Постанова № 14525463, 21.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2759/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-10 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю представника позивача Бакурової Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8751, 29 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8751,29 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що до Донецького міського центру зайнятості 20.10.2009 року звернулася ОСОБА_2 за сприянням у працевлаштуванні. 27.10.2009 року їй наданий статус безробітної та була призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». 28.01.2010 року відповідач була знята з обліку у звязку з працевлаштуванням. 16.03.2010 року ОСОБА_2 вдруге звернулась до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення». 23.03.2010 року відповідачу був наданий статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно проведеної роботи центром зайнятості, в частині здійснення обміну інформацією з державним реєстратором, була виявлена інформація про державну реєстрацію, як фізично особи підприємця ОСОБА_2 з 02.11.2004 року. Також було виявлено, що 17.08.2010 року проведено реєстраційну дію про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізично особи підприємця, що не повязано з її банкрутством, а 08.12.2010 року проведено реєстраційну дію заміни свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця в вязку з його втратою або пошкодженням. Але до теперішнього часу ОСОБА_2 як субєкт підприємницької діяльності не знята з реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

На підставі даних про виконанні платежі, незаконно отримана допомога по безробіттю складає 8751,29 грн. Тому просить стягнути з відповідача на їх користь незаконно отриману ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в сумі 8751,29 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності відповідач суду не надавала. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На час здійснення виплати допомоги по безробіттю, стягнення (повернення) якої є предметом позову, діяла редакція статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), що передбачала річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI внесені зміни до статті 99 КАС України, відповідно до ч. 2 якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивач звернувся до суду 18.02.2011р., тобто, в межах шестимісячного строку, з моменту, колі він дізнався про порушення своїх прав згідно актів розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 11.01.2011р. (а.с.33,34), суд вважає, що позивачем строк звернення до адміністративного суду не порушений.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 20 жовтня 2009 року звернулася до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та була зареєстрована, як така, що шукає роботу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ч. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу 27.10.2009 року було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю.

28.01.2010 року відповідач була знята з обліку у звязку з працевлаштуванням. 16.03.2010 року ОСОБА_2 вдруге звернулась до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення». 23.03.2010 року відповідачу був наданий статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення на надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

В заявах про надання статусу безробітного від 27.10.2009 року та 23.03.2010 року ОСОБА_2 зазначила, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності (а.с. 8,11).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно проведеної роботи центром зайнятості, в частині здійснення обміну інформацією з державним реєстратором, була виявлена інформація про державну реєстрацію, як фізично особи підприємця ОСОБА_2 з 02.11.2004 року. Також було виявлено, що 17.08.2010 року проведено реєстраційну дію про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізично особи підприємця, що не повязано з її банкрутством, а 08.12.2010 року проведено реєстраційну дію заміни свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця в вязку з його втратою або пошкодженням. Але до теперішнього часу ОСОБА_2 як субєкт підприємницької діяльності не знята з реєстрації у встановленому законом порядку.

Тобто було виявлено факт одержання безробітною допомоги по безробіттю шляхом обману, а саме у період перебування на обліку у центрі зайнятості, як безробітний та будучи приватним підприємцем, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 12-13).

Згідно довідки про нараховану та виплачену суму матеріального забезпечення на випадок безробіття незаконно отримана допомога по безробіттю отримана ОСОБА_2, складає 8751,29 грн. (а.с.14). Вказана сума відповідачем сплачена не була.

Директором Донецького міського центру зайнятості було прийнято наказ № 23 від 19.01.2011 року про повернення ОСОБА_2 суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 27.10.2009 року по 27.01.2010 року у розмірі 2751,59 грн. та з 23.03.2010 року по 05.12.2010 року у розмірі 5999, 70 грн., а всього 8751, 29 грн. (а.с. 15).

З метою досудового урегулювання спору Донецьким міським центром зайнятості відповідачу направлено лист від 19.01.2011 року № 05-15/263, який вона отримала відповідно повідомлення про вручення поштового відправлення 24.01.2011 року, в якому був встановлений пятнадцятиденний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, але до теперішнього часу відповіді на лист не надійшло та суму боргу на момент подачі позову не сплачено. (а.с.16-18, 20).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 8751,29 грн.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача, який не є субєктом владних повноважень не стягуються.На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8751, 29 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 8 751 (вісім тисяч сімсот пятдесят одну) грн. 29 коп. на розрахунковий рахунок № 37176002002327 ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 21 березня 2011 року.

Повний текст постанови складений 25 березня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.