Рішення № 14523539, 28.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р. Справа № 5023/1014/11

вх. № 1014/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - Живова В.Ю., дов. № 752 від 09.09.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків

до ТОВ "Валківський завод продтоварів "ГАЛС", м. Валки

про стягнення коштів в сумі 19473,93грн. за договором №3116 від 01.11.2007 року про постачання теплової енергії

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Валківський завод продтоварів "ГАЛС" заборгованість в сумі 19473,93грн. за договором № 3116 від 01.11.2007 року про постачання теплової енергії, а також витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валківський завод продтоварів "ГАЛС" був укладений договір № 3116 купівлі-продажу теплової енергії (надалі - спірний договір), за яким електропостачальна організація (позивач) зобов’язався поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язався оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) на умовах, визначених у договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання свої зобов'язання за спірним договором поставляв відповідачу теплову енергію, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт за листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року та актами зняття показань приладу обліку теплової енергії, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 спірного договору передбачено, що відповідач за три дні до початку розрахункового періоду повинен своїм дорученням самостійно сплатити позивачу вартість зазначеної у додатку 1а до договору кількості теплової енергії.

Згідно з п. 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за житлово-комунальні послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі та відповідачем за період з грудня 2009 року по березень 2010 року було спожито теплову енергію на загальну суму 25007,24 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив поставлену теплову енергію на суму 8456,73 грн.

Так, 10 березня 2010 року відповідачем було надано позивачу гарантійний лист, в якому зобов'язався, що оплата заборгованості за використану енергію буде здійснена у сумі 5203,00 грн. до 12.03.2010 року, у сумі 13211,71 грн. до 19.03.2010 року. Проте, судом встановлено, що своїх зобов'язань відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим, у відповідача за період з грудня 2009 року по березень 2010 року утворилась перед позивачем заборгованість за договором № 3116 купівлі-продажу теплової енергії від 01.11.2007 року в розмірі 16550,51 грн.

26 березня 2010 року за несплату боргу відповідачу було припинено теплопостачання, про що було складено акт за участю відповідача.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № 3116 купівлі-продажу теплової енергії від 01.11.2007 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 16550,51 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 7.2.2. спірного договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 1514,95 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 446,08 грн. та інфляційні втрати у сумі 962,39 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 194,73 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валківський завод продтоварів "ГАЛС" (адреса: 63002, Харківська область, Валківський район, м. Валки, пр. Леніна, 10; р/р 2600401300683 в ХФ ТОВ "Укрпромбанк" м. Харків, МФО 350686; код ЄДРПОУ 23324461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (юридична адреса: 61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3; р/р 26009300837 в АТ банк "Меркурій", МФО 351663; код ЄДРПОУ 31555944) - 16550,51 грн. основного боргу, 1514,95 грн. пені, 962,39 грн. інфляційних втрат, 446,08 грн. - 3% річних, 194,73 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 30 березня 2011 року.