Ухвала суду № 14567589, 25.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 лютого 2011 року м. КиївК/9991/8881/11

Суддя Вищого адміністративного суду України М.М. Заїка, перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Державної судової адміністрації України на постанову Житомирський окружний адміністративний суд від 26 травня 2010 року та ухвалу Київський апеляційний адміністративний суд від 02 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України , Державного казначейства України про стягнення недоотриманої заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати,

встановив:

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті213Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

до скарги не додано документа про сплату судового збору (Код платежу: 22090100, одержувач: ВДК у Печерському районі, р.р. 31411537700007, ЗКПО 26077922, МФО 820019, банк УДК у м. Києві) або копії документа, який надає право на пільги щодо його сплати;

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 106, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Житомирський окружний адміністративний суд від 26 травня 2010 року та постанову Київський апеляційний адміністративний суд від 02 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України , Державного казначейства України про стягнення недоотриманої заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати - залишити без руху.

Надати касатору строк до 18 березня 2011 року для усунення недоліків поданої касаційної скарги.

Розяснити касатору, що у разі не усунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом термін, відповідно до статті108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута та вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного М.М. Заїка

суду України