Рішення № 1444877, 05.02.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.08 Справа № 15/400

за позовною заявою Прокурора Жидачівського району в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради, м.Жидачів

до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1, м.Жидачів

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Т.Костів

Представники

Прокурор: Макогон Ю.І. (посвідчення № 28)

Від позивача: Старак Н.М. (довіреність № 20 від 03.01.2008р.)

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Жидачівського району в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради, м.Жидачів до суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1, м.Жидачів про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2007 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.01.2008 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено до 05.02.2008р.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Пояснили, зокрема, що відповідач користувався земельною ділянкою площею 0,005170 га, розташованою у м. Жидачеві по вул. Грушевського (вздовж кладовища) на підставі договору оренди земельної ділянки, який діяв з 01.01.2002 р. по 01.01.2007 р. Договір оренди з відповідачем не продовжено, про що на підставі рішення Жидачівської міської ради №628 від 26.09.2006 р. відповідачу було направлено повідомлення. Однак, відповідач продовжує фактично використовувати земельну ділянку. Зазначили також, що відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за вказане порушення. Просять позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позову не заперечив.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши прокурора, пояснення сторін та їх представників, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрована як фізична особа -підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи.

Між Жидачівською міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки на строк від 01.01.2002 р. протягом п'яти років, згідно із п. 1.1. якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення на умовах оренди площею 0,005170 га, яка знаходиться у м. Жидачів, вул. Грушевського (вздовж кладовища) для здійснення підприємницької діяльності. У відповідності до п. 9.2. договору, якщо після закінчення договору оренди жодна з сторін не пред'явила ніяких претензій, то договір вважається дійсним на такий самий термін, на який надавалась земельна ділянка раніше.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із рішенням №628 від 26.09.2006 р. Жидачівської міської ради “Про впорядкування торгівлі по вул. Грушевського”, яким доручено виконавчому комітету Жидачівської міської ради надіслати повідомлення підприємцям-орендарям земельних ділянок по вул. Грушевського з попередженням про припинення терміну оренди згідно укладених договорів з 01.01.2007 р., з зазначеної дати вказаний договір пролонгований не був.

Згідно із ст. 34 Закону України “Про оренду землі”, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку навіть для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки. Однак, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що обов'язок повернути земельну ділянку після сплив терміну оренди відповідач не виконав.

Згідно зі ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Згідно зі ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором. Згідно із ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно, виконавши вимоги рішення №1101 від 07.02.2007 р. відповідач вправі лише претендувати на укладення нового договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку. З матеріалів справи випливає, що новий договір оренди між сторонами укладений не був. Рішенням №1617 від 21.06.2007 р. “Про розгляд листа Жидачівської районної державної адміністрації від 30.05.2007 р. №807” вирішено не погоджувати проектні пропозиції на розміщення малих архітектурних форм по вул. Грушевського у м. Жидачеві (вздовж огорожі недіючого кладовища), визнати цю територію як таку, що не підлягає під розміщення будь-яких об'єктів, малих архітектурних форм тощо та зобов'язано, зокрема, відповідача, звільнити земельну ділянку від розміщених на ній об'єктів. Згідно із ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. Однак, і це рішення відповідачем виконано не було.

Спір про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки сторони на вирішення суду не подавали, зазначені рішення позивача в судовому порядку оскаржені не були, недійсними чи незаконними не визнавались. З актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписів, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення випливає факт притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за невиконання припису щодо оформлення документів на право користування земельною ділянкою. Відповідач відповідні акти не оскаржував, визнав правомірність їх винесення, що підтверджується, зокрема, квитанцією про добровільну сплату визначеного штрафу.

Згідно зі ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України. Згідно із п. п. 34, 42 ст. 26 вказаного закону, до повноважень сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ст. 161 ЗК України, рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити. У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 55, 61,82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,005170 га, розташованою у м. Жидачеві по вул. Грушевського (вздовж кладовища) та повернути її Жидачівській міській раді (м.Жидачів, вул. Шашкевича, 2, код ЄДРПОУ23949563).

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в доход державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя