Рішення № 14523471, 31.03.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.11 Справа № 5021/335/2011. Господарський суд Сумської області у складі:

судді Лущик М.С.

за участю секретаря судового засідання: Таран С.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”,

м. Суми

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,

м. Суми,

про стягнення 2454 грн. 81 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: Пилипенко О.В., довіреність від 11.01.2011 року № 58

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 2454 грн. 81 коп., в тому числі: 2037 грн. 45 коп. основного боргу згідно договору № 197-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 17.10.2008 року, 178 грн. 35 коп. пені, 68 грн. 26 коп. 3% річних, 170 грн. 75 коп. інфляційних та судові витрати.

Позивач до прийняття рішення по справі подав заяву про зміну позовних вимог, в якій вказує на те, що під час розгляду справи відповідачем було погашено заборгованість в сумі 2037 грн. 45 коп.; іншу частину заявлених вимог позивач залишає без змін та просить стягнути з відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання втретє не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повернуте поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про відкладення розгляду справи від 17.03.2011 року, про причини нез'явлення суд не повідомив, тому суд, відповідно до ст. 75 Господарського процессуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

17 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 197-Т, згідно п. 1.1. якого позивач зобовязався надавати відповідачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору, споживач до 15 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 3.5.).

За умовами Договору відповідачу, як споживачу, у період з квітня 2009 року по квітень 2010 року надавалася теплова енергія, але відповідач в порушення умов договору не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію, у звязку з чим за вказаний період відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 2037 грн. 45 коп., що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії, рахунками на оплату теплової енергії, відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2009р. по 27.01.2011р.

Судом встановлено, що відповідачу надавалися акти прийому-передачі теплової енергії разом з рахунками, які на адресу позивача повернуто не було. Згідно п. 10 Додатку № 2 до договору, якщо з боку споживача не було вмотивованої відмови щодо причин не підписання, вважається, що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.

Крім цього, відповідно до пп. 5.1.5. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення, яка складає 178 грн. 35 коп.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано інфляційні збитки в розмірі 170 грн. 75 коп. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 68 грн. 26 коп.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач подав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої, у звязку зі сплатою відповідачем 23 березня 2011 року суми основного боргу в розмірі 2037 грн. 45 коп., просить суд стягнути з відповідача пеню, три проценти річних, інфляційні та судові витрати.

Доказів сплати вищевказаних сум відповідач суду не подав, факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, тому вимоги позивача в частині стягнення 178 грн. 35 коп. пені, 68 грн. 26 коп. - 3% річних, 170 грн. 75 коп. інфляційних суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, в частині позову щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2037 грн. 45 коп., враховуючи подану позивачем заяву про зміну позовних вимог, провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (40011, АДРЕСА_1 ід. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул.. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 178 грн. 35 коп. пені, 68 грн. 26 коп. 3% річних, 170 грн. 75 коп. інфляційних, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В іншій частині позову провадження у справі припинити.

СУДДЯ М.С. Лущик