Справа № 2 2857/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді Бібіка М.М.,
при секретарі Лобовій Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
18 листопада 2009 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 09 лютого 2006 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3834 Д, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 27000 гривень 00 копійок терміном на 12 місяців до 09 лютого 2007 з виплатою відсотків у розмірі 40 % річних. Відповідач зобовязалася своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із умовами договору. У звязку з тим, що відповідач свої обовязки виконує неналежно, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 74603 гривні 00 копійок з урахуванням відсотків та додаткової плати за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, а також судових витрат (а.с. а.с. 2 3).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2010 року позовна заява КС «ДОКС»була передана за підсудністю на розгляд Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська (а.с. 35).
02 вересня 2010 року зазначена позовна заява надійшла до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та ухвалою суду від 06 вересня 2010 року була прийнята до провадження (а.с. а.с. 36, 37).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позові та просив позов задовольнити.
Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, вказали на те, що умови кредитного договору є суперечливими й такими, що не відповідають чинному законодавству України. Крім того, просили застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення штрафних санкцій.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Судом було встановлено, що 09 лютого 2006 року між КС «ДОКС»та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір № 3834 Д згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 27000 гривень 00 копійок з виплатою процентної ставки 40 % річних, строком користування до 09 лютого 2007 (а.с. 8).
Того ж дня відповідач фактично отримала кредитні кошти (а.с. 10).
Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору відповідач повинна була повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом до 09 числа кожного місяця в розмірі 2250 гривень 00 копійок суми займу та 900 гривень 00 копійок суми процентів (а.с. 8).
Відповідач, у порушення вказаного пункту договору, сплачувала кошти не у відповідності із порядком повернення кредиту, а саме: 31 січня 2007 року сплатила 10000 гривень 00 копійок; 31 травня 2007 року сплатила 5000 гривень 00 копійок; 13 вересня 2007 року сплатила 25 00 гривень 00 копійок; після чого перестала повертати кошти. Зазначені суми зараховувалися позивачем на погашення поточної заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та додаткової плати за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, оскільки відповідачем у платіжних дорученнях не вказувалась інше цільове призначення цих платежів (а.с. а.с. 13, 14, 15).
Дотепер відповідач не належним чином виконує свої зобовязання з повернення кредиту та відсотків за ним, і у неї перед позивачем, станом на 09 лютого 2009 року, утворилася заборгованість в сумі 74603 гривні 00 копійок з урахуванням відсотків та додаткової плати за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:
-заборгованість по кредиту 7800 гривень 00 копійок;
-відсотки за користування кредитом 9800 гривень 00 копійок;
-додаткова плата за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні 59803 гривні 00 копійок.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також кредитним договором № 3834 Д від 09 лютого 2006 року.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.
В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обовязки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобовязань у розумінні наведеної норми.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно предявляються.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом в сумі 17 600 гривень 00 копійок.
При цьому суд не може прийняти до уваги посилання відповідача та її представника на суперечливість умов договору в частині методики нарахування відсотків й недійсності деяких його положень, оскільки а ні кредитний договір, а ні жоден з пунктів цього договору не було визнано недійсним, а відповідач підписавши кредитний договір підтвердила свою згоду з усіма умовами які викладені у ньому.
Однак, суд вважає за необхідне, за заявою відповідача, застосувати строк спеціальної позовної давності до вимог позивача щодо стягнення додаткової плати за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні.
Згідно предявлених позовних вимог та наданого позивачем розрахунку, відповідачу була нарахована додаткова плата за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні, яка була нарахована за період з 09 березня 2006 року по 09 лютого 2007 року, та становить 74295 гривень 00 копійок, однак позивач обмежився сумою 59803 гривні 00 копійок (а.с. 53).
Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу й загальна тривалість якої складає три роки. Проте ч. 1 ст. 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, а саме, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Крім того, частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення та є підставою для відмови у позові.
Таким чином, у звязку з тим, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача 18 листопада 2009 року, а виходячи з наданого розрахунку нарахована додаткова плата за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні виникла в період з 09 березня 2006 року по 09 лютого 2007 року, а позивач був обізнаний про порушення своїх прав, та з урахуванням заяви відповідача про застосування спеціального строку позовної давності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову в частині стягнення додаткової плати за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні необхідно відмовити, оскільки вказана додаткова плата за своєю юридичною природою є пенею, а тому на момент звернення до суду сплинув річний строк позовної давності, й у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.
Також, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 176 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 256, 257, 258, 261, 267, 526, 610, 611, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 79, 81, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка»(ЄДРПОУ 25778752) заборгованість за кредитним договором № 3834 Д від 09 лютого 2006 року в сумі 17 600 гривень 00 копійок, судовий збір в сумі 176 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом 17896 гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя(підпис) М.М. Бібік
Судове рішення № 14578391, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 07.02.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2857/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: