Постанова № 1451913, 12.03.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 07/882а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2008 р.

9год., м. Черкаси

За позовом Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції

до Смілянського комунального підприємства „Варм”

про стягнення 25422грн. 09коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Бондаренко О.М. - за довіреністю від 12.01.2008р., Русецький Є.В. –за довіреністю від 27.02.2008р.

від відповідача: не прибули.

Заявлено позов про стягнення за рахунок активів відповідача в доход бюджету 25422грн. 09коп. податкового боргу станом на 07.02.2008р., у тому числі: 12003грн. 32коп. з податку на додану вартість, 11964грн. 26коп. із земельного податку, 340грн. збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення, 508грн. 01коп. з податку з доходів фізичних осіб, 113грн. 85коп. з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, 486грн. 20коп. з комунального податку та 6грн. 45 коп. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

В засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, однак його представник в судове засідання не прибув.

Заперечення проти позову відповідач не подав.

Дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд встановив наступне.

9 жовтня 2000р. відповідач був зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради як юридична особа - комунальне підприємство, власником якого є Смілянська міська рада.

19 жовтня 2000р. відповідач був узятий позивачем на податковий облік як платник податків.

Станом на 07.02.2008р. у відповідача утворився податковий борг у сумі 25422грн. 09коп., у тому числі:

12003грн. 32коп. з податку на додану вартість, який виник внаслідок не сплати відповідачем в установлений строк 11912грн. 46коп. податкового зобов’язання з цього податку (з урахуванням штрафних санкцій), узгодженого відповідачем за поданими ним позивачу податковими деклараціями з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень 2007р. та за врученими відповідачу позивачем 10.10.2007р. і 13.12.2007р. податковими повідомленнями-рішеннями від 10.10.2007р. №0007201501/0 та від 13.12.2007р. №1182742301/0, а також 90грн. 86коп. пені, нарахованої позивачем у картці особового рахунку відповідача відповідно до вимог ст. 16 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ) за порушення відповідачем граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов’язання з податку на додану вартість;

11964грн. 26коп. із земельного податку, який виник внаслідок не сплати відповідачем в установлений строк 11754грн. 27коп. податкового зобов’язання з цього податку ( з урахуванням штрафних санкцій), узгодженого відповідачем за врученим йому позивачем 13.12.2007р. податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2007р. №1182732301/0, а також 209грн. 99коп. пені, нарахованої позивачем у картці особового рахунку відповідача відповідно до вимог ст. 16 Закону №2181-ІІІ за порушення відповідачем граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов’язання із земельного податку;

340грн. із збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення, який виник внаслідок не сплати відповідачем в установлений строк відповідної суми штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання податкових розрахунків по цьому збору за перше півріччя і за дев’ять місяців 2007р. , узгодженого відповідачем за врученим відповідачу позивачем 13.12.2007р. податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2007р. №1182682301/0;

508грн. 01коп. з податку з доходів фізичних осіб, який виник внаслідок несплати відповідачем в установлені строки відповідної суми пені, нарахованої позивачем за актом перевірки відповідача від 04.12.2007р. №1961/23/25874533 відповідно до вимог ст. 16 Закону №2181-ІІІ за порушення відповідачем граничних строків сплати податку з доходів фізичних осіб;

113грн. 85коп. з податку з власників транспортних заходів та інших самохідних машин і механізмів, який виник внаслідок несплати відповідачем в установлений строк відповідної суми податкового зобов’язання з цього податку, самостійно нарахованого і узгодженого відповідачем за поданим ним позивачу податковим розрахунком суми податку з власників транспортних заходів та інших самохідних машин і механізмів на 2007р.;

486грн. 20коп. з комунального податку, який виник внаслідок не сплати відповідачем в установлений строк 1грн. 70коп. податкового зобов’язання з цього податку, самостійно нарахованого і узгодженого відповідачем за поданим ним позивачу податковим розрахунком комунального податку за другий квартал 2007р. і 484грн. 50коп. податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) узгодженого відповідачем за врученим йому позивачем 13.12.2007р. податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2007р. №1182752301/0;

6грн. 45коп. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, який виник внаслідок несплати відповідачем в установлений строк 5грн. 96коп. податкового зобов’язання з цього податку, самостійно нарахованого і узгодженого відповідачем за поданим ним позивачу податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища за третій квартал 2007р., 47коп. штрафу, передбаченого пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за порушення відповідачем граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також 2коп. пені, нарахованої позивачем у картці особового рахунку відповідача відповідно до вимог ст. 16 Закону №2181-ІІІ за порушення відповідачем граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Після 07.02.2008р. станом на день прийняття господарським судом цієї постанови відповідач стягувану суму податкового боргу не погасив.

Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

В преамбулі Закону №2181-ІІІ зазначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податкові контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пункти 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначають термін „податкове зобов'язання” як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а термін „податковий борг” - як податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Пункт 1.6 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „примусове стягнення” визначає як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, тобто у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган або суми податкового зобов’язання визначаються контролюючим органом за непрямими методами.

Підпунктом „а” пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги –до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону №2181-ІІІ у разі, коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі, коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Стаття 16 Закону №2181-ІІІ передбачає, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків суми податкового боргу;

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що стягувана сума є податковим боргом у розумінні Закону №21810-ІІІ, позивач має право на примусове стягнення цієї суми податкового за рішенням суду за рахунок активів відповідача, які не входять до складу його цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності відповідача як комунального підприємства.

Таким чином позов підлягає задоволенню. Судовий збір в сумі 254грн. 22коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів Смілянського комунального підприємства „Варм” (вул. Ржевська, буд. 3, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 25874533), які (активи) не входять до складу його цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності:

- в доход бюджету через Смілянську об’єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 22809156)–25422грн. 09коп. податкового боргу;

- в доход Державного бюджету України через Смілянську об’єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 22809156) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, –254грн. 22коп. судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ Дорошенко М.В.