Постанова № 14565506, 28.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2011 року 12:04 № 2а-2286/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" (далі - позивач)

до відповідачаВідділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві

(далі - відповідач)

пропро визнання противоправною та скасування постанови

від 17 лютого 2010року № 189,190/5 Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві від 17 лютого 2010 року № 189,190/5 про арешт корпоративних прав.

Також позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовується тим, що ТОВ «ТІВОЛІ»не є учасником виконавчого провадження, у якому винесено оскаржувану постанову, а тому про оскаржувану постанову державного виконавця він випадково дізнався 10 лютого 2011 року від державного реєстратора Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про арешт корпоративних прав, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підприємствах ТОВ «ТІВОЛІ» та ТОВ «»ЮТ ПРОПЕРТІ», не перевірив наявність у них таких прав.

Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча двічі повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України судовий розгляд справи 28 березня 2011 року не відкладався і справу вирішено на підставі наявних у ній доказів

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 28 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу»органами державної виконавчої служби є, зокрема, відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві є структурним підрозділом відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, тому позивачем вірно визначено відповідача у цій адміністративній справі.

З матеріалів справи вбачається, що у підрозділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-5280/09, виданий 03 лютого 2010 року Оболонським районним судом міста Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором позики та 1730 грн. судових витрат, у звязку з чим відкрите виконавче провадження № 189,190/5.

Постановою від 17 лютого 2010 року № 189,190/5 накладено арешт в межах суми боргу 7834488,08 грн. на корпоративні права, належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підприємствах ТОВ «ТІВОЛІ»(ідентифікаційний код 32919134) та ТОВ «ЮТ ПРОПЕРІ»(ідентифікаційний код 35677612).

При написанні назви ТОВ «ЮТ ПРОПЕРТІ»(ідентифікаційний код 35677612) державний виконавець допустив описку, неправильно вказавши назву цього підприємства ТОВ «ЮТ ПОПЕРІ»(ідентифікаційний код 35677612).

Оскільки позивач ТОВ «ТІВОЛІ»не є учасником вищевказаного виконавчого провадження та випадково дізнався про оскаржувану постанову державного виконавця, яка стосується його прав та інтересів, то суд вважає, що при зверненні з цим адміністративним позовом позивачем не пропущено строк звернення до суду та дотримано правила предметної підсудності цієї адміністративної справи.

Крім того, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими , а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Законом України «Про виконавче провадження»(далі Закон) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 4 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 5 Закону державному виконавцю надано, зокрема, право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

При цьому відповідно до частини 2 статті 5 та частини 1 статті 7 Закону необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, державний виконавець має здійснювати у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а також використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Незважаючи на те, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем в межах його повноважень, вона є необґрунтованою та не відповідає законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Однак, накладаючи арешт на корпоративні права, належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підприємствах ТОВ «ТІВОЛІ»та ТОВ «ЮТ ПРОПЕРТІ», державний виконавець не пересвідчився у тому, чи мають вказані особи частку у статутному капіталі (майні) названих підприємств.

Як вбачається зі статуту ТОВ «ТІВОЛІ», нову редакцію якого зареєстровано Державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 09 лютого 2010 року, учасниками цього підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКОН»та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКОН-С».

Такі ж відомості щодо засновників ТОВ «ТІВОЛІ»(ідентифікаційний код 32919134) внесені до ЄДРПОУ, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ.

Як вбачається зі Статуту ТОВ «ЮТ ПРОПЕРТІ», нову редакцію якого зареєстровано Державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 01 квітня 2008 року, учасниками цього підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІВОЛІ»та товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКОН».

Такі ж відомості щодо засновників ТОВ «ЮТ ПРОПЕРТІ»(ідентифікаційний код 35677612) внесені до ЄДРПОУ, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ.

Отже, на день винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови у боржників у виконавчому провадженні № 189,190/5 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було часток у статутному капіталі (майні) ТОВ «ТІВОЛІ»та ТОВ «ЮТ ПРОПЕРТІ».

Про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є засновниками (учасниками) ТОВ «ТІВОЛІ»та ТОВ «ЮТ ПРОПЕРТІ»також вбачається із листа Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 26 лютого 2010 року № вих.02/35-1304, адресованого начальнику підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві Штепі С.О. у звязку із отриманням постанови державного виконавця від 17 лютого 2010 року № 189,190/5 про арешт корпоративних прав згаданих фізичних осіб.

Керуючись статтями 158-163, частиною 1 статті 94 КАС України, Окружний адміністративний суд міста

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 17 лютого 2010 року №189,190/5 про арешт корпоративних прав.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІВОЛІ»03 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені частиною 1 статті 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 185-187 КАС України.

Суддя О.О. Власенкова