Постанова № 1449425, 03.03.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 09/244а

"03" березня 2008 р., 11 год. 45 хв. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Половинці О.Ю.

за участю представників сторін: позивача –Прокопенко В.А. –директор, Мартинюк І.Г., Божко А.М. –за довіреностями, відповідача –Савенко Ю.Н., Малижева Л.Ю. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно - Инвест», м.Черкаси до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Подано адміністративний позов, у якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси (відповідач) від 26.12.2007 року №0000832304/0, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість (ПДВ) за вересень 2007 року в загальній сумі 165 305,00 грн. (далі –спірне рішення).

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- висновок відповідача, зроблений у п.3.3 акту перевірки про те, що попередня оплата не є придбанням або спорудженням (будівництвом) основних фондів і з огляду на це ТОВ «Техно-Инвест»в порушення п.п.7.7.11 п.7.7. ст..7 ЗУ «Про ПДВ»зависило заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 165305,00 грн., не відповідає ЗУ «Про ПДВ», зокрема, п.1.4 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»;

- всі авансові платежі, перелічені в акті перевірки, були здійснені позивачем виключно на виконання своїх зобов’язань по оплаті товарів згідно укладених договорів підряду та купівлі-продажу, тобто спрямовані на придбання основних фондів, що по своїй правовій суті є придбанням та будівництвом основних фондів, і це визнає відповідач у своїй відповіді на заперечення висновків акту перевірки;

- при перевірці позивачем пред’явлені всі документи, на підставі яких була здійснена оплата та податкові накладні, які стали підставою для декларування права на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ;

- контрагенти позивача задекларували податкові зобов’язання, сплатили суму податку до бюджету, що є однією з підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та відшкодування сум ПДВ з бюджету;

- ЗУ «Про ПДВ»не містить посилань, як на необхідну умову виникнення права на бюджетне відшкодування, повної оплати товарів та послуг, а також строків її сплати та строків поставки товарів чи виконання робіт;

- правомірність дій позивача також підтверджується листом ДПА України від 12 січня 2007 року №329/7/16-1517-26, в п.3 якого зазначено, що суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом).

Відповідач у письмових запереченнях позов не визнав повністю, мотивуючи наступним:

- підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що за результатами виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2007 року встановлено порушення позивачем п.п.7.7.11 п.7.7. ст..7 ЗУ «Про ПДВ», яке виразилось в тому, що позивач протягом попередніх 12-ти місяців мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 4 950,00 грн., що значно менше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, отже позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування;

- з наданих позивачем документів вбачається, що на момент декларування бюджетного відшкодування ПДВ у позивача не було документів, які б підтверджували фактичну поставку товарів (робіт, послуг) за серпень 2007 року від постачальників, яким було перераховано попередню оплату, а саме: ПП «Алегрі»в сумі 617 858,04 грн., в т.ч. ПДВ 102 976,34 грн. за будівельні роботи по реконструкції адміністративної будівлі; ТОВ «Круг-Вікна»в сумі 366 397,50 грн., в т.ч. ПДВ 61 066,25 грн. за влаштування промислових воріт, жалюзі, влаштування метало пластикових виробів; ТОВ «Універсал-Спецавтотехніка»в сумі 7 575,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 262,50 грн. за автонавантажувачі;

- попередня оплата –це намір на придбання товарів (робіт, послуг), а не придбання в розумінні ЗУ «Про ПДВ»;

- згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про ПДВ» право платника податків на податковий кредит виникає у двох випадках: здійснення оплати за товар або одержання товару… При цьому розділовий сполучник «або»встановлює, що ці дві події не пов’язані між собою, а є підставами для отримання податкового кредиту незалежно одна від іншої… Таким чином, позивач, отримавши податкові накладні від продавця, правомірно відобразив їх у податковому обліку та включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, оплачену ним продавцю у складі попередньої оплати;

- інформація про включення контрагентами-постачальниками до податкових зобов’язань сум ПДВ по взаєморозрахунках з позивачем та сплату сум ПДВ до бюджету з’ясується після проведення зустрічних перевірок.

У судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, спростовуючи доводи відповідача та його представників, посилались на правомірність та доведеність права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ;

- представники відповідача просили у позові відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, доказували, що право позивача на податковий кредит не заперечується, однак позивач не має права на бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами, оскільки відсутня фактична поставка товарів (робіт, послуг) і його податкові зобов’язання за останні 12 місяців значно менші заявленого бюджетного відшкодування ПДВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»(позивач), зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.08.2006 року за №10261020000006240, свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО №616821. 24 вересня 2007 року зареєстрований Статут позивача в новій редакції. Учасником товариства є Компанія з обмеженою відповідальністю «OXFORDCOURT LIMITED», зареєстрована 09 лютого 2001 року Реєстратором Компаній Англії та Уельсу за реєстраційним номером 4157689 і знаходиться в Лондоні. До Статутного капіталу внесено майно з метою формування цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати.

Позивач взятий на податковий облік ДПІ у місті Черкаси 17.08.2006 року, зареєстрований як платник ПДВ 21.08.2006 року, свідоцтво №32160302.

У період з 06.12.2007 року по 19.12.2007 року відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2007 року, за результатами якої складений акт від 20.12.2007 року №2362/23-4/34556406 (далі –акт перевірки

Відповідно до висновків акту перевірки (розділ 4) перевіркою встановлено:

«1.Порушення п.п.7.7.11 п.7.7. ст..7 «Про ПДВ», що призвело до зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 165 305,00 грн.

2. Остаточно підтвердити заявлену ТОВ «Техно-Инвест»суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2007 року в сумі 1 031 672,00 грн. можливо після дослідження постачальників по всьому ланцюгу постачання до виробника.

3. Збільшується залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.24 декларації) на 165 305,00 грн.

Висновок щодо достовірності заявленого ТОВ «Техно-Инвест»бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у відповідних періодах, будуть зроблені після проведення заходів, передбачених п.4.4, 4.5, 4.6 розділу 4 Наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ».

При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно др Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні (із змінами і доповненнями)»(Примітка: в лапках дослівно по тексту акту перевірки).

На підставі вказаного акту перевірки згідно з підпунктом «б», підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі –ЗУ№2181) та згідно зі ст..11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відповідачем прийнято спірне рішення, у якому вказано на встановлене порушення п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», у зв’язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) у розмірі: вересень 2007 року - 165 305,00 грн.

19 вересня 2007 року позивач подав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2007 року, у якій заявив обсяг операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% - 660,00 грн. сума ПДВ –132,00 грн.; податкового кредиту - 1 271 862 грн. (рядок 17); різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення - 1 271 730 грн. (рядок 18.2); сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, - відсутня (рядок 25.1).

22 жовтня 2007 року позивач подав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2007 року, у якій заявив обсяг операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% - 1700 грн., ПДВ –340 грн.; податкового кредиту –3 487 492 грн. (рядок 17); різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення у сумі 3 487 152 грн. (рядок 18.2); сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 1 196 977 грн. Разом з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2007 року позивач подав відповідачу розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву на повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі –1 196 977 грн.

Протягом попередніх 12 місяців позивач не заявляв до відшкодування з бюджету ПДВ. Позивач згідно договору купівлі-продажу від 29.08.2006 року придбав незавершені будівництвом будівлі заводу великопанельного домобудування (ВПД-2), отриманий дозвіл на реконструкцію незавершеної будівництвом будівлі заводу, у звітному періоді позивач займався імпортуванням обладнання від засновника (формування статутного капіталу) та будівництвом заводу будівельних матеріалів.

В акті перевірки вказано, що розбіжність між даними платника та даними перевірки в сумі 165 305,00 грн. виникла внаслідок того, що протягом попередніх 12-ти місяців позивач мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 4 950,00 грн., що менше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. В ході проведення перевірки та аналізу бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»за серпень 2007 року встановлено, що підприємство перерахувало попередні оплати: ПП»Алегрі»в сумі 617 858,04 у тому числі ПДВ –102 976,34 грн. за будівельні роботи по реконструкції адміністративної будівлі; ТОВ «Круг-Вікна»в сумі 366 397,50 грн., ПДВ –61 066,25 грн. за влаштування промислових воріт, жалюзі, влаштування метало пластикових виробів; ТОВ «Універсал-Спецавтотехніка»в сумі 7575,00 грн., ПДВ –1262,50 грн. за автонавантажувачі.

Вказані суми ПДВ відповідач виключив із задекларованої позивачем суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, посилаючись на те, що попередня оплата не є придбанням або спорудження (будівництвом) основних фондів (п.3.3 акту перевірки, аркуш 15 - 16).

Розрахунки авансом позивач провів на виконання умов договорів підряду від 07 травня 2007 року з ПП «Алегрі», м. Черкаси (п.6.5.1 Договору), №45 від 17 серпня 2007 року з ТОВ «Круг-Вікна», м. Черкаси (4.1 Договору), поставки №0208/07-01 від 02 липня 2007 року з ТОВ «Універсал-Спецтехніка»(п.3.2 Договору).

При отриманні грошових коштів ПП «Алегрі»видало податкові накладні №0022 від 01.08.2007 року, №0023 від 09.08.2007 року,№0024 від 17.08.2007 року, №0025 від 28.08.2007 року, №0026 від 29.08.2007 року; ТОВ «Круг-Вікна»- №916 від 21.08.2007 року; ТОВ «Універсал-Спецтехніка»- №1285 від 17.08.2007 року. На підставі зазначених податкових накладних, до форми та змісту яких відповідач претензій не має, позивач включив відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та задекларував бюджетне відшкодування ПДВ.

Позивач підтвердив виконання робіт ПП «Алегрі»актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в за вересень, листопад 2007 року; отримання виконання по договору від ТОВ «Круг-Вікна»підтверджено актом здачі приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000024 від 07.02.2008 року; отримання автонавантажувача від ТОВ «Універсал-Спецтехніка»підтверджено видатковою накладною від 10.09.2007 року №РН-0001236. Таким чином, договірні зобов’язання за договорами, по яких проведена попередня оплата та авансові платежі, контрагентами позивача виконані.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Стаття 7 ЗУ «Про ПДВ» встановлює порядок обчислення та сплати ПДВ. Підпункт 7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», на порушення якого посилається відповідач, в редакції на час проведення господарських операцій та перевірки, (Закон від 25.03.2005 року №2505-ІУ), встановлює наступне:

«Такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

не провадила діяльність протягом дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є суб’єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати».

Підпункт 1.8 ст.1 ЗУ „Про ПДВ” передбачає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ „Про ПДВ” суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Порядок бюджетного відшкодування регламентується п.п.7.7. ст.7 ЗУ «Про ПДВ».

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (робіт, послуг).

Порядок заповнення податкової декларації з ПДВ та Розрахунку суми бюджетного відшкодування, визначено наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за №250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року №213, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982).

Щодо порядку розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ ДПА України надала роз’яснення, погоджені з Міністерством фінансів України, які були направлені листом від 12.10.2005 року №20296/7/16-1417 органам державної податкової служби для використання у роботі та інформування платників податків, у п.3 яких зазначено, що при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом), включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг). Тобто у рядок 3 Розрахунку включаються суми ПДВ за тими товарами (послугами), податковий кредит за якими виник в одному податковому періоді з оплатою.

Підпункти 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ, містять такі приписи :

«Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу».

З огляду на викладені вище норми ЗУ „Про ПДВ”, право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає у платника податку при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість і при фактичному надходженні цього податку до Державного бюджету України від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції з придбання товарів (робіт, послуг) та сплати покупцем податку в ціні товару (робіт, послуг).

При цьому законодавство України не покладає на платників ПДВ контролювати надходження до бюджету сум ПДВ, сплачених ними продавцям товарів (робіт, послуг) у ціні останніх. Органом, на який Законом України „Про державну податкову службу України” покладено обов’язок щодо контролю за повнотою і своєчасністю сплати платниками податків до бюджету податків і зборів (обов’язкових платежів), є податкові органи, тобто відповідач.

Законодавство України не пов’язує право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування з проведенням органом державної податкової служби перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування та з необхідністю отримання органом державної податкової служби відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок постачальників товарів для платника ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований платником податків і ПДВ більше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подана заява про бюджетне відшкодування; підприємство-позивач будується, господарські операції звітного перевіреного періоду пов’язані з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації; позивач відповідно до умов договорів авансом сплатив господарюючим суб’єктам: ПП «Алегрі», ТОВ «Круг-Вікна», ТОВ «Універсал - Спецавтотехніка»частину коштів від повної вартості товарів (робіт, послуг), зазначених в договорах, у рахунок товарів (робіт, послуг), які за умовами договорів повинні виконуватись у відповідні строки, тобто, в майбутньому. ПП «Алегрі»основну частину робіт виконало у вересні 2007 року, решту у листопаді 2007 року; ТОВ «Круг-Вікна»завершило роботи у лютому 2008 року; ТОВ «Універсал - Спецавтотехніка»передало техніку у вересні 2007 року. Враховуючи положення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», для вказаних господарюючих суб’єктів першою з подій дати виникнення податкових зобов’язань (п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про ПДВ») було зарахування коштів –авансових сум, при отриманні яких вони обґрунтовано виписали податкові накладні замовнику (позивачу). Відповідач не заперечує наявність у позивача належних податкових накладних, також не заперечує право позивача на податковий кредит на підставі цих податкових накладних. На час проведення перевірки, позивач мав документи, які підтверджували виконання зобов’язань по договору ПП»Алегрі»та ТОВ «Круг-Вікна», які знаходяться на податковому обліку в ДПІ у місті Черкаси і як платники податків контролюються відповідачем. Матеріали перевірки відповідача не містять відомостей про ненадходження до бюджету, сплачених позивачем продавцям сум ПДВ у ціні товару (робіт, послуг). Отже позивач за вказаними господарськими операціями правомірно задекларував у податковій декларацій вересня 2007 року бюджетне відшкодування ПДВ.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав для звільнення від доказування, встановлених ст.72 КАС України, сторонами не наведено, не встановлені вони також судом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР із змінами і доповненнями ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і №11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді даної справи та прийнятті рішення у справі суд вважає необхідним врахувати судову практику Європейського суду з прав людини, а саме: Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року, заява №803/02, справа "Інтерсплав" проти України". Європейський суд з прав людини зауважив, що в цій справі спір стосується не конкретної суми відшкодування податку на додану вартість або компенсації за затримку у його виплаті, а загального права заявника на відшкодування податку на додану вартість та компенсацію відповідно до законодавства. Суд зазначив, що ознайомившись з критеріями та вимогами, встановленими національним законодавством, заявник мав достатньо підстав сподіватись на відшкодування ПДВ, яке він сплачував під час здійснення своєї діяльності, так само як і на компенсацію за затримку його виплати. («Урядовий кур’єр», №104, 14 червня 2007 року).

Враховуючи наведені приписи законодавства та обставини спору, суд вважає, що позивач в установленому ЗУ «Про ПДВ»порядку довів і документально підтвердив своє право на бюджетне відшкодування ПДВ, задеклароване у вересні 2007 року, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи відповідача суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі. Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350, на які відповідач посилається в акті перевірки, не є нормативно-правовим актом, тому вони не застосовуються господарським судом при вирішенні даного спору.

З огляду на викладене, спірне рішення суд вважає необґрунтованим, прийнятим без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, таким, що ґрунтується на неправильному тлумаченні та застосуванні податкового законодавства, та таким, що порушує право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, отже підлягає визнанню недійсним.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України (ГК України) позивач, як суб’єкт господарювання, має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вимоги, які може містити адміністративний позов, визначені ч.3 ст.105 КАС України. Окрім вимог, зазначених у ч.3 ст.105 КАС України, позовна заява може містити інші вимоги на захист прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, вимога позивача про визнання спірного рішення недійсним відповідає встановленому законом матеріально-правовому способу захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 94, Прикінцевих та перехідних положень КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі, встановленому КАС України, тобто 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Черкаси від 26 грудня 2007 року №0000832304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань) з податку на додану вартість у розмірі 165 305,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно - Инвест», м. Черкаси, вул. Енгельса, 235/1 –3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.М.Курченко

Повний текст постанови складений 12 березня 2008 року.