Рішення № 14458301, 24.03.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-380/11

2011 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2011 рокуКрасноармійський міськрайонний суд

Донецької області

у складі:головуючого-суддіЗаруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі:позивача ОСОБА_1

адвоката позивача ОСОБА_2

представника відповідача: ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»

Пишної В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 у місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, 26 січня 2011 року звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що він пропрацював гірником очисного вибою на Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське»(назва до 07.09.2010 року (до перейменування) ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1») з 29.05.2006 року до 12.12.2010 року про що свідчать записи в трудовій книжці, яка долучається до позову. Наказом №2876ок від 15.12.2010 року він звільнений у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді в результаті погіршення стану здоров'я, яке перешкоджає продовженню даній роботі, п.2 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з тим, що з-за нещасного випадку, який стався 28.03.2010 року він став інвалідом та йому протипоказана важка фізична праця у підземних умовах, при несприятливих метеоумовах, в контакті з токсичними газами та речовинами, в умовах нагріваючогося мікроклімату, з механізмами, що рухаються.

Погіршення стану його здоров'я сталося при виконанні трудових обов'язків гірника очисного вибою внаслідок нещасного випадку, що стався 28 березня 2010 року о 07 год. 55 хв. на Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське». В результаті якого 07.04.2008 року він отримав гостре отруєння угарним газом легкого-середнього ступеню тяжкості, що підтверджується діагнозом з висновку ЛЕК від 20.04.2010. №649: енцефалопатія з двосторонньою рефлекторною пірамідною недостатністю, вестибулопатией, вегето- судинною дистонією за змішаним типом, астено- невротичним синдромом. Опік полум'ям вибуху першого- другого ступеня обличчя, шиї, лівої руки. Легка термоінгаляционна поразка. Легка опікова хвороба. Легка закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забита рана голови. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба з езофагітом. Діафрагмальна грижа.

За результатами розслідування нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 19.04.2010 р. та акт №27 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 19.04.2010 р..

У зв'язку з нещасним випадком від 28.03.2010 р. він був оглянутий Обласною МСЕК, де йому 26.07.2010 р. було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності, що підтверджується довідкою №368183 від 26.07.2010р та довідкою №029170 від 26.07.2010 року.

Після отруєння він вже не може працювати під землею, його стан здоров'я погіршується, під час нещасного випадку, що стався 28.03.2010 року та отруєння і опіків, яких він зазнав тоді, він відчував та продовжую відчувати фізичний біль. Згідно висновку ЛЕК від 16.07.2010р. №1432 йому протипоказана праця в контакті з токсичними речовинами та газами, в підземних умовах, в умовах несприятливого мікроклімату, тяжка фізична праця, робота на висоті, з механізмами, яки рухаються. Рекомендовано реабілітаційне лікування в ОКБПЗ через 6 місяців.

До настання нещасного випадку його середньомісячна заробітна плата складала приблизно 7500,00 грн., зараз він отримує з майже 3500, грн. - страхові виплати та ~ 706,00 грн. - пенсію по інвалідності, що разом становить приблизно 4206, грн. та що на майже 3300,00 грн. менше від того заробітку, який він отримував до настання інвалідності. Тобто, з вини відповідача він втратив на сьогоднішній день та в подальшому буду втрачати досить значну для нього суму.

У період з 28.03.2010 до 08.04.2010 він знаходився на лікуванні у АМН України Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака у Донецькому опіковому центрі на лікуванні, що підтверджено виписним епікризом із історії хвороби №3634, 08.04.2010 р. 27.04.2010 р. - проходив лікування у ДОКБПЗ у 2 неврологічному відділенні (історія хвороби №2297\367, з 21.05.10 р. по 02.06.10р. знаходився налікуванні у Красноармійській ЦРЛ (епікриз 3908\737 - додаток 10), у період з 06.07.2010 по 16.07.2010 -лікування у 2 неврологічному відділенні ДОКБПЗ (історія хвороби 4360\656 - додаток 11).

Крім того, після отриманих 28.03.2010 року ушкоджень здоров'я мені необхідне посилене харчування, санаторно-курортне лікування, проходження курсів реабілітації у лікарняних закладах. Все це потребує значних грошових витрат, бо фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не забезпечує повної компенсації зазначених витрат, так не відшкодовуються витрати на проїзд до лікарняного закладу, витрати на харчування. Санаторно-лікувальні путівки надаються 1 раз на 3 роки, а він потребує частішого оздоровлення.

Він відчуває себе нікому не потрібним, не може займатися спортом, став дратливим та знервованим, в нього часто болить голова, розлучився із дівчиною, яку кохав, погіршилися стосунки у сім'ї, і зовсім все в житті пішло шкереберть після зазначеного вище нещасного випадку.

Усі наведені обставини викликали та викликають у нього сильні моральні страждання, тому вважає що йому завдана моральна шкода яку він оцінює у 200 000,00 (двісті тисяч) грн. Чому саме 200000,00 гривень він вважає що суд повинен стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди він пояснює тим, що у результаті нещасного випадку він зазнав моральної шкоди, він відчуває негативні почуття та переживання, також йому доводиться додавати зусиль для встановлення того стану та зв'язків життя, які існували раніше, та постійно додавати зусиль для організації свого, він відчував та продовжує відчувати моральні страждання у зв'язку з чим не може реалізувати в повній мірі своїх повсякденних занять, звичок та бажань, що у сукупності вимагає від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності та ушкодження здоров'я призвели до моральних страждань, оскільки у нього порушився нормальний життєвий ритм, він позбавлений можливості займатися фізичною працею, допомагати родині по господарству, змушений продовжувати відповідний курс лікування у медичному закладі. Його гнітить те, що він вже не зможе забезпечити матеріально себе та свою майбутню сім'ю, оскільки важка праця йому протипоказана. До того ж він не знаю чи вийде за нього якась дівчина чи ні, адже він став інвалідом, а усім потрібні здорові хлопці. Отже, з вказаного виходить, що він пережив дуже багато та продовжує переживати негативні емоції та почуття, а для того, щоб хоча б якось урівноважити негативні емоції, які виникли внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, необхідно відчувати позитивні емоції та почуття. Якби суд задовольнив його позовні вимоги та стягнув на його користь у відшкодування моральної шкоди саме 200000,00 гривень, він міг би придбати якісь матеріальні блага. Таким чином, він зможе дозволити собі здійснити ті бажання, звісно частково, про які давно мріяв, що в свою чергу принесе йому долю позитивних емоцій та допоможе хоча б частково урівноважити негативні почуття та негативні емоції, які виникли внаслідок зазначеного вище нещасного випадку з тими позитивними, які він зможе отримати від здійснення свої, хай не усіх та все-таки кількох мрій та бажань. Хоча повною мірою ніякі гроші не повернуть того здоров'я, яке було втрачено внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, та повністю не відшкодують тих моральних страждань, які він пережив (моральної шкоди), та вони хоча б частково відшкодували йому моральну шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, тому він вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та душевних стражданнях, яких особа зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно п. п. З, 5, 6, 7, 8, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 25.05.2001 р. № 5) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Вважає, що наведені ним докази свідчать про те, що внаслідок трудового каліцтва він відчував та продовжує відчувати фізичні та душевні страждання, які виникають у зв'язку з характером хвороби.

В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я , заподіяні потерпілому, під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Факт заподіяння шкоди його здоров'ю підтверджений висновком МСЕК.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Оскільки відповідачем не було створено безпечних умов праці, в цьому і є його вина.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом чи іншим ушкодження здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Ця норма матеріального закону не містить посилання на наявність вини у заподіянні вказаної шкоди.

Таким чином, безспірно встановлено, що внаслідок небезпечних умов праці йому було завдано стійку втрату працездатності і визнано інвалідом 3 групи, тому внаслідок нещасного випадку на виробництві спричинено моральні страждання.

Відповідно до вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

У судовому засіданні позивач на своєму позові наполягає, просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом законів про працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить справу розглянути на розсуд суду у відсутність представника Фонду, вказавши, що ними позивачу нараховані усі страхові виплати, які встановлені законодавством (а.с. 42).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працював гірником очисного вибою на Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське»(назва до 07.09.2010 року (до перейменування) ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1») з 29.05.2006 року до 12.12.2010 року про що свідчать записи в трудовій книжці, яка долучається на а.с. 6. Наказом №2876ок від 15.12.2010 року позивач звільнений у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді в результаті погіршення стану здоров'я, яке перешкоджає продовженню даній роботі, п.2 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з тим, що з-за нещасного випадку, який стався 28.03.2010 року позивач став інвалідом Ш групи.

Погіршення стану здоров'я позивача у справі сталося при виконанні трудових обов'язків гірника очисного вибою внаслідок нещасного випадку, що стався 28 березня 2010 року о 07 год. 55 хв. на Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське». В результаті якого 07.04.2008 року позивач отримав гостре отруєння угарним газом легкого-середнього ступеню тяжкості, що підтверджується діагнозом з висновку ЛЕК від 20.04.2010. №649: енцефалопатія з двосторонньою рефлекторною пірамідною недостатністю, вестибулопатией, вегето- судинною дистонією за змішаним типом, астено- невротичним синдромом. Опік полум'ям вибуху першого- другого ступеня обличчя, шиї, лівої руки. Легка термоінгаляционна поразка. Легка опікова хвороба. Легка закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забита рана голови. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба з езофагітом. Діафрагмальна грижа.

За результатами розслідування нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 19.04.2010 р. та акт №27 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 19.04.2010 р. (а.с. 7-16).

У зв'язку з нещасним випадком від 28.03.2010 р. позивач був оглянутий Обласною МСЕК, де йому 26.07.2010 р. було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності, що підтверджується довідкою №368183 від 26.07.2010р та довідкою №029170 від 26.07.2010 року на а.с. 27.

Після отруєння позивач у справі вже не може працювати під землею, стан здоров'я позивача продовжує погіршуватися, під час нещасного випадку, що стався 28.03.2010 року та отруєння і опіків, яких позивач зазнав у час нещасного випадку позивач відчував та продовжує відчувати фізичний біль. Згідно висновку ЛЕК від 16.07.2010р. №1432 позивачу протипоказана праця в контакті з токсичними речовинами та газами, в підземних умовах, в умовах несприятливого мікроклімату, тяжка фізична праця, робота на висоті, з механізмами, яки рухаються. Рекомендовано реабілітаційне лікування в ОКБПЗ через 6 місяців (а.с. 26).

У період з 28.03.2010 до 08.04.2010 позивач знаходився на лікуванні у АМН України Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака у Донецькому опіковому центрі на лікуванні, що підтверджено виписним епікризом із історії хвороби №3634, 08.04.2010 р. 27.04.2010 р. - проходив лікування у ДОКБПЗ у 2 неврологічному відділенні (історія хвороби №2297\367, з 21.05.10 р. по 02.06.10р. знаходився на лікуванні у Красноармійській ЦРЛ (епікриз 3908\737 - додаток 10), у період з 06.07.2010 по 16.07.2010 лікування у 2 неврологічному відділенні ДОКБПЗ (історія хвороби 4360\656 а.с. 23, 18-22).

Виходячи з вимог ст. 237-1 КЗпП України, яка визначає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з положень вище значеної статті, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає тільки при умовах, що моральні страждання робітника або втрата ним нормальних життєвих зв'язків або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідком порушень законних прав робітника.

Згідно ст. 6 Закону України «Про охорону праці»умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Ст. 13 вказаного Закону гласить, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із пошкодженням здоров`я, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, повязані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоровя їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я юридичною особою, яка її завдала.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1рп/2004 в п. 4.1 зазначено, що у відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання складається, зокрема, з фізичного болю, фізичних і душевних страждань, які він відчуває у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, спричинені потерпілому під час виконання трудових обовязків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні та фізичні ушкодження здоров`я, у випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність та відчуває значно більшу моральну шкоду, ніж завдану робітнику, який не втратив професійної працездатності.

Між тим, згідно до розяснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в с правах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість заподіяного професійного захворювання, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд не може прийняти до уваги ствердження позивача відносно того, що його матеріальний стан значно погіршився, оскільки він нібито отримує 3500, грн. - страхові виплати та - 706,00 грн. - пенсію по інвалідності, що разом становить приблизно 4206, грн. та що на майже 3300,00 грн. менше від того заробітку, який він отримував до настання інвалідності. Таке ствердження позивача суд не може прийняти до уваги з тих підстав, що суду не надано жодного доказу в підтвердження погіршення матеріального стану позивача.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України і суму моральної шкоди суд визначає у розмірі 20000 грн., яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави необхідно стягнути судові витрати по розгляду справи у суді: судовій збір 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн.

В той же час суд не може задовольнити вимоги позивача відносно стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 1500 грн., оскільки позивачем суду надані договір про надання юридичних послуг (а.с. 34,35) і акт виконання робіт по цьому договору (а.с. 43), однак ці документи не підтверджують оплату позивачем адвокату суми 1500 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»з р/р 26001980123661 в Донбаському філ. ПАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593 код ЄДРПОУ 13498562, інд. № 134985605163 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в сумі 20000 грн. (Двадцять тисяч грн.)

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»на користь держави: судовій збір 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: