Постанова № 1447373, 13.02.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2008 № 18/204-12/95

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Роговенко Д.С. – за дов., Даниленко О.В. – за дов.,

від відповідача - Осадча О.Л. – за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства (далі - АСТ) "Вексель"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2007

у справі № 18/204-12/95

за позовом АСТ "Вексель"

до Української акціонерної страхової компанії (далі - УАСК) "Аска" в особі Київської філії УАСК "АСКА"

про стягнення 25 500 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 21.02.2007 у справі №18/204-12/95 позов АСТ „Вексель” до УАСК „АСКА” в особі Київської філії УАСК „АСКА” про стягнення 25 500 грн. задоволено частково.

Присуджено стягнути з УАСК „АСКА” на користь АСТ „Вексель” 12 443,35 грн. страхового відшкодування, 124,43 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав обґрунтування заявленої до стягнення суми збитків – 25 500 грн., а тому позовні вимоги можуть бути задоволені частково в розмірі, що визнається відповідачем – 12 443,35 грн.; надані позивачем акти товарознавчого дослідження від 05.02.2004 №72 та від 10.09.2004 №72/1 не можуть вважатися належними доказами у справі, оскільки позивачем не спростовано факт проведення зазначених досліджень особою, що не має кваліфікації судового експерта, при проведенні дослідження використовувався документ, який на той час вже втратив чинність, зацікавлені особи не були присутні при огляді та дослідженні транспортного засобу.

Не погодившись з рішенням суду, АСТ „Вексель” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2007 у справі №18/20-12/95 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального права, допущене неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та суд першої інстанції визнав встановленою обставину, що не була доведена відповідачем – розмір заподіяного збитку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу АСТ „Вексель” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2007 – без змін.

Ухвалою від 17.05.2007 Київським апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження по справі №18/20-12/95 та призначено розгляд справи на 13.06.2007.

12.06.2007 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 було призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2008 після отримання висновку судового експерта провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 13.02.2008.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

В травні 2005 року позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 25 500 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

В відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема, зазначив, що ним було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за шкоду, що була завдана страхувальником УАСК „АСКА” в розмірі 11 933,35 грн. Відповідач зауважив, що позивачем на підтвердження розміру заподіяної шкоди було надано акти товарознавчого дослідження № 72 від 05.02.2004 та № 72/1 від 10.09.2004, які складені спеціалістами, повноваження яких щодо права складати документи по визначенню матеріального збитку не підтверджені, акт № 72 від 05.02.2004 складений відповідно до нормативно-правового акту, що втратив чинність, а тому взагалі не відповідає нормативно-правовим і методологічним документам, відповідно до яких він повинен складатися. Зазначені дослідження не мають статус експертизи, зацікавлені особи не були присутні при огляді та дослідженні транспортного засобу.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 06.06.2006 у справі № 18/204, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2006, в задоволенні позову АСТ „Вексель” до УАСК „АСКА” в особі Київської філії УАСК „АСКА” було відмовлено повністю на підставі того, що позивач внаслідок виплати страхового відшкодування має право регресу відповідно до законодавства до Посольства США, а не до відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2006 у справі № 18/204 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2006 та рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2006 скасовано і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Вищий господарський суд України не погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач не є відповідальним у порядку регресу за сплачене позивачем страхове відшкодування та зазначено, що саме відповідач, за вказаним договором страхування з власником транспортного засобу, узяв на себе цивільну відповідальність останнього по забезпеченню відповідних виплат в разі заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок ДТП.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та гр. Мішустіним Костянтином Геннадійовичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту у формі Страхового полісу № 020108 від 23.10.2003, згідно умов якого позивач прийняв на себе страховий захист транспортного засобу страхувальника – автомобіль SUBARU Forester, державний номер 122-35 КТ.

23.01.2004 зазначений автомобіль внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася в м.Києві на перехресті вулиць Соляна-Глибочицька, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про обставини ДТП від 01.06.2004 №55/6639, виданою ВДАІ Шевченківського району м.Києва.

ДТП сталася з вини водія автомобіля Ford Expedition 00DP011, що належить на праві власності Посольству США в Україні, що підтверджується вказаною довідкою від 01.06.2004 та листом УДАІ ГУ МВС України в м.Києві від 12.08.2004.

Вина водія автомобіля Ford Expedition 00DP011 Даніна М.А. підтверджується постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 26.02.2004 у справі № 3-02968/2004.

Для встановлення розміру шкоди позивачем замовлено проведення автотоварознавчого дослідження, згідно актів якого від 05.02.2004 № 72 та від 10.09.2004 № 72/1 вартість відновлювального ремонту автомобіля SUBARU Forester д.н. 122-35 КТ становить 39 701,88 грн.

Позивач на підставі договору від 23.10.2003 №020108, страхового акту від 09.03.2004 № 0491/04 та страхового акту від 27.09.2004 № 0987/04 здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 39 059,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 733 від 09.03.2004 та № 0869 від 27.09.2004.

Заявою № 606 від 15.03.2005 позивач звернувся до відповідача про виплату страхового відшкодування в сумі 39 059,88 грн., 550 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 34,05 грн. збитків, пов’язаних з витратами на отримання довідки про обставини ДТП.

Відповідач погодився на суму збитку в розмірі 12 443,35 грн. та суму страхового відшкодування в розмірі 11 933,35 грн. (лист №349-15 від 23.03.2005).

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Посольством США в Україні цивільна відповідальність власника автомобіля Ford Expedition 00DP011 на території України застрахована у страховика – Київської філії УАСК „АСКА”, що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України №Б/1154623 від 17.10.2002 зі строком дії до 24-00 год. 23.01.2004, тобто на дату ДТП поліс діяв.

Згідно висновку №6582 судової автотоварознавчої експертизи від 26.11.2007 матеріальний збиток (шкода) заподіяний власнику автомобіля SUBARU Forester д.н. 122-35 КТ в результаті ДТП, що сталася 23.01.2004 за наявними в матеріалах справи даними, складає 43 071,12 грн.

Згідно статті 9 Закону України „Про страхування” страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Страхова сума, визначена в полісі обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України №Б/1154623 від 17.10.2002 становить 25 500 грн. Франшиза визначена в розмірі 510 грн. (сума, яка при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну третіх осіб, вираховується із суми відшкодування).

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, від Посольства США в Україні позивач не отримував.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2007 у справі №18/204-12/95 підлягає зміні, позов АСТ „Вексель” до УАСК „АСКА” в особі Київської філії УАСК „АСКА” задоволенню частково в сумі 24 990 грн., апеляційна скарга АСТ „Вексель” підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати за проведення судової експертизи, сплачені позивачем в сумі 1876,80 грн. згідно платіжного доручення №008942 від 21.02.2007, підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства „Вексель” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2007 у справі №18/204-12/95 змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Української акціонерної страхової компанії „АСКА” в особі Київської філії УАСК „АСКА” (03186, м. Київ, вул. Антонова,5, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Акціонерного страхового товариства „Вексель” (01034, м. Київ, вул. Ярославов Вал, 7, код ЄДРПОУ 20031391) 24 990 грн. страхового відшкодування, 249,90 грн. державного мита за подання позовної заяви, 124,95 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 115,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1839,26 грн. витрат по оплаті за проведення судової експертизи. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва відповідно до норм законодавства.

Матеріали справи № 18/204-12/95 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її винесення.

Головуючий суддя

Судді Михальська Ю.Б.