Рішення № 1453196, 19.03.2008, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру,20 7-99-18

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2008 року справа № 12/93

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів,14000,

Відповідач: Куликівське виробниче управління житлово -комунального господарства, вул. Набережна, 5, смт. Куликівка, Чернігівська область,16300

Предмет спору: про стягнення заборгованості 13189,6 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

від позивача: Березинець О.В. –юрисконсульт, довіреність № 7 від 02.01.2008р.

від відповідача: Кузьменко П.М. –представник, довіреність № 26 від 17.03.2008 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12 810 грн. 62 коп. за поставлену теплову енергію на опалення за період з жовтня 2007 року по січень 2008 року та пені в сумі 378 грн. 98 коп. за порушення строків оплати з 02.11.2007 року по 18.02.2008 року, згідно договору на постачання теплової енергії № 9-0001 від 01.11.2003 року з додатками до нього.

Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача також в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Відповідач в поданому відзиві на позов позовні вимоги визнає частково в сумі 11 103 грн. 15 коп. та просить визнати за відповідачем право на погашення частини боргу позивачеві в сумі 1707 грн. 47 коп. взаємозаліком за борги позивача перед відповідачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

01.11.2003 року між сторонами було укладено договір № 9-0001 на постачання теплової енергії.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач (виробник) взяв на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію для опалення, а відповідач зобов’язується сплачувати позивачу за одержані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу для об’єктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід’ємною частиною договору, а саме: приміщення в смт. Куликівка, по вул. Щорса, 112, площею 125,8 м.кв.

Додатковою угодою від 01.01.04р. були внесені зміни до договору та визначена сторонами опалювальна площа в розмірі 399,5 к. метрів.

Додатковою угодою від 01.01.2006 року до договору на постачання теплової енергії № 9-0001 від 01.01.2003 року тарифи на послуги на момент укладення додаткової угоди від 01.01.2006 року на опалення становлять 135,20 грн./1Гкал або 3,42 грн./1м.кв. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обов’язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з жовтня 2007 року по січень 2008 року включно теплової енергії на опалення на загальну суму 12812 грн. 55 коп., що підтверджується рахунками, які виставлялись відповідачу на оплату отриманої теплової енергії.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5. договору, в редакції додаткової угоди від 01.10.06р., розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом вважається з 20 числа попереднього місяця по 19 число поточного.

Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію на опалення не розрахувався, заборгованість за період з жовтня 2007 року по січень 2008 року включно, враховуючи переплату станом на 01.10.2007 року в сумі 1 грн. 93 коп. становить 12 810 грн. 62 коп.

Вимога позивача про визнання за ним права на погашення частини боргу позивачеві в сумі 1707 грн. 47 коп. взаємозаліком за борги позивача перед відповідачем, судом до уваги не може бути прийнята, оскільки у відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу . Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 598 Цивільного кодексу України , зобов”язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов”язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках , встановлених договором або законом.

Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов”язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог , строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують наявність між сторонами зустрічних однорідних вимог та факт проведення між сторонами взаємозаліку, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України.

Акт звірки розрахунків по договору № 198 станом на 01.12.07р. не може бути розцінений судом як факт проведення між сторонами взаємозаліку , оскільки він не підписаний керівниками підприємств, а лише містить підписи бухгалтерів .

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 378 грн. 98 коп. за період з 02.11.2007 року по 18.02.2008 року, відповідно до п. 7.3.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати послуг теплопостачання, але оскільки позивачем під час розрахунку пені була допущена арифметична помилка, суд доходить висновку, що пеня підлягає стягненню в сумі 377 грн. 56 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов’язання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію на опалення та пеню за порушення строків оплати не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 12 810 грн. 62 коп. боргу та 377 грн. 56 коп. пені, в решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв’язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті держмита в сумі 131 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 118 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549,598,601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України ст.ст. 33,34, 49, ст.ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Куликівського виробничого управління житлово -комунального господарства, вул. Набережна, 5, смт. Куликівка, Чернігівська область,16300 (р/р 260041903 в ЧВД в АППБ „Аваль”, МФО 353348, код 03357932) на користь Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б (р/р № 26004300000976 в ВАТ банк “Демарк” м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 12 810 грн. 62 коп. боргу, 377 грн. 56 коп. пені, 131 грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

СУДДЯ Л.М.Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 19.03.08р.

СУДДЯ Л.М.Лавриненко

19.03.08