Постанова № 14576562, 19.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2011 р.№2а-7159/10/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1001

час прийняття постанови : 13 год. 11 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Леонтович А.М.

при секретарі -Воронюк М.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Граніш В.Я., Дерученко С.В. (за довіреностями)

від відповідача -Молодий І.М. (за довіреністю)

від третьої особи - не прибув

та за участю прокурора - Матвієць В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

третя особа

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія»

Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення)

Головне управління Державного казначейства України у Київській області

скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» (надалі позивач) звернулись до Господарського суду Київської області із позовною заявою " до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) (надалі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 06.05.2008 року №0000112300/0.

Позовні вимоги мотивуючи тим, що нормою пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено термін - Бюджетне відшкодування як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, та нормою підпункту «а» підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою передбачено: якщо у наступному податковому періоді сума, яка розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 статті 7 вищезгаданого Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). На думку Позивача, Відповідач невірно тлумачить та застосовує до Позивача норму пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» та норми Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166.

Відповідач проти позову заперечив, просить суд відмовити у його задоволені, посилаючись на абзац 2 пункту 11.21 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 12.05.1999 № 805). Постанова КМУ від 12.05.1999 №805 в редакції від 28.03.2007 №596 в абзаці 4 пункту 12 чітко визначено, що „на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісячно складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м 'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах". Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 р. № 300 „Про доповнення пункту 2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" (далі - постанова № 300) відновлена можливість для постачальників молока і м'яса в живій вазі на переробні підприємства не тільки застосовувати до таких операцій нульову ставку податку на додану вартість, а й декларувати у зв'язку з цим від'ємне значення податку на додану вартість до відшкодування, тобто у бюджетній, а не спеціальній декларації. Таким чином, у період з дати набуття чинності постановою № 596 (28.03.07р.) до дати набуття чинності постановою № 300 (02.04.2008р.) операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою та податковий кредит сільськогосподарських товаровиробників, пов'язаний із зазначеними операціями, включалися до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Господарський суд Київської області позов задовольнив повністю, визнав недісним та скасував податкове повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції № 000112300/0 від 06.05.2008 року, стягнув з Відповідача на користь Позивача судовий збір в сумі 3,40 грн.

Яготинська МДПІ Київської області звернулись з апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду, рішенням якого апеляційна скарга Яготинської МДПІ Київської області залишені без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Яготинська МДПІ Київської області звернулись з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, ухвалою якого касаційну скаргу Яготинської МДПІ Київської області задоволено частково, постанову Господарського суду Київської області від 22.10.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2010 року підставою для скасування постанови Господарського суду Київської області від 22.10.2008 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року стало те, що вимога позивача про визнання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1591005 грн. за 2-й місяць 2008 року судами попередніх інстанцій не розглядалась, і цей недолік не був та не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

В судовому засіданні призначеного на 19.01.2011 року представники позивача уточнили позовні та подали письмові доповнення до позовної заяви, від позовних вимог про визнання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1591005 грн. за 2-й місяць 2008 року відмовились, просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської МДПІ Київської області (Згурівське відділення) від 06.05.2008 року за №0000112300/0.

Представник відповідача та прокурор у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про неможливість прибуття до суду не надходило.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Молочна Компанія" подали до Яготинської МДПІ Київської області (Згурівське відділення) податкову декларацію за 2-й місяць 2008 року заяву про бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 591 005,00 грн.

Свої вимоги щодо бюджетного відшкодування ПДВ позивач обґрунтовує нормою пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено термін «Бюджетне відшкодування» як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, та нормою підпункту «а» підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою передбачено: якщо у наступному податковому періоді сума, яка розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 статті 7 вищезгаданого Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг).

Розрахунок суми ПДВ за 2-й місяць 2008 року, яку позивач зазначив у податковій декларації для бюджетного відшкодування, було перевірено відповідачем, про що складено акт № 266-2301-34099131 від 24.04.2008 року.

В ході проведеної перевірки порушень в розрахунку суми ПДВ, яка заявлена позивачем для бюджетного відшкодування, відповідачем не виявлено, однак 06.05.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000112300/0, яким відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 1 591 005,00 грн. на підставі підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.3. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", норму пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» та норми порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166.

Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу звернувся до суду за захистом своїх прав з вимогою про скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 06.05.2008 року № 0000112300/0 та визнання права на бюджетне відшкодуваня податку на додану вартість у сумі 1591005,0 грн.

Досліджуючи висновки акту перевірки № 266-2301-34099131 від 24.04.2008 року, суд враховує наступне:

Підпунктом 7.7.11. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не має права на бюджетне відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш, як за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Отже, нормою підпункту 7.7.11. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" прямо визначено, що обмеження права на бюджетне відшкодування ПДВ для осіб, які мали обсяги операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, не розповсюджується на випадки нарахування такими особами податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Одним з основних видів діяльності позивача є розведення великої рогатої худоби. Позивач виконує інвестиційний проект "Створення сучасного молочного комплексу в с. Великий Крупіль Згурівського району Київської області". За період, що перевірявся відповідачем, позивачем проводились роботи по реконструкції існуючих нежитлових приміщень корівників з молочним блоком та пункту штучного запліднення з добудовою приміщень для утримання великої рогатої худоби. Згідно договору № 15/06/06 від 15.06.2006 року (ліцензія видана Міністерством будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України на будівельну діяльність згідно з переліком від 27.10.2006 року № 43-Л на термін з 27.20.2006 року по 27.10.2011 року), ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудінвест» виступає виконавцем проектно - будівельних робіт та надає наступні послуги - замовлення та контроль за виготовленням проектної документації по реконструкції існуючих корівників та організації та використання технічного нагляду за будівництвом. Нарахування податкового кредиту за 2-й місяць 2008 року було здійснено позивачем внаслідок будівництва та придбання позивачем основних фондів інших товарів (робіт, послуг) на суму 9 546 030,00 грн. (дев'ять мільйонів п'ятсот сорок шість тисяч тридцять гривень 00 копійок), з яких ПДВ складає 1 591 005,00 грн. (один мільйон п'ятсот дев'яносто одна тисяча п'ять гривень 00 копійок).

Основні операції, за якими визначено суму заявлену до бюджетного відшкодування, та за якими сплачено ПДВ на суму 1 563 926,11 грн., що становить 98,30% від суми заявленої до бюджетного відшкодування. Інші операції, за якими сплачено ПДВ на суму 27 078, 89 грн., що становить 1,70% від суми, заявленої до бюджетного відшкодування.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що Відповідач, заперечуючи право Позивача на бюджетне відшкодування, зазначаючи при цьому, що, у період з дати набуття чинності постановою № 596 (28.03.07р.) до дати набуття чинності постановою №300 (02.04.2008р.) операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою та податковий кредит сільськогосподарських товаровиробників, пов'язаний із зазначеними операціями, включалися до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Судом встановлено, що Відповідач, невірно тлумачить та застосовує до Позивача норму підпункту 7.4.1. та підпункту 7.4.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми пунктів 2 та 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» та норми Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166.

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено право платника податку на відшкодування податкового кредиту з ПДВ від придбаних товарів (робіт та послуг). Розподіл податкового кредиту в різні декларації з ПДВ за критерієм різних видів господарської діяльності не передбачено, а ні Законом України «Про податок на додану вартість» а ні Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166. Нормою останнього передбачено, що: Платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що: сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено: зупинити дію пункту 7.7 (прим.: пункт 7.7. - Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків) статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Відповідачем також не враховано, що пункти 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» носять спеціальний характер застосування стосовно операцій із реалізації сільськогосподарської продукції і не встановлюють порядок регулювання операцій з придбання основних фондів, формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ.

Зокрема Постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським виробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо у живій вазі» від 12.05.1999 № 805 як в діючій, так і попередніх редакціях, не передбачено обов'язку сільськогосподарського виробника здійснювати відображення операцій по придбаних товарах (роботах та послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса у живій вазі в спеціальній (скороченій) декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 12 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 сільськогосподарські товаровиробники складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Зазначений перелік операцій, що вимагають декларування в окремій податковій декларації з ПДВ визначений нормою абзацу 2 пункту 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість» є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, що також підтверджується вимогами абзацу 4 пунтку 1.2. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Отже, віднесення сільськогосподарським товаровиробником сум ПДВ по придбаних товарах (роботах та послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі до податкового кредиту та відображення таких операцій в загальній декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом не є порушенням чинного законодавства України.

Таким чином, вказаний позивачем в податкових деклараціях спосіб відшкодування ПДВ є реалізацією права платника податку на зарахування суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування його в установі банку.

Як встановлює пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно підпунктами 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.3 статті 7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх

податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається

до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Окрім того, розрахунки, платіжні та інші документи які містяться в матеріалах справи доводять, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.05.2008 року № 0000112300/0 є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та в силу дійсним обставинам справи є протиправним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, застосовує і інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень у повному обсязі.

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Молочна Компанія" до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 06.05.2008 року № 0000112300/0 є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 06.05.2008 р. за № 0000112300/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: (підпис)А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 21.01.2011 року