Рішення № 14454331, 18.03.2011, Дружківський міський суд Донецької області

Справа 2-105/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2011 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Карачун І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну

справу за позовом

ОСОБА_1

до

товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета міст»

про визнання трудового договору частково недійсним, поновлення на роботі, стягнення

заробітної плати за час вимушеного прогулу,стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

10 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" (далі ТОВ "БМК Планета-Міст") про визнання трудового договору частково недійсним, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

В позові він посилається на те, що з 01 квітня 2008року працює у ТОВ "БМК Планета-Міст" на посаді машиніста гусеничного крану 6-го розряду. Наказом № 411-к від 08.11.2010 року його було звільнено за ст. 36 п.2 КЗпП України у звязку із закінченням робіт.

Своє звільнення вважає незаконим з наступних підстав. Позивача було прийнято на роботу на період виконання будівельних робіт. Відповідач є будівельної організацією, окрім будівельних, інших робіт не виконує. З урахуванням цього, вважає, що трудовий договір є укладеним не невизначений строк, тому просить в цій частині трудовий договір визнати недійсним. Вважає, що його звільнили з займаної посади незаконно, оскільки при його прийомі на роботу не визначалось для виконання яких саме робіт він був прийнятий, вважає, що його звільнили із-за того, що він вимагав дотримання техніки безпеки умов праці для усіх працівників і безпосередньо для себе. Просить поновити його на роботі на посаді машиніста гусеничного крану 8-го розряду.

Крім того, позивач просить стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та інші суми, оскільки вважає, що нараховані йому сумі як машиністу 6-го розряду не відповідають фактичним обставина, так як він фактично працює машиністом 8-го розряду, крім-того він був прийнятий на роботу з відрядно-преміальною оплатою праці, відповідач йому жодного разу не сплачував компенсаціі у повному обсязі за проїзд до місця роботи, витрати на відрядження. Крім того він з 15.04.2010 року по 30.04.2010 року знаходився на лікарняному, однако лікарняний йому не було оплачено. Також йому не було сплачено за час простою.

Крім того, позивач вважає, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в його душевних стражданнях від того, що були порушені його трудові права, та яку оцінює в 10000 гривень.

Позивач просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, визнати недійсним трудовий договір у частині того, що його прийнято на період виконання будівельних робіт, поновити його на роботі на посаді машиніста гусеничного крана 8-го розряду, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, належні йому виплати за час знахождення на лікарняному з 15.04.2010 року по 30.04.2010 року, належні йому виплати за час простою, за час перебування у відрядженнях, за пересуваний характер роботи, моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги позивача.

Представник відповідача ТОВ "БМК Планета-Міст" Карачун І.О. позов не визнав, та пояснив, що дійсно позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу 01.04.2008 року машиністом гусеничного крана 6-го розряду дільниці № 1 по переведенню з ТОВ "УБМ Планета-Міст" на період виконання будівельних робіт, з відрядно-преміальною оплатою праці. У звязку із закінченням будівельних робіт його було звільнено з 15 листопада 2010 року. Звільнення було здійснено відповідно до вимог трудового законодавства, тому підстав для поновлення на роботу позивача не має. Оскільки не має підстав для поновлення на роботі позивача, то не має підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Что стосується, визнання недійсним трудового договору в частині прийнятя позивача на період виконання будівельних робіт, то відповідач вважає, що цій частині треба також відмовити, оскільки позивач власноруч пісав заяву про прийняття його на період виконання будівельних робіт. Позивач фактично працював машиністом 6-го розряду, був згоден з цим, отримував заробітну плату відповідно займаної посаді. Підприємство повністю розрахувалось із позивачем і не має ніяких боргів перед ОСОБА_1 Представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, вивчив докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивача ОСОБА_1 було прийнято з 01 квітня 2008 року на посаду машиніста гусенічного крана 6-го розряду дільниці № 1 по переведенню з ТОВ "УБМ Планета-Міст" на період виконання будівельних робіт, що підтверджується наказом № 98-1-к (а.с.9).

08 листопада 2010 року позивача було звільнено за ст. 36 п.2 КЗпП України у звязку із закінченням робіт, що підтверджується наказом № 411-к (а.с.62-63).

Відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України закінчення строку трудового договору може бути підставою для його припинення.

Відповідно до п.7 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопаду 1992 року № 9 (з усіма змінами та доповненями) при укладенні трудового договору на визначенний строк цей строк втсановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної подіі (або виконання певного обсягу робіт).

Як вибачається із матеріалів справи, трудовий договір було укладено позивачем і відповідачем на період виконання будівельних робіт, тобто під умовою виконання певного обсягу робіт.

Відповідно до заяви позивача від 01.04.2008 року він власноруч вказав, що просить прийняти його на період виконання будівельних робіт на посаду машиніста гусеничного крану шостого розряду (а.с.8).

У судовому засіданні позивач пояснював, що він заяву написав добровільно, якісь примусові заходи до нього не застосовувалися, з наказом про прийом на роботу на час виконання будівельних робіт він був згоден та його не оскаржував.

Крім того, відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивач не оскаржував наказ про прийом його на роботу, був згоден з умовами прийняття та укладення трудового договору.

Таким чином, у суда не має підстав визнавати трудовий договір частково не дійсним у частині визначення строку.

Щодо позовних вимог в частині поновлення на роботі, то суд вважає, що позивача треба поновити на роботі на раніше займаної посаді з наступних підстав.

Згідно ст. 23 КЗпП трудовий договір може бути таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання.

П.3 ст. 23 КЗпП України допускає можливість укладання трудового договору на час виконання певної роботи

Відповідно до наказу про прийом на роботу, позивача було прийнято на період виконання будівельних робіт. Відповідач є організацією, яка виконує будівельні роботи.

Представник відповідача пояснив, що в організаціі продовжуються будівельні роботи, але обсяг їх було звужено. До наступного часу будівельні роботи продовжуються.

Такми чином, обсяг робіт по виконанню будівництва не закінчився, тому підстав для звільнення позивача у відповідача не було.

Суд, вважає, що позивача треба поновити на роботі на посаді машиніста гусенічного крану 6-го розряду.

Відповідно до ч. 2 ст.. 235 КЗпП України суд одночасно з поновленням на роботі приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 ( з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінетом Міністрів країни від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядку) у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено 15 листопада 2010 року. Середня заробітна плата повинна обчислюватися виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, тобто за вересень, жовтень 2010 року.

Згідно до п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки відповідача № 4 від 20.01.2011 року вбачається, що позивачу ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата вересень, жовтень 2010 року 6300 грн. (до сплати 5018,22 грн)

На підприємстві передбачено вахтовий метод роботи по 15 - 16 днів по 12 годин.

Згідно поясненнь представника відповідача у вересні позивач відпрацював 15 днів, у жовтні 16 днів, тобто 372 години (а.с.68).

Позивач не заперечував проти цього факту.

Таким чином, при восьмигодинному 5-деному робочому тижні середньо днівна заробітна плата позивача складає 107 грн. 91 коп.(13.48 грн.х8 год.)

За період з 15 листопада 2010 року по 18 березня 2011 року позивач має 87 днів вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженою їм особою робітнику проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втратам нормальних життєвих стосунків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст.. 237-1 КЗпП за наявності порушень прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем прав позивача, він має право на відшкодування моральної шкоди.

Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив незаконного звільнення на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям, та стягує на відшкодування моральної шкоди 1500 гривень.

Щодо позовних вимог позивача відносно поновлення на роботі на посаді машиніста гусенічного крана ні 6-го, а 8-го розряду, оскільки він фактично виконував обсяг робіт по даному розряду, а також доплати заробітної плати, як машиністу 8-го розряду треба відмовити.

Відповідно до заяви позивача про прийом на роботу, наказу про прийом на роботу, його особової картки, трудовой книжки, довідок підприємства, розрахункових рахунків - позивача було прийнято на посаду машиніста гусенічного крана шостого розряду, виконував він роботу саме машиніста 6-го розряду, заробітна плата йому нараховувалась відповідно до займаної посади.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовьязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не довів суду свої позовні вимоги щодо займання посади машиніста гусенічного крану 8-го розряду, що він виконував фактично обсяг робіт відповідно до 8-го розряду.

Також позивач не довів суду, що підприємство з ним не здійснило повний розрахунок, тобто не сплатило за відрядження, за надходження на лікарняному, за час простою на роботі, недоплату за пересування.

Позивач в загалі не вказав у позовній заяві які суми вважає, недонарахованими, оскільки позивач не довив суду того факту, що йому була неправильно нарахована заробітна плата, то суд вважає, що заробітна плата позивачу була нарахована відповідно до встановленого окладу.

Таким чином, суд вважає, що в даній частині позовних вимог треба відмовити.

Оскільки позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, тому він стягується з відповідача в доход держави відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України і становить держмито у розмірі 60 грн. 79 коп. та судовий збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі ст. 10,11,58,59,60,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 23 ч.3, 39, 233, 235,237-1 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з усіма змінами та доповненнями),суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст» про визнання трудового договору частково недійсним, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди задовольнити частково.

ОСОБА_1 поновити на посаді машиніста гусеничного крана 6-го розряду ТОВ «БМК Планета-міст».

Стягнути з ТОВ «БМК Планета-міст» (р/р 26003060406624 в Печерській філіі КБ "ПРИВАТБАНК" м. Київ МФО 300711 код ЄДРПОУ 32846139) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 5229 (пять тисяч двісті двадцать девять) гривень 57 коп., моральну шкоду у сумі 1500 (одна тисяча пятсот) гривень.

Стягнути з ТОВ «БМК Планета-міст» (р/р 26003060406624 в Печерській філіі КБ "ПРИВАТБАНК" м. Київ МФО 300711 код ЄДРПОУ 32846139) в бюджет місцевого самоврядування р/р 31419537700040 банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016 ОКПО 34686563, КБК 22090100 держмито у сумі 60 (шістьдесят) грн.79 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень на р/р 31214259700040 банк ГУДКУ в Донецькій обл., МФО 834016 ОКПО 34686563 КБК 22050001 код 615.

Рішення в частині поновлення на роботі піддати негайному виконанню.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: А. Л. Гонтар