Постанова № 14523840, 29.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

29.03.11                                                                                           Справа № 13/182 (2010)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів          - Кравчук Н.М.

          - Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Скретч», м.Львів від 30.12.2010.

на рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2010р.

у справі № 13/182(2010)

за позовом управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Скретч», м.Львів

до відповідача-2: Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького, м.Львів

про визнання договору оренди недійсним.

за участю представників сторін:

від позивача: Романяк М.О. - представник

від відповідача-1:Курилець Х.З. - представник

від відповідача-2: не з’явився

Представникам позивача та відповідача-1 роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Представник відповідача-2 в судове засідання двічі не з‘явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2010р. у справі №13/182(2010) (суддя Станько Л.Л.) позовні вимоги управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди від 30.03.2008 №б/н, укладений між Львівським центральним парком культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького та ТзОВ «Скретч»нежитлових приміщень загальною площею 67,7 кв.м за адресою вул. Болгарська, 4 у м.Львові та виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Скретч»із нежитлових приміщень загальною площею 67,7 кв.м. за адресою вул.. Болгарська, 4 у м.Львові. Крім цього, стягнено солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скретч»та Львівського Центрального парку культури і відпочинку ім..Б.Хмельницького на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що умови спірного договору оренди суперечать вимогам рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2001 №308, згідно з яким затверджено типову форму договору оренди нежитлових приміщень (будівель, споруд), що перебувають у власності територіальної громади м.Львова, а отже, є таким, що порушує норми законодавчих актів та права власника нежитлових приміщень.

З даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Скретч»не погодилося і оскаржило його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як місцевим господарським судом неповно з‘ясовано усі обставини справи, що мають значення для справи, порушено порядок дослідження та оцінки доказів, а висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, у зв‘язку з чим просить назване рішення скасувати та у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 28.02.2012р. №1.7-857/2302 (вх.№1859 від 01.03.2011р.) та в судовому засіданні представник управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Інші письмові відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

ТзОВ «Скретч»в судовому засіданні подано копії рахунків та платіжних доручень, які свідчать про сплату орендної плати Львівському центральному парку культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького, які колегією суддів долучено до матеріалів справи в якості інформативних документів.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, оскільки ухвалою суду від 15.03.2011р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2010р. у справі №13/182 (2010) залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, звернулося до господарського суду Львівської області із позовом про визнання недійсним договору оренди від 30.08.2008р. №б/н, який укладено між Львівським Центральним парком культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скретч».

При цьому, позивач зазначає, що даний договір суперечить вимогам, встановленим ст.203 ЦК України, оскільки жодних погоджень та/або дозволів Львівському центральному парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького на здійснення правочинів щодо спірних приміщень управління комунальної власності не надавало, а також, умови спірного договору оренди суперечать вимогам рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2001 №308, згідно з яким затверджено типову форму договору оренди нежитлових приміщень (будівель, споруд), що перебувають у власності територіальної громади м.Львова.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 30.08.2008р. між Львівським Центральним парком культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скретч»укладено договір оренди, відповідно до п.1.1 якого, предметом договору є приміщення площею 67,7кв.м. та прилегла замощена площадка 59кв.м. для використання під кафе за адресою: м.Львів, вул.Болгарська,4.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»від 09.09.2008 №20163508, нежитлові приміщення за адресою вул. Болгарська, 4 у м.Львові, перебувають у власності територіальної громади м.Львова на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 01.08.1974р. №420 та передане в оперативне управління парку культури та відпочинку ім.Б.Хмельницького (а.с.30).

Згідно з ч.1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч.5 ст.60 вищевказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з п.1.1 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 07.12.2007 №1100 (із змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.

У відповідності до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 №219, до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 цього ж Положення основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно з п.4.1.5 Положення управління комунальної власності укладає як орендодавець договори оренди, здійснює їх облік та реєстрацію.

Відповідно до ст.761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Крім цього, згідно з ч.2 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.

Статтею 203 ЦК України визначено вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину; статтею 215 визначено вичерпний перелік, що розширеному тлумаченню не підлягає, підстав недійсності правочинів, серед яких, недодержання в момент вчинення правочинів вимог ч.ч. 1-3,5 ст. 203 цього Кодексу. Зокрема, те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Зважаючи на те, що Львівському центральному парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького управлінням комунальної власності дозволу на здійснення правочинів щодо спірних приміщень не надано, а також, що умови спірного договору оренди суперечать вимогам рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2001 №308, згідно з яким затверджено типову форму договору оренди нежитлових приміщень (будівель, споруд), що перебувають у власності територіальної громади м.Львова., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання скаржника на те, що спірний договір оренди має бути пролонгований, оскільки орендодавцем не було попереджено, у відповідності до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», про намір використовувати орендоване відповідачем майно для власних потреб, а також відсутність інших зауважень чи застережень з боку орендодавця, колегією суддів відхиляються, оскільки у відповідності до ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Зважаючи на те, що фактичне користування майном на підставі такого договору унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції (використання майна, зокрема: користування приміщенням є безповоротним й відновити сторони в первісному положенні практично неможливо), спірний договір правомірно визнаний недійсним на майбутнє.

Інші доводи скаржника колегією відхиленні, як безпідставні.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

Постановив:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2010 року у справі №13/182 (2010) залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове підприємство «Скретч»залишити без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 30.03.2011р.