Рішення № 14523150, 29.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р. Справа № 5010/334/2011-18/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства " Агропромисловий комплекс " Артем", пров. Інгульський 2а, с. Протопопівка, Олександрійський район , Кіровоградська область ,28000( поштова адреса : вул. Семашко ,46 , м. Олександрія , Кіровоградська область ,28000)

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про : повернення майна по Договору зберігання від 22.10.2010р.

за участі представників :

від позивача: не з”явився;

від відповідача : ОСОБА_1 ( паспорт НОМЕР_2) - підприємець;

ВСТАНОВИВ: Приватним підприємством " Агропромисловий комплекс " Артем" заявлено позов до Підприємця ОСОБА_1 про повернення майна по договору зберігання від 22.10.2010р..

Представник позивача в судове засідання не з”явився, однак надіслав суду клопотання з проханням розглянути даний спір без участі повноважного представника, у зв”язку з неможливістю забезпечити його явку.

Заявлені позовні мотивовані тим, що 22.10.2010 року між Приватним підприємством " Агропромисловий комплекс " Артем" ( поклажодавцем), та підприємцем ОСОБА_1 ( зберігач) укладено Договір зберігання, згідно якого

поклажодавць передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання цукор-пісок в кількості 50 тонн., в мішкотаррі в кількості 1000 мішків, що підтверджується актом прийому-передачі майна на зберігання від 22.10.2010 року.

В розділі 2 даного Договору передбачено обов”язок зберігача вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна на протязі всього періоду зберігання, та повернути майно поклажодавцю за першою вимогою останнього.

Пунктом 2.4.1 Договору передбачено, що зберігач зобов”язаний повернути майно поклажодавцю за його першою вимогою.

08 грудня 2010року позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу №235 про повернення майна, що знаходиться на зберіганні, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Пункт 6.1 Договору передбачає строк дії договору до 01.01.2011 р.

На момент подання позову до суду, майно що надано на зберігання згідно Договору від 22.10.2010р. відповідачем не повернуто.

Відповідач заявлені позовні вимоги не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представникапозивача, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому суд виходить з наступного.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов"язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього кодексу , зокрема , із договорів .

За змістом ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк . Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 936 Цивільного кодексу України вказує, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для

забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач

зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Статтею 953 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов”язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Стаття 949 Цивільного кодексу України передбачає обов”язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Пунктом 2.4.1 Договору зберігання від 22.10.2010 р., передбачено обов”язок зберігача повернути майно поклажодавцю за його першою вимогою.

В порушення прийнятих на себе договірних зобов”язань, відповідач зобов”язання щодо повернення прийнятого на зберігання майна не виконав.

Відповідно до ч. 1ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, керуючись ст. 509, 526, 530, 543,936, 942, 953, 949, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст. 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства " Агропромисловий комплекс " Артем" до Підприємця ОСОБА_1 про повернення майна по Договору зберігання від 22.10.2010р. - задовольнити .

Зобов”язати підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ( ідент. код НОМЕР_1) повернути Приватному підприємству " Агропромисловий комплекс " Артем" АДРЕСА_1 , ( код ЄДРПОУ 30939798) цукор-пісок в кількості 50 ( п”ятдесят) тонн переданих на зберігання згідно Договору зберігання від 22.10.2010 р..

Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ( ідент. код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства " Агропромисловий комплекс " Артем" АДРЕСА_1 , ( код ЄДРПОУ 30939798) 85,00 грн. ( вісімдесят п”ять гривень) - державного мита та 236,00 грн. ( двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриняк Б. П.

Повне рішення складено 31.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Дейчаківська О. С. 31.03.11