Рішення № 1453176, 11.03.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.08

          Справа № 17/125-08.

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційне партнерство»

до відповідача:          Закритого акціонерного товариства «Центральний універмаг»

про визнання договору дійсним

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Сафронова Н.М., Марченко І.В.

Від відповідача: Черних Н.В.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу складського комплексу від 21 лютого 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Центральний універмаг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційне партнерство», а також визнати за ним право власності на складський комплекс, який складається з нежитлових приміщень і споруд, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях. 30/2, а саме: Прохідну (на схематичному плані позначено літерою «А»), загальною площею 8,3 кв.м.; Склад (на схематичному плані позначено літерою «Б»), загальною площею 422,3 кв.м.; Склад (на схематичному плані позначено літерою «В»), загальною площею 187,3 кв.м.; Гараж (на схематичному плані позначено літерою «Г»), загальною площею 155,8 кв.м.; Вбиральню (на схематичному плані позначено літерою «Д»); Огорожу (на схематичному плані позначено №№ 1-3).

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив:

21.02.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Центральний універмаг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційне партнерство» був укладений договір купівлі-продажу складського комплексу, згідно з умовами якого відповідач зобов‘язувався передати у власність позивача належне йому нерухоме майно, а саме: складський комплекс, який складається з нежитлових приміщень і споруд, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 30/2, а саме: Прохідну (на схематичному плані позначено літерою «А»), загальною площею 8,3 кв.м.; Склад (на схематичному плані позначено літерою «Б»), загальною площею 422,3 кв.м.; Склад (на схематичному плані позначено літерою «В»), загальною площею 187,3 кв.м.; Гараж (на схематичному плані позначено літерою «Г»), загальною площею 155,8 кв.м.; Вбиральню (на схематичному плані позначено літерою «Д»); Огорожу (на схематичному плані позначено №№ 1-3).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна відчужуваного об‘єкта за домовленістю сторін становить: Прохідна (на схематичному плані позначено літерою «А»), загальною площею 8,3 кв.м. – 1635 грн. 00 коп. (без ПДВ); Склад (на схематичному плані позначено літерою «Б»), загальною площею 422,3 кв.м. – 83155 грн. 00 коп. (без ПДВ); Склад (на схематичному плані позначено літерою «В»), загальною площею 187,3 кв.м. – 15131 грн. 00 коп. (без ПДВ); Гараж (на схематичному плані позначено літерою «Г»), загальною площею 155,8 кв.м. – 30679 грн. 00 коп. (без ПДВ), всього (без ПДВ) – 130600 грн. 00 коп. Загальна ціна договору становить 156720 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.2. Договору за домовленістю сторін позивач сплачує ціну об‘єкту повністю на протязі 5 днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору передача об‘єкта здійснюється відповідачем позивачу в трьохденний термін після отримання коштів у повному обсязі на свій рахунок.

Зі змісту п. 3.2. Договору передача об‘єкта відповідачем і прийняття об‘єкта позивачем посвідчуються актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №11 від 21.02.2008 р. на суму 156720 грн. 00 коп., що свідчить про те, що позивач сплатив відповідачу вартість нерухомого майна на виконання п. 2.1. договору.

Крім того, нерухоме майно було передано позивачу згідно акту приймання-передачі від 22.02.2008 р., підписаного сторонами належним чином, який знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, Позивач набув права власності на зазначене вище нежитлове приміщення правомірно на підставі договору купівлі-продажу складського комплексу від 21.02.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем.          

З метою реалізації права власності на придбане майно позивач звернувся до відповідача з вимогою нотаріально посвідчити укладений договір, але відповідач від нотаріального оформлення укладеного між ним договору купівлі-продажу від 21.02.2008 р. відмовився і ухиляється до цього часу, що підтверджується листом №4 від 22.02.2008 р., який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За таких обставин, вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, у зв’язку з чим договір купівлі-продажу складського комплексу від 21 лютого 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Центральний універмаг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційне партнерство», суд визнає дійсними.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на складський комплекс, який складається з нежитлових приміщень і споруд, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях. 30/2, а саме: Прохідну (на схематичному плані позначено літерою «А»), загальною площею 8,3 кв.м.; Склад (на схематичному плані позначено літерою «Б»), загальною площею 422,3 кв.м.; Склад (на схематичному плані позначено літерою «В»), загальною площею 187,3 кв.м.; Гараж (на схематичному плані позначено літерою «Г»), загальною площею 155,8 кв.м.; Вбиральню (на схематичному плані позначено літерою «Д»); Огорожу (на схематичному плані позначено №№ 1-3), є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дійсними договір купівлі-продажу складського комплексу від 21 лютого 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Центральний універмаг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційне партнерство».

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційне партнерство” (40000, м. Суми, вул. Кооперативна, 6, код 35384231) право власності на складський комплекс, який складається з нежитлових приміщень і споруд, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях. 30/2, а саме: Прохідну (на схематичному плані позначено літерою «А»), загальною площею 8,3 кв.м.; Склад (на схематичному плані позначено літерою «Б»), загальною площею 422,3 кв.м.; Склад (на схематичному плані позначено літерою «В»), загальною площею 187,3 кв.м.; Гараж (на схематичному плані позначено літерою «Г»), загальною площею 155,8 кв.м.; Вбиральню (на схематичному плані позначено літерою «Д»); Огорожу (на схематичному плані позначено №№ 1-3)

Суддя                                                                       О.В. КОВАЛЕНКО