВ з урахуванням яких здійснено конкретне авто товарознавче дослідження вартості відновлювального ремонту ДТЗ.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяО.В. Кротюк

СуддіВ.П.Катющенко

Н.В.Клочкова