Рішення № 14523090, 24.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 27/7/11

Суддя Дроздова С.С.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя

до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Фаворит”, м. Запоріжжя

про стягнення 123 995 грн. 87 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Алілуєв Д.Ю., дов. № 09/27 від 04.01.2011 р.

Від відповідача: Демченко В.І., дов. б/н від 01.03.2011р.

Концерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Фаворит”, м. Запоріжжя про стягнення 119 679 грн. 59 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 4 316 грн. 28 коп. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2010 р. порушено провадження у справі № 27/7/11 та призначено судове засідання на 17.01.2011 р.

Ухвалою суду від 17.01.2011р. розгляд справи відкладався на 14.02.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 14.02.2011р. судом оголошено перерву до 21.02.2011р. з метою надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 21.02.2011р. продовжено строк розгляду спору, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 03.03.2011 р.

У судовому засіданні 03.03.2011р. судом оголошено перерву відповідно до статті 77 ГПК України до 09.03.2011р. для проведення сторонами звірки взаємних розрахунків.

Ухвалою суду від 09.03.2011 р. строк розгляду спору продовжено, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 24.03.2011 р.

24.03.2011 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/7/11.

24.03.2011 р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

          У судовому засіданні, відкритому 24.03.2011 р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, письмовій заяві про зменшення розміру позовних вимог від 09.03.2011 р. та надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог выд 24.03.11р., в якій просить суд у зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, а саме: 23.12.2010 р. –4000 грн. 00 коп., 13.01.2011 р. –3000 грн. 00 коп., 14.01.2011 р. –4000 грн. 00 коп., 24.01.2011 р. –10000 грн. 00 коп., 01.02.2011 р. –5000 грн. 00 коп., 09.02.2011 р. –10000 грн. 00 коп., 25.02.2011 р. –10000 грн. 00 коп., 03.03.2011 р. –3000 грн. 00 коп., 14.03.2011 р. –4000 грн. 00 коп., 22.03.2011 р. –10000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, стягнути з відповідача 56679 грн. 59 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію та 4 316 грн. 28 коп. інфляційних витрат.

Представник позивача просить припинити провадження у справі згідно ст.80п.1-1 ГПК України щодо стягнення суми боргу у розмірі 63 000грн.00коп., оскільки відповідач їх вже сплатив за час розгляду справи.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 56679 грн. 59 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію та 4 316 грн. 28 коп. інфляційних витрат.

Представник відповідача у судовому засіданні відкритому 24.03.2011 р. надав письмові доповнення до відзиву, наданому у судовому засіданні, відкритому 21.02.2011 р., в яких проти позову заперечив частково (містяться в матеріалах справи).

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов –це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально –правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 01.09.2007 р. між Концерном “Міські теплові мережі” (теплопостачальна організація) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Фаворит”, м. Запоріжжя (споживач) укладений договір № 501069 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Договір купівлі-продажу –це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правове регулювання договору купівлі-продажу майна встановлюється главою 54 ЦК України та іншими нормативними актами.

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім і консенсуальним. Сторонами (суб’єктами) договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна.

Відповідно до п. 1.1 теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.4 договору споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно п. 6.6.1 договору отриманий акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів). Згідно п. 6.6.2 договору, у разі неотримання акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов’язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений цим пунктом договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень.

Відповідач не надав позивачу нормативно обґрунтованих письмових заперечень до актів приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2010 р. по жовтень 2010 р., а лише відмовився від підписання актів приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2010 р., 30.06.2010 р., 30.09.2010 р., 31.10.2010 р.

Відповідно до п. 3.2.6 договору споживач зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни передбачені умовами договору № 501069.

Теплові навантаження були зазначені у актах приймання-передачі теплової енергії, підписаних обома сторонами та у розрахунках за теплову.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 06.08.08 р. до договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно тарифам, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008 р. № 327, а саме плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць протягом року –8812,764 грн. (ПДВ) за Гкал/годину, плата за спожиту теплову енергію –143,088 грн. за Гкал.

Відповідно до п.п. 2 п. а ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Концерном «Міські теплові мережі»були виконані всі умови договору.

Теплова енергія постачалась Концерном «Міські теплові мережі»на адресу відповідача кожного місяця, починаючи з січня 2010 року по жовтень 2010 року.

          Відповідач договірних зобов'язань належним чином та у повному обсязі не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Під час розгляду справи № 27/7/11 знайшли підтвердження обставини, що відповідач сплатив 63 000 грн. 00 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується виписками по рахунку від 23.12.2010 р., 13.01.2011 р., 14.01.2011 р., 24.01.2011 р., 01.02.2011 р., 09.02.2011 р., 25.02.2011 р., 03.04.2011 р., 14.03.2011 р., 22.03.2011 р. (копії містяться у матеріалах справи).

Таким чином, у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 63 000 грн. 00 коп. після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору з покладенням судових витрат на відповідача, адже спір виник з його вини.

Отже, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума боргу за спожиту теплову енергію за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року склала 56 679 грн. 59 коп. (з урахуванням заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4316 грн. 28 коп. інфляційних витрат за період з лютого 2010 р. по жовтень 2010 р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних втрат, викладений у позовній заяві господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4316 грн. 28 коп. інфляційних витрат за період з лютого 2010 р. по жовтень 2010 р. підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Концерн “Міські теплові мережі” правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представників позивача та відповідача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача (відповідач сплатив частково суму заборгованості після звернення позивача з позовом до суду), тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49,69 ч.3, п. 1.1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Фаворит” (69118 м. Запоріжжя вул. Автозаводська, 48А, код ЄДРПОУ 35345894, п/р 26007112758301 в АКБ «Фінанси та кредит», МФО 313731) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091 м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя МФО 313849) 56679 (п’ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 59 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 1239 (одна тисяча двісті тридцять дев’ять) грн. 96 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В частині стягнення 63000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Суддя С.С. Дроздова

міч Рішення оформлено та підписано 29.03.2011р.Згіднлом:

Помічник судді О.М. Бєляєва