Постанова № 14455644, 15.03.2011, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-а-1308/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р.                                                            м. Маріуполь

Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Кашицьку С. А. , при секретарі Усенко О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 04 грудня 2009 року у персональній картці відповідачка зазначила, що зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності. ОСОБА_1 була одержана консультація з питання працевлаштування та реєстрації в службі зайнятості, спеціалістом центру зайнятості було роз’яснені права та обов’язки безробітних. 11.12.2009 року ОСОБА_1 надала заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, де зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності та зазначила, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов’язується добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Відповідно до наказу від 11 грудня 2009 року відповідачці надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 11 грудня 2009 року по 05 грудня 2010 року. У зв’язку з невідвідуванням безробітної служби зайнятості без поважних причин 30 календарних днів і більше відповідно до п.п.13 п.1 ст.31 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” припинена допомога по безробіттю з 17 червня 2010 року на підставі наказу. З 30 липня 2010 року відповідачка знята з обліку у зв’язку з невідвідуванням центру зайнятості без поважних причин протягом 30 і більше календарних днів згідно до абзацу 4 пп.2 п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних». За період перебування на обліку у службі зайнятості безробітної ОСОБА_1 була нарахована та сплачена допомога по безробіттю у розмірі 6668,08 грн. Згідно з порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, відповідно до постанови КМУ від 26 вересня 2001 року №1266 “Про розрахунок виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням” здійснено обмін даними з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Одержано інформацію, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець з 24 січня 2005 року. Таким чином, встановлено факт подання недостовірних відомостей під час реєстрації та перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 грошову суму виплаченого забезпечення у розмірі 6668,08 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У зв’язку з чим, суд ухвалив розглядати справу на підставі наявних в ній даних та доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 підлягає задоволенню за наступними підставами.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п.п.1 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Пунктами 3,4 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Судом встановлено, що відповідачка – ОСОБА_1. 11.12.2009 року ОСОБА_1 надала заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, де зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності та зазначила, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов’язується добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до наказу від 11 грудня 2009 року відповідачці надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 11 грудня 2009 року по 05 грудня 2010 року.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ОСОБА_1 з 24 січня 2005 року зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Таким чином, встановлено факт подання недостовірних відомостей під час реєстрації та перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1, в зв’язку з чим позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми виплаченого забезпечення в розмірі 6668,08 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, ПО, 121, 122-143, 151-153, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.31,36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядком надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України №308 від 20.11.2000 р. суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого забезпечення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості суму виплаченого забезпечення у розмірі 6668 грн. 08 коп,. перерахував на р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, код ОКПО 24815706, МФО 834016.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня винесення постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя:                                                            С. А. Кашицька