Рішення № 14565664, 29.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.11 Справа № 28/5009/946/11

Суддя Яцун О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “САІ” (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, 123)

до відповідача Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкрите акціонерне товариство “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення заборгованості у розмірі 5.284.511 грн. 50 коп. на підставі договору поставки № 41/08П від 17.10.2008р., 195.982 грн. 49 коп. пені, 95.520 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 37.932 грн. 09 коп. 3% річних.                                        

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Ткач Д.М., довіреність №644 від 02.11.2007р.

від відповідача: Дондик Г.П., довіреність №13/77 від 04.01.2010р.

Заявлено вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 5.284.511 грн. 50 коп. на підставі договору поставки № 41/08П від 17.10.2008р., 195.982 грн. 49 коп. пені, 95.520 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 37.932 грн. 09 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 25.02.2011р. порушено провадження у справі №28/5009/946/11, судове засідання призначено на 16.03.2011р.

З метою надання позивачем додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог та неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України було відкладено на 22.03.2011р.

З метою проведення сторонами звірки взаємних розрахунків в судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.03.2010р.

Розгляд справи продовжено 29.03.2011р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

До початку судового засідання на адресу суду від позивача надійшла заява №09-06/6619 про зміну розміру позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 5.281.698грн.33коп., 266.347грн.55коп. пені, 133.370грн.85коп. інфляційних втрат та 51.111грн.88коп. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Зазначене клопотання заявлено у відповідності до норм ст. 22 ГПК України, розглянуто в судовому засіданні 29.03.11р. та задоволено.

Представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги.

Представник відповідача основний борг у розмірі 5.281.698 грн. 33 коп. визнає, щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 20.000грн. заперечує. Також представник відповідача не згоден із вимогами щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, в обґрунтування зазначеного суду наданий контрозрахунок зазначених сум.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст..85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Як свідчать надані до суду документи, 17.10.2008р. між ТОВ «НВП «САІ»(постачальник) та ДП «Запорізький облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(покупець) було укладено договір поставки №41/08П, за умовами якого Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором здійснити на замовлення покупця поставку товарів згідно Додатку до договору, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар згідно умов договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу товару за період з липня 2010р. по листопад 2010р. на загальну суму 5.384.511грн.50коп. підтверджується специфікаціями, видатковими накладними, довіреностями, які залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.692 ЦК України та п.5.1 договору платежі за поставлений товар здійснюються з відстрочкою 60 банківських днів від дня отримання партії товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

31.12.2010р. між сторонами був підписаний акт заліку взаємних вимог на суму 2.813грн.17коп.

Станом на 25.02.2011р. (день звернення позивача до суду з позовом) заборгованість за отриманий товар складає 5.281.698грн.33коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 5.281.698грн.33коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 5.281.698грн.33коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем оплати за поставлений товар, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 266.347грн.55коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до норм ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Нікчемним правочином –це такий, недійсність якого встановлена законом і не потребує його судового визнання.

Відповідно до норм ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Розрахунок позивача щодо визначення розміру пені відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 266.347грн.55коп.

Також за порушення виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 133.370грн.85коп. та 51.111грн.88коп. 3% річних.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення з 01.10.2010р. по 25.03.2011р. складає 51.111грн.88коп., сума інфляційних втрат складає –133.370грн.85коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Разом з тим, судом був здійснений власний розрахунок зазначених сум, відповідно до якого сума 3% річних за період прострочення з 01.10.2010р. по 25.03.2011р. складає 51.111грн.88коп., сума інфляційних втрат за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р. (включно) складає –134.559грн.67коп.

Розрахунок інфляційних втрат:

№ накладноїСума боргуДата виникнення заборгованостіДата закінчення

розрахункуСума інфляційних втрат

РН-0607 від 06.07.1079.435,20грн.01.10.2010р.31.12.2010р.1.277грн.25коп.

РН-0607 від 06.07.1079.066грн.44коп.01.01.2011р.25.02.2011р.1.509грн.37коп.

РН-0707 від 07.07.1082.171грн.20коп.04.10.2010р.25.02.2011р.2.915грн.11коп.

РН-08071 від 08.07.1065.124грн.05.10.2010р.25.02.2011р.2.310грн.34коп.

РН-30073 від 30.07.101.521.180грн.26.10.2010р.25.02.2011р.46.128грн.94коп.

РН-30074 від 30.07.1029.040грн.26.10.2010р.25.02.2011р.880грн.62кол.

РН-0608 від 06.08.10143.448грн.02.11.2011р.25.02.2011р.4.351грн.98коп.

РН-1808 від 18.08.10201.240грн.12.11.2010р.25.02.2011р.6.102грн.49коп.

РН-30081 від 30.08.10693.912грн.22.11.2010р.25.02.2011р.18.904грн.05коп.

РН-1009 від 10.09.10606.528грн.03.12.2010р.25.02.2011р.16.523грн.47коп.

РН-10091 від 10.09.10257.933грн.89коп03.12.2010р.25.02.2011р.7.026грн.82коп.

РН-3009 від 30.09.1049.592грн.40коп.23.12.2010р.25.02.2011р.946грн.72коп.

РН-30091 від 30.09.1079.200грн.23.12.2010р.25.02.2011р.1.511грн.93коп.

РН-11101 від 11.10.101.096.416грн.03.01.2011р.25.02.2011р.20.930грн.58коп.

РН-СА-0411 від 04.11.10360.000грн.28.01.2011р.25.02.2011р. 3.240грн.00коп. Враховуючи той факт, що позивач уточнень щодо пред’явленої до стягнення суми інфляційних втрат суду не надав і заявлена позивачем сума є меншою ніж розрахована судом, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 133.370грн.85коп. та 3% річних у сумі 51.111грн.88коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 20.000грн.00коп. витрат на послуги адвоката у відповідності до ст. 49 ГПК України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про надання правової допомоги від 21.02.2011р., акт виконаних робіт від 21.02.2011р. та прибутковий касовий ордер №23 від 21.02.2011р. на суму 20.000грн.

У відповідності до роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд вважає заявлені вимоги про стягнення витрат за адвокатські послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати в тому числі і витрати на послуги адвоката відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.509,526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50, р/р 26007302000007 в філії АКБ «Трансбанк»м.Запоріжжя, МФО 313991, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «САІ»(69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, 123, п/р 260015020701 в філії ПАО «Брокбизнесбанк»в м.Запоріжжя, МФО 373254, код ЄДРПОУ 36141415) 5.281.693 (п’ять мільйонів двісті вісімдесят одна тисяча шістсот дев’яносто вісім)грн. 33коп. основного боргу, 133.370 (сто тридцять три тисячі триста сімдесят)грн.85коп. інфляційних втрат, 266.347(двісті шістдесят шість тисяч триста сорок сім)грн. 55коп. пені, 51.111(п’ятдесят одна тисяча сто одинадцять)грн. 88коп. 3% річних, 20.000(двадцять тисяч)грн. 00коп. витрат на послуги адвоката, 25.500(двадцять п’ять тисяч)грн. 00коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 31 березня 2011р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.