Постанова № 14525377, 10.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2010 р. справа № 2а-3212/10/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Голуб В.А.

при секретарі

за участю:

представника позивача Шумської К.М.

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Марїнському районі Донецької області до ОСОБА_2 про зобовязання подати річну декларацію про майновий стан і доходи, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Марїнському районі Донецької області звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зобовязання подати річну декларацію про майновий стан і доходи. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що громадянином України, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: 85612, АДРЕСА_1, у період з 01.01.2007 по 31.12.2008 було отримано дохід у вигляді грошових коштів на суму 12000,00 грн. від продажу власних цінних паперів ЗАТ «Сінком» (код за ЄДРПОУ 21600862), при цьому сума утриманого і сплаченого податку з доходів фізичних осіб відповідачем склала 0,00 грн. На теперішній час декларацію про майновий стан і доходи податковому органу не надав, тому позивач просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про одержання судової повістки, причин неявки не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с 8).

У відповідності до п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, у тому числі, функцію з контролю своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Марїнському районі Донецької області у даних правовідносинах виступає у якості субєкта владних повноважень та реалізує надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

У відповідності до п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який:

а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів;

б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Пунктом 18.4 ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачений перелік випадків, коли платники податку звільняються від обов'язку подання декларації, а саме:

а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які:

є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі,

перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 18.5 ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.

Суд зазначає, що обовязок фізичної особи подати річну декларацію про доходи не є безумовним правом чи інтересом держави в отриманні відповідного податку від певної особи. Це право кореспондує з обовязком особи сплатити податок до бюджету. Якщо платник податку самостійно не визначив у відповідній річній декларації суму відповідного податку належного до сплати, відповідні функції із самостійного визначення суми податкового зобовязання належать органам державної податкової служби на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». Так, на підставі п.п.4.2.2 ст.4 Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, серед інших, платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивачем взагалі не визначався розмір податкового зобовязання відповідача з податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено вичерпний перелік функцій податкових органів, а ст. 11 цього Закону перелік їх прав, у тому числі, щодо можливості звернення до суду із відповідними позовами, серед яких відсутнє право подавати до суду позов про зобовязання особи подати податкову декларацію.

Статтею 3 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Верховної Ради Республіки Крим і місцевих Рад народних депутатів.

Статтями 6, 19 Конституції України встановлено: «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач вийшов за межі своїх повноважень, визначених Конституцією і законами України.

Таким чином, вимоги позивача про зобовязання відповідача подати річну декларацію про майновий стан і доходи за 2007 рік, не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Марїнському районі Донецької області до ОСОБА_2 про зобовязання подати річну декларацію про майновий стан і доходи відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 березня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Голуб В. А.