Постанова № 1447376, 12.03.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.08 р. Справа № 31/154а

Нарадча кімната

місто Донецьк, вулиця Артема 157

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Ушенко Л.В. при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Експометал”

м. Донецьк

до ДПІ у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 18.04.07р. №№ 0000862340/0, 0000892340/0

В присутності представників сторін:

Від позивача: Михайлик А.С. – довіреність б/н від 10.05.07р.

Від відповідача: Кутько О.М. – довіреність №31 від 23.05.07р.

Тіняєва В.А. – довіреність №5 від 14.02.08р..

Харахаш О.Г. – довіреність б/н від 11.03.08р.

В судовому засіданні 11.03.08р. оголошено

перерву на 12.03.08р. на 14-30год.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Експометал” м. Донецьк звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Донецьк про визнання недійсними податкові повідомлення – рішення №0000862340/0 від 18.04.07р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 476866грн. із яких 206245грн.-за грудень 2006р., 270621грн. – за січень 2007р. та №0000892340/0/5905 від 18.04.07р. про визначення податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 367622грн. та штрафної санкції у сумі 18384грн.

Відповідно до п.6.7 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України господарським судом порушено адміністративне провадження.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням сторін.

Провадження у справі зупинялось за клопотанням сторін та до розгляду пов’язаної з даною справою справи 34/348а (ухвала від 14.06.07р.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність висновків акут перевірки положенням Закону України „Про податок на додану вартість”, довільне тлумачення податківцями приписів п.7.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, порушення при проведенні перевірки, оскільки, на думку позивача, у відповідача були відсутні правові підстави для перевірки податкових періодів з липня по жовтень 2006р., а отже і для визначення ПДВ за серпень 2006р.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що позивач безпідставно заявив до бюджетного відшкодування ПДВ, сплачений в попередньому податковому періоді постачальникам товарів, по операціям з якими ПДВ не був включений до податкового кредиту цього попереднього періоду, що на думку відповідача є порушенням вимог п.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлене наступне.

На підставі направлення від 06.03.07р. №143 та від 22.03.07р.№184 та у відповідності до п.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, п.7.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та відповідно до наказів №151 від 06.03.07р. та №182 від 22.03.07р. ДПІ у Київському районі м. Донецька проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ „Експометал” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006р. та січень 2007р..

Одночасно, в процесі даної перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька було здійснено перевірку правильності визначення податкового зобов’язання, податкового кредиту та від’ємного (позитивного) значення ПДВ за період серпень-листопад 2006р., що виходить за межі виїзної планової перевірки, здійсненої на підставі направлень від 06.03.07р. №143 та від 22.03.07р. №184.

За результатами перевірки був складений акт №716/23-4/32645745 від 05.04.07р., яким встановлено порушення п.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що спричинило заниження податкового зобов’язання за серпень 2006р. на суму 367622грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на 206245грн. та січень 2007р. на суму 270621грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення – рішення від 18.04.07р. №0000892340/0-5905, яким позивачу визначене податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 367622грн. та штрафної санкції у сумі 18384грн. та №0000862340/0-5906, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006р. на 206245грн, за січень 2007р. на 270621грн.

Дані податкового повідомлення – рішення є предметом спору у даній справі.

1. Стосовно податкового повідомлення – рішення від 18.04.07р. №0000862340/0-5906

Згідно даних декларації з ПДВ за грудень 2006р., наданої позивачем до податкового органу, різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту має від’ємне значення і складає 288259грн, залишок від’ємного значення попереднього податкового кредиту складає 2675304, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду складає 1720234грн, сума фактично сплаченого податку в попередньому податковому періоді (листопад 2006р.) складає 1536110грн., сума бюджетного відшкодування ПДВ, задекларована позивачем за грудень 2006р. складає 1536110грн.

До декларації доданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення бюджетного відшкодування за грудень 2006р. у сумі 1536110грн.

Згідно декларації позивача з ПДВ за січень 2007р. від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного періоду склала 272773грн, залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складає 1427453грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (грудень 2006р.) складає 1078175грн, сума податку факчтино сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам товарів складає 1015044грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 1015044грн.

До декларації також додані розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток №3) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4 до декларації).

За результатами перевірки даних декларацій ДПІ у Київському районі м. Донецьк встановила, що позивач в порушення п.7.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ, яка сплачена в попередньому податковому періоді постачальникам, але не задекларовану в податковому кредиті попереднього податкового періоду, чим завищив суми бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на 206245грн., за січень 2007р. на 270621грн.

Відповідач вважає, що при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування не повинні враховуватись суми ПДВ сплачені в попередньому податковому періоді по товарам (послугам), податковий кредит при придбанні яких був сформований в іншому, а не попередньому, податковому періоді.

При цьому відповідач підтвердив за результатами перевірки, що позивач в попередніх періодах (листопаді та грудні відповідно) всього сплатив фактично суму ПДВ грошовими коштами у сумі 1536110грн. та 1015044грн., а в межах податкового кредиту попередніх податкових періодів (листопад, грудень 2006р.) сума сплаченого ПДВ податковим органом підтверджена у сумах (1329865 грн. та 744423грн відповідно) і різниця між цими сумами ДПІ визначена як сума завищення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006р. у розмірі 206245грн.(1536110-1329863) та у розмірі 270621грн.(1015044грн-744423грн.)).

Господарський суд вважає, що висновок ДПІ щодо порушення позивачем вимог п.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не ґрунтується на законі і ДПІ довільно тлумачить положення зазначеної норми закону.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість визначається ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, підпунктом 7.7 якої визначений порядок обчислення податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню із Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п.7.7.1 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню/до бюджету або бюджетному відшкодуванню) визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 ст.7 цього Закону визначено: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично оплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальника таких товарів (послуг):

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення абз. а п.7.7.2 визначають, що бюджетному відшкодуванню в межах від’ємного значення звітного податкового періоду підлягає сума у розмірі сплаченого ПДВ у попередньому періоді постачальникам товарів.

При цьому законодавець не обмежує цю суму розміром сплаченого податкового кредиту попереднього податкового періоду, як це вважає відповідач.

Дане розуміння відповідачем положень абз.”а” п.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” є досить довільним тлумаченням даної норми і не узгоджується з приписами закону, що і спричинило виникнення спору між сторонами.

При цьому слід зазначити, що невідповідність форми додатку №3 „Розрахунок бюджетного відшкодування” до декларації з ПДВ, а саме рядка 3 розрахунку положенням, закріпленим в абз. „а” п.7.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” є підґрунтям для такого звуженого тлумачення відповідачем положення п.7.7.7 Закону.

Господарський суд вважає, що позивач правильно здійснив розрахунок бюджетного відшкодування. Порушень у формуванні податкового зобов’язання та податкового кредиту не встановлено. Сплата податку у сумі 1536110грн у листопаді 2006р.та 1015044грн. у грудні 2006р. грошовими коштами підтверджується наданими документами і не оспорюється відповідачем.

З урахуванням всіх викладених мотивів суд вважає вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 18.04.07р. №000086234/0-5906 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006р. – січень 2007р. у загальній сумі 476866грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

2. Стосовно податкового повідомлення – рішення від 18.04.07р. №0000892340/0-5905

Даним податковим повідомленням – рішенням позивачу визначене податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 367622грн за порушення п.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та застосована штрафна санкція у сумі 18384грн.

Підставою для прийняття спірного рішення послужили результати позапланової виїзної перевірки позивача, проведеної в квітні 2007р. (акт перевірки №716/23-4/32645745 від 05.04.07р.)

Як вже зазначалось дана перевірка носила позаплановий виїзний характер і згідно направлення №143 від 06.03.07р., виданого працівникам ДПІ у Київському районі їм доручалось здійснити перевірку достовірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006р. та січень 2007р.

Між тим, перевірка була проведена фактично за період серпень – грудень 2006р., січень 2007р., тобто відповідач вийшов за межі періоду, який визначений для перевірки в направленні.

Як убачається з акту перевірки та визнається відповідачем донарахування податку у сумі 367622грн та застосування штрафної санкції у сумі 18384грн здійснено позивачем за серпень 2006р. тобто за період, який не підлягав перевірці.

Матеріали справи свідчать про те, що ДПІ у Київському районі м. Донецька за результатами попередніх виїзних позапланових перевірок, зокрема акту перевірки №1959/23-4/32645745 від 26.09.06р., було встановлено, що залишок від’ємного значення ПДВ за липень 2006р., який підлягав перенесенню на наступний звітній період (серпень 2006р.) складав „0”. За даними позивача, по декларації за липень залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягав включенню до складу податкового кредиту серпня 2006р. склав 1766857. За даними ДПІ позивачем була занижена сума податкового зобов’язання за липень у сумі 804417грн (а за даними платника – 0) та завищено суму бюджетного відшкодування на 353195грн.

Відповідачем за результатами перевірки (акт від 26.09.06р.) було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.10.06р., яким було зменшено суму бюджетного відшкодування та донараховано податок за травень – липень 2006р., зокрема за липень 2006р. зменшена сума бюджетного відшкодування на 353195грн. та визначене податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 804417грн.

Дане податкове повідомлення – рішення було оскаржене до суду і постановою господарського суду Донецької області від 05.11.2007р. у справі 34/348а було визнане недійсним. Постанова набрала чинності відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.08р.

Оскільки даними судовими рішеннями визнано неправомірним зменшення бюджетного відшкодування та донарахування ПДВ за липень 2006р., що впливає на розрахунок бюджетного відшкодування серпня 2006р., а також відсутність з боку позивача порушень п.7.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та як підстави донарахування податку за серпень 2006р., господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 18.04.07р. №0000892340/0-5905 також підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на акти камеральних перевірок, якими встановлено ДПІ невірне визначення суми податку, яка підлягала включенню до складу податкового зобов’язання у наступному податковому періоді (серпень 2006р.) та висновок ДПІ, що залишок від’ємного значення ПДВ станом на 01.08.06р. становив „О” не приймається до уваги, оскільки спростовані попередніми судовими рішеннями, які є обов’язковим для суду, а акти камеральних перевірок не є рішеннями (актами) в розумінні закону, які б мали обов’язкову силу для платника податку.

Судові витрати у справі підлягають присудженню на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст.7 п.7.7.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.1,2,17,72, 86, 94, 158, 160-163, 185-186, 254 та п.6 „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Експометал” м. Донецьк до ДПІ у Київському районі м. Донецьк про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень №0000862340/0 від 18.04.07р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 476866грн. із яких 206245грн.-за грудень 2006р., 270621грн. – за січень 2007р. та №0000892340/0/5905 від 18.04.07р. про визначення податкового зобов’язання з ПДВ за серпень 2006р. у сумі 367622грн. та штрафної санкції у сумі 18384грн. – задовольнити.

Визнати недійсними прийняті ДПІ у Київському районі м. Донецька податкові повідомлення – рішення від 18.04.07р. №0000862340/0/5906 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 206245грн за грудень 2006р. та на 270621грн – за січень 2007р. та №0000892340/0/5905 від 18.04.07р. про визначення податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 367622грн. та штрафної санкції у сумі 18384грн.

Присудити з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Експометал” (вул. Звільнення Донбасу, 4а, м. Донецьк, 83114, ЄДРПОУ 32645745) судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови залучити до справи.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду шляхом подачі через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

Суддя Ушенко Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 13.03.08р.