Рішення № 14482781, 14.03.2011, Лисичанський міський суд Луганської області

2-267/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 року

Лисичанській міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі судового засіданняГавриленко В.В.,

з участю представників

позивачаОСОБА_1,

відповідача Сазонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанське ремонтно-механічне підприємство" про стягнення відрахованої заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що працював у відповідача ливарником пластмас. При виплаті заробітної плати за жовтень 2010 р. з нього було здійснене відрахування в розмірі 1084,72 грн., тобто 92,22%, що є порушенням трудового законодавства. Цим порушенням йому нанесена моральна шкода, бо він був позбавлений коштів до існування, повинен був позичати кошти, на його утриманні знаходиться дружина-пенсіонерка, відрахування сталося без попередження. Моральну шкоду оцінює в 2000 грн.

Також просить стягнути з відповідача незаконно утриману з нього суму.

Представник позивача позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача позов не визнала. Суду пояснила, що позивачу була помилково нарахована сума "відпускних" без врахування того, що на підприємстві була встановлений неповний робочий тиждень. Потім надлишкова сума була відсторнована. По це позивача не повідомляли, він отримав розрахунковий аркуш. Окрім того, потім сто сімдесят три грн.. були йому повернуті. Моральна шкода не доведена, позивач отримує пенсію.

У судовому засіданні були вивчені інші докази: відповідь на заяву позивача; трудова книжка позивача; розрахункові листки; накази відповідача та підписні листи про ознайомлення з ними; акт про нещасний випадок з позивачем; заяви та пояснювальна записка позивача; довідка ПФУ; відомість про нарахування коштів; рішення Лисичанського міського суду від 11.02.2011 р.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що з 7 грудня 2009 року позивач працював ливарником пластмас в ВАТ “Лисичанське ремонтно-механічне підприємство” і був звільнений 12 січня 2011 року.

З заробітної плати позивача за жовтень 2010 року в сумі 1179,43грн. було здійснено відрахування в сумі 1084,72 грн., що фактично склало 92,22%, що підтверджується розрахунковим листом (а.с.6).

Під час виплати заробітної плати за грудень 2010 р. позивачу із вказаної суми було сплачено 173,6 грн. надлишково утриманих коштів (а.с.29).

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем у судовому засіданні не доведений факт саме незаконного утримання з відповідача надлишково нарахованої суми грошових коштів за відпустку. Рішенням Лисичанського міського суду від 11 лютого 2011 р. встановлене тільки порушення встановленого ст.26 Закону "Про оплату праці" обмежень під час відрахування із заробітної плати, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1084, 72 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Факт порушення відповідачем трудових прав позивача встановлений рішенням Лисичанського міського суду від 11 лютого 2011 року, що набрало законної сили.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з того, що розміру проведеного утримання склав більше 90%.

Разом з цим, відповідачем за власної ініціативи позивачу була повернута надмірно утримана сума в розмірі 173,6 грн., позивач окрім заробітної плати отримує пенсію в розмірі 1540 грн. (а.с.27), яка вдвічі перевищує розмір мінімальної пенсії за віком. Доказів наявності на його утриманні непрацездатних осіб суду надано не було.

Тому суд вважає розмір заявлених позивачем вимог явно завищеним і стягує з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 500 грн..

З відповідача на підставі ст.88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню державне мито у розмірі 8,5 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанське ремонтно-механічне підприємство" про стягнення відрахованої заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанське ремонтно-механічне підприємство" моральну шкоду в розмірі 500 (пятсот) грн..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанське ремонтно-механічне підприємство" на користь держави судовий збір у сумі 08 (вісім) грн. 50 коп..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанське ремонтно-механічне підприємство" на користь УДК в м. Лисичанську Луганської області: р/р 31211259700051, код 24180679, МФО 804013 витрати за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) грн..

В задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанське ремонтно-механічне підприємство" про стягнення відрахованої заробітної плати відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: