Рішення № 1449290, 03.03.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 17/8

03.03.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»

До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерськжитло»

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Закрите акціонерне товариство «Благо»- Страхова компанія»

Про стягнення 11 307,75 грн.

Суддя Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від 3-ї особи: не з'явився

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 27.02.2008 оголошувалась перерва до 03.03.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ВАТ «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»про стягнення з відповідача майнової шкоди в порядку регресу, завданої відповідачем в результаті ДТП, в розмірі 11307,75 грн., в тому числі 10937,75 грн. –сплаченого позивачем страхового відшкодування та 370,00 грн. –вартості проведеної експертизи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, оскільки, вважає, що страхове відшкодування має бути відшкодовано третьою особою згідно договору страхування № ЦВ/12/298, укладеного між відповідачем та третьою особою по справі.

Представник третьої особи письмових пояснень не надав, однак, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

На підставі ст.75 ГПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи та заслухавши пояснення представників сторін та 3-ої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2006 у м. Києві на вул. Щорса, 5 сталася ДТП за участю автомобіля марки «Volkswagen Passat»(державний номерний знак 340-19 КА), що належить ЗАТ «Аеробуд», під керуванням водія –Хисного Михайла Миколайовича, та трактора «ПУ-16»(державний номерний знак 025-42 КС), що належить КП УЖГ «Печерськжитло» під керуванням водія –Івахно Григорія Олександровича.

Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2006 № 3-1681-1/06 винним у скоєнні вищезазначеної ДТП визнано водія Івахно Григорія Олександровича, що керував трактора «ПУ-16»(державний номерний знак 025-42 КС), який належить відповідачеві.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобіль марки «Volkswagen Passat»(державний номерний знак 340-19 КА) був пошкоджений. Розмір завданої автомобілю шкоди «Volkswagen Passat», що належить ЗАТ «Аеробуд», складає 10 937,75 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Платіжним дорученням №3154 від 10.07.2006 позивачем на користь ЗАТ «Аеробуд»було перераховане страхове відшкодування у розмірі 10937,75 грн.

Позивач 29.08.2007 звернувся до відповідача з вимогою про компенсацію понесених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, яка залишена відповідачем без задоволення.

В листі –відповіді на претензію позивача № 18-1666/л від 10.10.2007, відповідач зазначив, що на період ДТП трактор «ПУ-16»був застрахований Закритим акціонерним товариством «Благо»- Страхова компанія»(3-я особа) згідно договору добровільного страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЦВ/12/298 від 07.12.2005, в зв’язку з чим претензія не може бути задоволена за рахунок відповідача.

24.10.2007 позивач надіслав на адресу ЗАТ «Благо»- Страхова компанія»претензію на суму 11307, 75 грн.

12.11.2007 у відповідь на претензію позивачем було отримано лист, в якому ЗАТ «Благо»- Страхова компанія»відмовила в відшкодуванні шкоди за договором №ЦВ/12/298 від 07.12.2005 у зв'язку з тим, що відповідач (страхувальник) не виконав умови договору страхування, вчасно не попередивши про ДТП.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) та потерпілі.

Як визначено п. 39.1. статті 39 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 41.1. статті 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 09.03.2006 у м. Києві по вул. Щорса, 5 визнано водія Івахно Г.О., який керував трактором «ПУ-16»(державний номерний знак 025-42 КС), що належить відповідачеві, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням шкоди в розмірі 10937,75 грн.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Заявлена до стягнення з відповідача вартість проведеного товарознавчого дослідження № 0263 автомобіля «Volkswagen Passat»(державний номерний знак 340-19 КА) в розмірі 370,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав суду доказів оплати виставленого СПД Ханжиним О.О. рахунку–фактури №0130 від 10.04.2006.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає викладені у позові обставини документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача сплаченого позивачем страхового відшкодування у розмірі 10937,75 грн.

В інший частині позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення державне мито в розмірі 109,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерськжитло»(01010, м. Київ, пров. Січневий, 7, код ЄДРПОУ 03366569), а у випадку відсутності коштів, - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»(01033, м. Київ, Шота Руставелі, 39-41, код ЄДРПОУ 19031693) 10937 (десять тисяч дев’ятсот тридцять сім) грн. 75 коп. майнової шкоди, 109 (сто дев’ять) грн. 38 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А.Кролевець