Постанова № 145522, 28.09.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 р. Справа № 15/295-06

Суддя господарського суду Курко О.П.

при секретарі судового засідання Білоконна О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора Ямпільського району в інтересах держави в особі Ямпільського районного центру зайнятості (24500, м. Ямпіль, вул. Жовтнева, 86)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" (24500, с. Клембівка, Ямпільського району, Вінницької обл.)

позов на суму 26297,07 грн

Представники :

позивача : Мельник Н.В., діюча по довіреності

відповідача : Борщевський М.Й., діючий по довіреності

прокурор: Гущіна Н.В., прокурор відділу прокуратури Вінницької області

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з ТОВ "Ямпільський цегельний завод" на користь Ямпільського районного центру зайнятості заборгованості по страховим внесках до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 26297,07 грн., в тому числі 21596,35 грн. основного боргу та 4700,72 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в письмовому відзиві № 88 від 07.08.2006р. позовні вимоги Ямпільського РЦЗ визнав на суму 19753,23 грн. основного боргу. Вважає що решта заборгованості - 1843,12 грн. виникла за 1999 рік, а тому підлягає списанню відповідно до п.п. 18.1.1. ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Позивач з матеріалами позову не надав розрахунку пені в сумі 4700,72 грн., а тому вважає, що вона нарахована безпідставно.

В ході судового розгляду справи представник відповідача уточнив свої заперечення в частині нарахованої пені, подавши відповідний розрахунок та визнав дану заборгованість в сумі 4043,67 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував слідуюче:

ТОВ "Ямпільський цегельний завод" зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) у Ямпільському районному центрі зайнятості.

За період з 01.02.1999р. по 31.05.2006р. в зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків за відповідачем утворилась заборгованість перед Ямпільським РЦЗ в сумі 26297,07 грн., з яких 21596,35 грн. - страхові внески та 4700,72 грн. - пеня, що знайшло своє підтвердження в акті перевірки № 3 від 23.01.2006р., розрахунковій відомості за1-й квартал 2006р. та в обопільно підписаному акті звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 N 1533-III (далі - Закон N 1533), який набрав чинності з 01.01.2001.

Відповідно до статті 34 цього Закону забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду.

Згідно з частиною другою статті 35 Закону N 1533 відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття.

Частиною першою статті 38 Закону N 1533 передбачено, що у разі несвоєчасної або неповної сплати страхових внесків страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків, штраф та пеню. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

У відповідності до частини другої ст. 38 Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Статтею 39 Закону N 1533 передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20.02.2003 р. № 550-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") даний Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплата пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до числа контролюючих органів віднесено органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

З часу набрання чинності Закону України від 20.02.2003 р. N 550-IV не сплачені в строк страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування підпадають під ознаки податкового боргу в розумінні пункту 1.3 статті 1 Закону України N 2181, а на погашення зобов'язань зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поширюється дія Закону N 2181.

Підпунктом 18.1.1. Закону України № 2181 передбачено, що списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею.

Як свідчать матеріали справи за відповідачем станом на 31 грудня 1999 року рахувалась заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1843,12 грн. яка підлягала списанню виходячи з вищезазначеної норми Закону України № 2181., в зв’язку з чим на дану суму в подальшому не мали б поширюватись вимоги щодо нарахування пені.

Таким чином на думку суду з відповідача підлягає стягненню заборгованість по сплаті страхових внесків яка виникла після 31.12.1999р. в сумі 19753,23 грн. (21596,35 - 1843,12), та пеня, яка почала нараховуватись з січня 2002 року на зменшену суму недоїмки з сумою боргу 5382,77 грн. ( 7225,89 - 1843,12), та за період з 31.01.2002р. по 30.09.2005р. складає 4043,67 грн.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню на суму 23796, 9 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" (ЄДРПОУ 03575669, с. Клембівка, Ямпільського р-ну, Вінницької обл., р/р 260033312 в ВОД АППБ "Аваль", МФО 302247) на користь Ямпільського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 20088020, вул. Жовтнева, 86, м. Ямпіль, р/р № 37177301900720 - для перерахування 1,9% страхових внесків, р/р № 37176302900720 - 0,5% страхових внесків, р/р № 37173305900720 - нарахована пеня, в УДК у Вінницькій області, МФО 802015) заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 23796,9 грн., з яких 19753,23 грн. - недоїмка та 4043,67 грн. пеня.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Курко О.П.