Ухвала суду № 14524621, 16.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-16075/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Островича С.Е.

при секретарі                     Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010

у справі № 2а-11312/09/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвнешторг»

до 1. Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

2. Головного управління державного казначейства України у Донецькій області

за участю прокурора Донецької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010, позов задоволений: скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька від 11.06.2009 № 0001382340/0/16516/10/23-3 про зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої ТОВ «Донвнешторг»за березень 2009 року, на 66666,00 грн., стягнуто на користь ТОВ «Донвнешторг»бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень, квітень 2009 року 645833,00 грн. (в тому числі за березень –300000,00 грн. та за квітень 345833,00 грн. ).

Висновок суду про наявність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на не підтвердження в судовому процесі факту перерахування позивачем в лютому 2007 року ТОВ ТП «Каустик»1277640,00 грн., в тому числі ПДВ 212940,00 грн. та формування позивачем податкового кредиту за рахунок цієї суми ПДВ; право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за березень та квітень 2009 року в загальній сумі 645833,00 грн. виникло з факту сплати податку в цій сумі ТОВ «Укрспецторг-К», постачальнику товару ( шкіряного напівфабрикату вет-блу ).

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Донецька просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ «Донвнешторг»просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив, що фактичною підставою для зменшення ТОВ «Донвнешторг»суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року на 66666,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 02.06.2009 № 3524/23-3/32805224, про заниження підприємством значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний звітний період внаслідок неправильного визначення періоду виникнення та розміру залишку від’ємного значення чистої суми податкових зобов’язань попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, а саме: значення рядка 24 податкової декларації за лютий 2007 року ( податковий період, від’ємне значення чистої суми податкових зобов’язань за який позивач включив до суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року ) підприємством занижене на 66666,00 грн., що відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( Закон № 168/97-ВР ) означає про добровільну відмову платника податку від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та врахування її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів.

При цьому як підставу заниження значення рядка 24 податкової декларації за лютий 2007 року контролюючий орган зазначив не включення підприємством до податкового кредиту податку в сумі 66666,00 грн., сплаченого постачальнику ТОВ ТП «Каустік»в складі суми 1277640,00 грн., перерахованої згідно з платіжним дорученням № 175 від 16.02.2007.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, а також докази, витребувані за власною ініціативою ( інформацію, отриману від Донецької філії ВАТ «Кредитпромбанк»та від Донецької обласної дирекції ВАТ «Райфазен Банк Аваль», встановив відсутність факту сплати позивачем ТОВ ТП «Каустік»1277640,00 грн., в тому числі ПДВ 212940,00 грн., платіжним дорученням № 175 від 16.02.2007, а також факту зарахування 66666,00 грн. при визначені суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року. Оцінка доказів судом зроблена з дотриманням вимог статті 86 КАС України.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

В касаційній скарзі ДПІ не наводить доводів щодо неправильного встановлення судом вказаного факту.

З огляду на зазначене висновок суду про неправомірність податкового повідомлення-рішення рішення від 11.06.2009 № 0001382340/0/16516/10/23-3 відповідає встановленим обставинам у справі та правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим ухвалені у справі судові рішення про скасування цього податкового повідомлення-рішення підлягають залишенню без змін.

Що ж стосується висновку суду про наявність підстав для стягнення на користь позивача бюджетного відшкодування, задекларованого за березень, квітень 2009 року в загальній сумі 645833,00 грн., то такий висновок є передчасним, оскільки зроблений без належного з’ясування обставин, які входять до юридичного складу, що породжує право на бюджетне відшкодування.

Так, заперечуючи в цій частині позовних вимог, ДПІ посилається на непідтвердження поставки в шкіряного напівфабрикату вет-блу ТОВ «Укрспецторг-К»в ланцюгу поставок до позивача внаслідок неможливості перевірки вказаного постачальника через його відсутність за місцем державної реєстрації, ухилення від надання документів бухгалтерської та податкової звітності для перевірки з посиланням на ведення обліку повіреною особою.

Відповідно до ст.7 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з’ясування всіх обставин справи. Суть цього принципу розкрита в частинах 4 та 5 ст. 11 вказаного Кодексу, згідно яких суд вживає передбачені законом заходи , необхідні для з’ясування всіх обставин у справі. в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Вимоги наведених норм процесуального права, однак, не були в повній мірі дотримані при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки з огляду на заперечення ДПІ в судовому процесі підлягав встановленню факт поставки позивачу ТОВ «Укрспецторг-К»шкіряного напівфабрикату вет-блу із з’ясуванням, зокрема обставин щодо місця поставки, транспортування, складування товару, його подальшого використання, наявних виробничих площ тощо.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, правила ведення податкового обліку передбачають підтвердження сум, що відтворені в податковому обліку, документами бухгалтерського обліку, які повинні бути в наявності у платника податків відповідно до вимог правил ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.1995 за № 168/704, з наступними доповненнями та змінами господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 3.1.2 договору від 01.07.2005, укладеного між ТОВ «Укрспецторг-К»(продавець) та ТОВ «Донвнешторг»(покупець), продавець зобов’язувався доставити товар покупцю автомобільним транспортом на склад Вознесенського шкіряного об’єднання ЗАТ «ВОЗКО»за власний рахунок ( а.с.56, т.1).

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, з наступними змінами і доповненнями, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктами 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Юридичне значення товарно-транспортної накладної визначено в пункті 1 вказаних Правил, як єдиного для всіх учасників транспортного процесу юридичного документу, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Особливі вимоги щодо правил перевезення шкіри та шкури ( сухої та мокросоленої ), встановлені підпунктами 19.7.1-19.7.9 зазначених Правил. Так, згідно з підпунктом 19.7.2 шкіряна, хутрова та інша сировина повинна мати на шкірах установлений знак ветсаннагляду про дослідження її на сибірську виразку. Тобто, до складу обов’язкових документів, які супроводжують поставку шкіри та шкур, входять документи державного ветеринарно-санітарного нагляду, який відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про ветеринарну медицину»здійснюється за переробкою, зберіганням, транспортуванням і реалізацією продукції тваринного походження.

Виходячи із наведених правових норм, документи державного ветеринарно-санітарного нагляду та товарно-транспортна накладна є обов’язковими первинними документами для обліку операцій з придбання, транспортування, зберігання чи реалізації сировини тваринного походження. А тому наявність цих документів є обов’язковою для підтвердження факту здійснення господарської операції, наслідки якої відтворені в податковому обліку.

Згідно з частиною четвертою ст. 71 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вимоги цієї норми процесуального права судами попередніх інстанцій дотримані не були, оскільки суд, не з’ясувавши наявності вище зазначених документів щодо придбання та реалізації шкур у позивача, зробив висновок про факт здійснення господарських операцій з поставки ТОВ «Укрспецторг-К»позивачу шкур, як визначального юридичного факту в спорі щодо права позивача на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.

Згідно з частиною другою ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи в зазначеній частині суду слід встановити дійсні обставини, якими позивач обґрунтовує вимогу про стягнення бюджетного відшкодування в сумі 645833,00 грн., дати належну юридичну оцінку цим обставинам та вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити частково, скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Донвнешторг»бюджетного відшкодування в сумі 645833,00 грн., справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписО.М.Нечитайло

підписС.Е.Острович