Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2 20/ 2011р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 січня 2011 рокуБориславський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Слиша А.Т..
при секретарі -Шетерляк М.Є.
за участю позивача - ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третіх осіб: виконавчого комітету Бориславської міської ради, КП Львівської обласної ради Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, суд, -
в с т а н о в и в:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду з позовом до ОСОБА_3, третьої особи виконавчого комітету Бориславської міської ради про припинення права власності на частку житла співвласника у спільній власності за вимогою інших співвласників, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29 грудня 1998 року виконавчим комітетом Бориславської міської ради квартира за АДРЕСА_1належить сторонам у справі. Дана квартира двокімнатна, загальна площа становить 50,3 м.кв., корисна площа 48,9 м.кв. Раніше сторони проживали однією сімєю. В 2002 році позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 розлучились. На даний час в квартирі проживає відповідач з теперішньою дружиною. Спільне проживання позивачів з відповідачем і його дружиною в двохкімнатній квартирі неможливе. Вчинити поділ квартири, або визначити порядок користування нею також неможливе, оскільки між сторонами існують недоброзичливі стосунки. Так як позивачі в сукупності володіють 2/3 частинами квартири, а відповідач всього 1/3 частиною, то його частка являється незначною, а провести поділ квартири неможливо. На підставі ст. 365 ч 1 ЦК України, просять припинити право власності відповідача у спірні квартирі.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просить суд за обставин викладених в позові, припинити право відповідача ОСОБА_3 на 1/3 частку квартира за АДРЕСА_1, стягнувши з позивачів на користь відповідача компенсацію вартості цієї частки. Додатково суду пояснили, що відповідно до вимог ст.365 ч.3 ЦК України вартість частки відповідача згідно висновку №218/09 судової будівельно-технічної експертизи від 20 серпня 2009 року у розмірі 78500 гривень внесено позивачкою на депозитний рахунок суду.
Позивач ОСОБА_3, в останнє судове засідання не прибув, причини неявки суд не повідомив, а тому з врахуванням наявних доказів, суд відповідно вимог ст.169 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних доказів. У попередніх судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав, давши аналогічні пояснення тим, які зазначені в позовній заяві. Позов просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду подав письмові заперечення в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що в разі припинення його частки у спірні квартирі, він буде позбавлений житла, а іншого місця проживання у нього немає. Його дружина ОСОБА_6 є співвласником квартири АДРЕСА_2 Іншими співвласниками даної квартири є треті особи у справі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які проживають у даній квартирі зі своїми сім`ями. Загальна площа квартири становить 48,7 м.кв. В даній квартирі дві житлові кімнати. Проживати йому в даній квартирі немає жодної змоги. Позивачі тривалий час перебували за кордоном. На теперішній час відповідач не чинить перешкод у проживанні у спірні квартирі.
Представник третьої особи виконавчого комітету Бориславської міської ради ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги вважає підставними, просить їх задовольнити.
Представник третьої особи КП Львівської обласної ради Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки в судове засідання не зявився, причини неявки суд не повідомив, суд відповідно вимог ст.169 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних доказів.
Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 в судове засідання не зявився, причини неявки суд не повідомив, суд відповідно вимог ст.169 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних доказів. Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_9 надіслали в суд заяви в яких заперечують позовні вимоги.
Заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, перевіривши докази, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судом встановлено, що позивачі і відповідач на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 29 грудня 1998 року виконавчим комітетом Бориславської міської ради (а.с.8), являються співласниками квартири за АДРЕСА_1. Довідкою від 25 січня 2008 року (а.с.20), виданою Дрогобицьким ДКМБТІ і ЕО підтверджено, що спірна квартира зареєстрована на праві власності за сторонами у справі. За досліджуваними документами видно, що частки співвласників рівні між собою. Позивачі в сукупності володіють 2/3 частинами спірної квартири, відповідач володіє 1/3 частиною спірної квартири. Позивачі по справі в спірні квартирі не проживають з червня 2000 року.. У спірній квартирі проживає відповідач з дружиною, яка є співвласником є співвласником квартири АДРЕСА_2
Згідно до висновку №218/09 судової будівельно-технічної експертизи від 20 серпня 2009 року, варіантів розподілу спірної квартири в натурі у відповідності до розміру частки кожного із трьох співвласників з технічної точки зору неможливо через недостатню площу, встановити порядок користування спірною квартирою одночасно трьома співвласниками технічно неможливо через недостатню площу. У висновку експертом запропонований один можливий варіант порядку користування спірною квартирою лише двома співвласниками квартири. Проте суд в порядку ст..11 ЦПК України не розглядає запропонований варіант, оскільки заявлені вимоги стосуються припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Відповідно до ст.. 365 ЦК України на яку посилаються позивачі, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Як вбачається з матеріалів справи, висновку судової будівельно-технічної експертизи, частка відповідача ОСОБА_3 у спірній квартирі складає 1/3, і ця частка, на думку суду, не є „незначною”, більше того, дана частка у порівнянні з іншими частками співвласників спірного житла є рівною. В даному випадку закон незначний розмір спірної частки, повязує лише з ідеальною часткою, а не майном, що на цю частку припадає. Тому, виходячи із ідеального виразу частки відповідача в порівнянні з ідеальними частками інших співвласників, суд приходить до висновку, що частка відповідача, в розумінні ст. 365 ЦК України, не є незначною.
Спірна квартира, що складається з двох кімнат, кухні, ванної кімнати і т.д., за змістом ст. 183 ЦК України, є неподільною, і не може бути виділена в натурі, що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи.
Із досліджених судом доказів випливає, що частка відповідача не може бути виділена в натурі і квартира за АДРЕСА_1 являється неподільною. Суд не може погодитись із твердженням позивачів, що частка відповідача у спільному майні являється незначною. Також суд прийшов до висновку, що позбавлення права власності відповідача на 1\3 частину спірної квартири завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки внаслідок припинення права спільної часткової власності відповідач, як співвласник буде позбавлений житла, а пункт четвертий ч. 1 ст. 365 ЦК насамперед спеціально запроваджений для збереження житлових прав співвласника.
Таким чином, в даній справі, судом встановлено відсутність підстав для припинення права на частку в спільному майні відповідача ОСОБА_3, а тому позов ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на підлягає до задоволення.
При відмові в задоволенні позовних вимог, внесені позивачем ОСОБА_1 кошти на депозитний рахунок суду, а саме: отримувач Територіальне управління ДСА України у Львівській області, слід повернути.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 365 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215,218 ЦПК України , суд
в и р і ш и в :
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третіх осіб: виконавчого комітету Бориславської міської ради, КП Львівської обласної ради Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Повернути позивачу ОСОБА_1 попередньо внесену останньою вартість частки у спільному майні у розмірі 78500 (сімдесят вісім тисяч пятсот) гривень з депозитного рахунку суду, а саме: отримувач Територіальне управління ДСА України у Львівській області, код отримувача 26306742, банк отримувача ГУДКУ у Львівській області, код банку отримувача 825014, рахунок отримувача 37313005000789.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області.
Головуючий: Слиш А.Т.
Судове рішення № 14484949, Бориславський міський суд Львівської області було прийнято 27.01.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-20/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: