Постанова № 1449324, 06.03.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" березня 2008 р. Справа № А6/014-08

11.30 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поднебєс О.В.

розглянувши адміністративну справу № А6/014-08

за позовом Приватного підприємства „Восход-України”, с. Деревяна, Обухівський район

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області, м. Обухів

про визнання недійсним (частково недійсними) податкових повідомлень - рішень

Представники:

позивача Поповченко Т.І.(довіреність №20/01 від 20.01.2008р.)

відповідача Бендюк А.В.(довіреність 366 від 29.10.2007р.)

Обставини спору:

Приватне підприємство „Восход-України” (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (далі - відповідач) про визнання недійсним (частково недійсними) податкових повідомлень - рішень.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 21.01.2008 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує про що подав до суду Заперечення проти позову вих № 232/10/10-055 від 30.01.2008 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

встановив:

На підставі направлень № 000646/265 від 22.06.2007 р., №000656/293 від 16.07.2007р. виданого ДПІ в Обухівському районі Київської області працівниками ДПІ в Обухівському районі Київської області було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2007 року.

За результатами проведеної перевірки, працівниками ДПІ було складено Акт за № 1294/23-1-14279843 від 27.07.2007 р.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

1. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 п.10.1 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року –завищення підприємством скоригованих валових доходів за 3 кв.2005 року на суму 64400,0 грн.; 2005р. на суму 100177,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 3 кв.2005 року на суму 16100,00 грн.; 2005р. на суму 25044,0 грн.

2. пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” –завищено валові витрати за 1 кв.2007р. в сумі 46827,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 1 кв. 2007 р. в сумі 11707,0 грн.

3. пп.7.2.4 п.7.2 ст.7; пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р.- заниження податку на додану вартість за вересень 2005 року на суму 12880,0 грн.; жовтень 2005 року на суму 20035,40 грн.

4. пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” –заниження податку на додану вартість за грудень 2005 року в сумі 2285,35 грн.

5. п.4.1 ст.4, п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” - заниження податку на додану вартість за листопад 2006р. в сумі 6044,0 грн.

6. п.4 „Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” Постанови КМУ від 01.03.99р.№303 –заниження збору в сумі 9,11 грн.

7.пп.6.3.2, п.6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” –заниження податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб з червня по вересень 2005р. в сумі –136,83 грн., з квітня по грудень 2006 року в сумі –517,83 грн.; січень, лютий, березень 2007 р. в сумі –209,96 грн.

За наслідками встановлених в акті перевірки порушень, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення

- № 0001002301/0/1387 від 09.08.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 61 687,12грн., з них -41 244,75 грн. основний платіж та 20 622,37 грн.

- № 0000992301/0/1388 від 09.08.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 77 263,40 грн., з них –52 852,00 грн. основний платіж та 24 412,40 грн. штрафні санкції.

В результаті апеляційного узгодження зазначених податкових зобов’язань, ДПІ було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0011262301/2/2466 від 22.11.2007 року, яким ПП „Восход-України” було визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 512,10 грн., як додаткові фінансові (штрафні) санкції з податку на прибуток;

- №0000992301/2/2467 від 22.11.2007 року, яким було визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 77 263,40 грн., з них 52852,00 грн. основний платіж, 24 412,40 штрафні санкції;

-№0001002301/2/2468 від 22.11.2007 року, яким було визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 61 687,12 грн., з них 41 244,75 грн. основний платіж, 20 622,37грн. штрафні санкції.

Позивач не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу, з метою захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання частково недійсним податкового повідомлення рішення №0000992301/2/2467 від 22.11.2007 р., повністю недійсними рішення №0001002301/2/2468 та №0011262301/2/2466 від 22.11.2007 р., в якому зазначає, що спірним Рішенням порушено права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій, що свідчить про незаконне втручання та обмеження зовнішньоекономічної діяльності позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що в вересні, жовтні 2005 року ТОВ „ Фо –Рест” поставило ПП „Восход-України” борошно вищого ґатунку на загальну суму 197492,40 грн. (в т.ч. ПДВ –32915,40 грн.). А саме, у вересні –податкова накладна №0109-05 від 01.09.05 на суму 77280,00 грн. (в т.ч. ПДВ 12880,00 грн.); у жовтні –податкова накладна №0410-04 від 04.10.2005 на суму 120212,40 грн. (в т.ч. ПДВ 20035,40 грн.).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.01.2007 року у справі №2а-59/07 було вирішено визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ „Фо-Рест” з 25.01.2006 року та свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Фо-Рест” з 06.02.2006 року.

На цій підставі ДПІ прийшло до висновку, що ця господарська операція призвела до порушення законодавства.

Позивач вважає, що оскільки на момент здійснення цієї операції ТОВ „Фо-Рест” було зареєстрованою юридичною особою, то воно мало право здійснювати господарські операції.

Верховний суд України від 26.09.2006 року у постанові по справі № 21-358 зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Щодо податкового повідомлення –рішення №0000992301/2/2468 від 22.11.2007р., то позивач вважає, що ДПІ неправомірно визначило податкові зобов’язання з ПДВ по операціям з ТОВ „Фо-Рест” з зазначених вище підстав.

Донарахування ПДВ за грудень2005р. у сумі 2 285,35 грн. ДПІ здійснено на тій підставі, що позивачем 31.12.2005 року було списане зерно, в зв’язку з його пошкодженням жуком довгоносиком, вартістю 11 426,76 грн. без ПДВ. На підставі того, що придбане зерно не було використане у господарській діяльності, ДПІ встановило порушення пп..7.4.1 Закону про ПДВ і заниження ПДВ у грудні 2005 року на суму 2 285,35 грн.

Пункт 7.4.1 Закону „Про податок на додану вартість” зазначає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Застосування штрафних санкцій по сумі 2 285,35 грн. не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки відноситься до податкового кредиту.

Вищий адміністративний суд в постанові від 07.12.2006р. у справі № К-7355\06 зазначив, що оскільки податковий кредит не є податковим зобов’язанням, тому суди прийшли до вірного висновку, що застосування до Позивача фінансових санкцій на підставі пп..17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення –рішення №0000992301/2/2466 від 22.11.2007 року, то позивач вважає, що ДПА у Київській області збільшило на 3 512,00 грн. суму фінансової (штрафної) санкції з податку на прибуток, визначену у податковому повідомлені –рішенні №0000992301/0/1388 від 09.08.2007 року.

Позивач вважає, що рішення ДПА в Київській області не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відповідно до п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 платник податків зобов’язаний сплатити штраф але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Основний платіж по податковому повідомленню-рішенню становить 52 852.00 грн. 50% цієї суми становить 26 426,00 грн. Враховуючи суму штрафних санкцій у податковому повідомлені рішенні у розмірі 24 412,40 грн., сума збільшення штрафних санкцій не може перевищувати 2 013,60 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що позивач визнає порушення ним пп..11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до цього, з податкового зобов’язання по сплаті податку на прибуток у розмірі 77 263,40 грн. з яких 52 851 грн. –основний платіж, 24 412,40 грн. –штрафні (фінансові) санкції позивач визнає лише 11 707 грн. з суми основного платежу.

Відповідно п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень субґєкта владних повноважень обовґязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В письмових та усних поясненнях відповідач не довів суду законність та правомірність нарахування позивачу суму податкового зобовґязання та штрафних санкцій.

Таким чином, викладені в акті перевірки висновки ДПІ щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства спростовуються встановленими у даній справі обставинами у звґязку з чим спірне податкове повідомлення рішення №0000992301/2/2467 від 22.11.2007 р. визнається частково недійсним, в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 41 144 грн., штрафних санкцій в розмірі 20 571,6 грн.; податкові повідомлення –рішення №0001002301/2/2468 та №0011262301/2/2466 від 22.11.2007р. визнається недійсними.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.124 Конституції, ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України,господарський суд -

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати частково недійсним податкове повідомлення рішення №0000992301/2/2467 від 22.11.2007 р.

3.Визнати податкові повідомлення –рішення №0001002301/2/2468 та №0011262301/2/2466 від 22.11.2007р. недійсними.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.

Суддя Маляренко А.В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –12.03.2008 року.