Рішення № 14441021, 21.03.2011, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-75\11

10.03.2011 рокум. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Боровікової І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічними позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4., до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про розірвання договорів поруки, ОСОБА_2 зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про надання розстрочки і зобовязання списати штрафні санкції і пеню ,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2009 року представник Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позов наступним. 27.06.2007 року між позивачем (раніше ТОВ Банк « Фінанси та кредит») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір. ОСОБА_2 зобовязання за договором виконував неналежним чином, в звязку з чим станом на 09.06.2009 року сталася заборгованість у загальному розмірі 10393831,56 гривні. З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки. За цим договором іпотекодавець зобовязався застрахувати предмет іпотеки на користь банка як іпотекодержателя на весь час дії кредитного договору. На виконання цього зобовязання між іпотекодавцем та ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»» укладено договір добровільного страхування майна, строк дії якого з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року. У подальшому договір страхування знов укладений не був, чим порушені умови іпотечного договору. Наслідком порушення цього договору є штраф у розмірі 25% від загальної суми заборгованості перед іпотекодержателем, при цьому останній має право вимагати від іпотекодавця дострокового повного погашення заборгованості за кредитним договором. У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачами укладені договори поруки від 27.06.2007 року. За цими договорами відповідачі зобовязались відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором, а у випадку невиконання відповідати перед кредитором як солідарні боржники. Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 10393831,56 гривні; стягнути з ОСОБА_4 штраф за іпотечним договором у розмірі 2598457,89 гривень; порівну судові витрати.

На виконання Закону України від 29.04.2009 року «Про акціонерні товариства» змінено найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» на Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит» (скорочено АТ «Банк Фінанси та кредит»).

В запереченнях проти позову ОСОБА_4 просить в його задоволенні відмовити, мотивуючи наступним. На час укладення кредитного договору боржник не міг передбачити настання кризи в економіці України, які потягли також погіршення його майнового стану. Не погоджується з розміром штрафу, оскільки він перевищує подвійну облікову ставку.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечують проти задоволення позову з тих же підстав, просять у його задоволенні відмовити.

10.11.2009 року ОСОБА_2. звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про зобовязання відповідача за зустрічним позовом реструктуризовати кредитні зобовязання за кредитним договором від 27.06.2007 року шляхом надання відстрочки по сплаті відсотків до 01.01.2011 року та провести списання нарахованих фінансових санкцій та пені. Посилаючись на приписи Постанови Національного банку України від 03.06.2009 року за № 328 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів», та Постанови від 06.08.2009 року за № 461 щодо реструктуризації боргу, вважає, що банк повинен був реструктуризовати кредитну заборгованість, що ним не здійснюється.

В запереченнях проти зустрічного позову представник Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на наступне. Згідно зі ст. 2 Закону України «про банки і банківську діяльність» нормативно правові акти національного банку України це нормативно правові акти, що видає НБУ в межах власних повноважень для виконання цього та інших законів України. Постанова Національного банку України від 03.06.2009 року за № 328 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів», на яку посилається позивач за зустрічним позовом, не пройшла обовязкової державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, в звязку з чим не набрала чинності і не може бути застосована. Крім того, в цій Постанові немає вказівки на обовязок банку реструктуризовати кредитні зобовязання, а є рекомендаціями банкам, які прийняли таке рішення. Постанови від 06.08.2009 року за № 461, на яку посилається позивач, також не може бути застосована, оскільки не пройшла процедури державної реєстрації, і також має рекомендаційний характер. Зазначає також, що позивач за зустрічним позовом погодився з умовами договору, в звязку з чим не може посилатися на кризу в країні, а крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

10.11.2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит», про розірвання договору поруки, мотивуючи позов наступним. 27.06.2007 року між відповідачем (раніше ТОВ Банк « Фінанси та кредит», а.с. 26-31) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір. У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» укладено договір поруки за № 2 від 27.06.2007 року. Договором про внесення змін № 1 від 09.07.2008 року та № 2 від 01.09.2008 року до кредитного договору без погодження з ОСОБА_4 змінено графік погашення кредиту і змінено відсоткову ставку до 17,5 % річних. Посилаючись на порушення умов договору поруки, просить розірвати договір поруки № 2 від 27.06.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит», ОСОБА_4 та ОСОБА_2, з 09.07.2008 року.

В запереченнях на зустрічний позов представник Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Зазначає, що зміни, внесені Договором про внесення змін № 2 від 01.09.2008 року до кредитного договору, узгоджені з ОСОБА_4, підписані ним. Договор про внесення змін № 1 від 09.07.2008 року до кредитного договору не збільшує обсяг відповідальності поручителя.

10.11.2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит», про розірвання договору поруки, мотивуючи позов наступним. 27.06.2007 року між відповідачем (раніше ТОВ Банк « Фінанси та кредит», а.с. 26-31) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір. У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» укладено договір поруки за № 1 від 27.06.2007 року. Договором про внесення змін № 1 від 09.07.2008 року та № 2 від 01.09.2008 року до кредитного договору без погодження з ОСОБА_3 змінено графік погашення кредиту і змінено відсоткову ставку до 17,5 % річних. Посилаючись на порушення умов договору поруки, просить розірвати договір поруки № 1 від 27.06.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_3, ОСОБА_2, з 09.07.2008 року.

В запереченнях на зустрічний позов представник Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Зазначає, що зміни, внесені Договором про внесення змін № 2 від 01.09.2008 року до кредитного договору, узгоджені з ОСОБА_3, підписані нею. Договор про внесення змін № 1 від 09.07.2008 року до кредитного договору не збільшує обсяг відповідальності поручителя.

Ухвалою суду від 24.12.2009 року зустрічні позови обєднані з первісним позовом в одне провадження

У судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариствам «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги за первісним позовом, просив їх задовольнити. У задоволенні зустрічних позовів просив відмовити. Пояснив, що ОСОБА_2 систематично не виконувались зобовязання за договором. Зазначив, що самий банк також знаходиться у скрутному фінансовому становищі у звязку з кризою і повязаним з цим порушенням клієнтів банку зобовязань за кредитними договорами. Пояснив, що у випадку реструктуризації боргу банк опиниться у гіршому стані, ніж це було на час укладення договору. Відносно зустрічних позовів про розірвання договорів поруки за №№ 1,2 просив відмовити у звязку з їх безпідставністю.

У судовому засіданні представник відповідачів за дорученням ОСОБА_6 просила у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічні позови задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що відповідач за зустрічними позовами зобовязаний був реструктуризовати борг за кредитним договором, оскільки сталися форс мажорні обставини, повязані з кризою у країні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача (відповідача за зустрічними позовами), представників відповідачів (позивачів за зустрічними позовами), проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, у задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 27.06.2007 року між позивачем (раніше ТОВ Банк « Фінанси та кредит») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір. ОСОБА_2 зобовязання за договором виконував неналежним чином, в звязку з чим станом на 09.06.2009 року сталася заборгованість у загальному розмірі 10393831,56 гривні. З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки. За цим договором іпотекодавець зобовязався застрахувати предмет іпотеки на користь банка як іпотекодержателя на весь час дії кредитного договору. На виконання цього зобовязання між іпотекодавцем та ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»» укладено договір добровільного страхування майна, строк дії якого з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року. У подальшому договір страхування знов укладений не був, чим порушені умови іпотечного договору. Наслідком порушення цього договору є штраф у розмірі 25% від загальної суми заборгованості перед іпотекодержателем, при цьому останній має право вимагати від іпотекодавця дострокового повного погашення заборгованості за кредитним договором. У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачами укладені договори поруки від 27.06.2007 року. За цими договорами відповідачі зобовязались відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором, а у випадку невиконання відповідати перед кредитором як солідарні боржники.

За клопотанням представника ТОВ «НТС Плюс» у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, згідно висновків якої від 11.11.2009 року підпис від імені ОСОБА_7 у договорі поруки № 8 від 27.06.2007 року виконано ОСОБА_7 (а.с. 197).

За клопотанням представника ТОВ «НТС» для перевірки правильності розрахунку заборгованості за кредитним договором у справі призначено судову економічну експертизу. Оскільки експерту для для проведення експертизи надано не всі необхідні документи, експертом не було зроблено розрахунок заборгованості з штрафу і пені.

В звязку з цим суд вимушений був призначити додаткову судову економічну експертизу, згідно висновків якої розмір заборгованості за укладеним сторонами кредитним договором вище, ніж зазначено позивачем у позові.

У звязку з допущенням у висновку експертом описки, його за клопотанням сторін було викликано до судового засідання, у якому ним дано пояснення, що у висновках має місце описка. До суду направлено письмове повідомлення щодо допущеної описки.

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із положень ст.ст.525,526,625 ЦК України про те, що зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, а одностороння відмова від виконання зобовязань за договором не дозволяється. Відповідно до вимог ст.599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України, яка відповідно частини 2 статті 1054 ЦК України розповсюджується на відносини за кредитним договором, передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 3.4. укладеного між позивачем і ОСОБА_8 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих відсотків по ним, неустойки відповідно до умов договору у випадку, коли займодавець у період дії договору порушував якісь умови, повязані з порядком погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 554 ЦК України у випадку порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсідіарна) відповідальність поручителя.поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

З викладених підстав суд приходить до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом грунтуються на законі і відповідають домоленості між ним і ОСОБА_2, досягнутої при укладенні 27.06.2007 року договору про відновлювальну кредитну лінію, а також взятих на себе зобовязань поручителів, в звязку з чим первісний позов у частині стягнення солідарно з відповідачів кредитної заборгованості підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує різницю між розміром заборгованості за кредитним договором, зазначеної у позові, і розміру, згідно висновків експерту. Проте, приймаючи до уваги, що представник за первісним позовом підтримав позов, не просив стягнути у розміру, встановленому експертизою, суд, виходячи із принципу диспозитивності, стягує з відповідача кредитну заборгованість у розмірі, визначеному у позові.

Також підлягають задоволенню вимоги за первісним позовом про стягнення з ОСОБА_4 штрафу за іпотечним договором. Суд приходить до такого висновку, виходячи з наступного.

Між позивачем за первісним позовом і ОСОБА_4 укладено договір іпотеки 27.06.2007 року, згідно якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: житловий будинок з надвірними побудовами та земельну ділянку розміром 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23 25).

Згідно п. 8.1.6. іпотечного договору ОСОБА_4 як іпотекодавець зобовязався застрахувати предмет іпотеки на користь банка як іпотекодержателя на весь час дії кредитного договору. На виконання цього зобовязання між іпотекодавцем та ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»» укладено договір добровільного страхування майна, строк дії якого з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року. У подальшому договір страхування знов укладений не був, чим порушені умови іпотечного договору.

Відповідно до п.9 договору іпотеки в разі порушення хоча б одного з положень п. 8.1. цього договору іпотекодавець сплачує іпотекодержателю штраф у розмірі 25 % від загальної суми заборгованості перед іпотекодержателем, а іпотекодержатель набуває права вимагати від іпотекодавця дострокового повного погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобовязання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Доводи представника відповідача за первісним позовом відносно того, що банк не мав права встановлювати штраф у такому розмір, є необґрунтованими. Згідно п.49 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобовязання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Крім того, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» обмежує розмір неустойки лише у вигляді пені та не регулює обчислення суми штрафу, тому він не може бути підставою для зменшення суми штрафу, стягнутої за невиконання п. 8.1.6 іпотечного договору про страхування предмету іпотеки.

Не підлягають задоволенню вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариствам «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про зобовязання відповідача за зустрічним позовом реструктуризувати кредитні зобовязання за кредитним договором від 27.06.2007 року шляхом надання ОСОБА_2 відстрочки по сплаті відсотків до 01.01.2011 року, списання нарахованих фінансових санкцій та пені.

Відповідно до ст. 627 ЦК України згідно ст. 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагенту і визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Діюче в Україні законодавство надає право учасникам цивільного обороту вільно, виходячи із власних інтересів, вирішувати, вступати їм у договірні правовідносини або не вступати.

Укладаючи кредитний договір, кожна із сторін у ньому несе свої ризики.

Невнесення у повному обсязі кредитних коштів, несплата щомісячних платежів, а також одностороння відмова від виконання умов договорів є істотним порушенням умов Кредитного договору, оскільки позивач внаслідок цього позбавляється доходів, на які він розраховував при укладенні договору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариствам «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про розірвання договору поруки, суд відмовляє. Обставиною, на яку посилався позивач за зустрічним позовом в обґрунтування позовних вимог було те, що Договором про внесення змін № 1 від 09.07.2008 року та № 2 від 01.09.2008 року до кредитного договору без погодження з ОСОБА_4 змінено графік погашення кредиту і змінено відсоткову ставку до 17,5 % річних Представником відповідача за зустрічним позовом до судового засідання надані докази, якими спростована ця обставина: зміни, внесені Договором про внесення змін № 2 від 09.07.2008 року року до кредитного договору, узгоджені з ОСОБА_4, підписані ним. Договір про внесення змін від 01.09.2008 року до кредитного договору не збільшує обсяг відповідальності поручителя (а.с. 257).

З тих же підстав суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариствам «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про розірвання договору поруки. Обставиною, на яку посилався позивач за зустрічним позовом в обґрунтування позовних вимог було те, що Договором про внесення змін № 1 від 09.07.2008 року та № 2 від 01.09.2008 року до кредитного договору без погодження з ОСОБА_3 змінено графік погашення кредиту і змінено відсоткову ставку до 17,5 % річних. Представником відповідача за зустрічним позовом до судового засідання надані докази, якими спростована ця обставина: зміни, внесені Договором про внесення змін № 1 від 09.07.2008 року до кредитного договору, узгоджені з ОСОБА_3, підписані нею. Договір про внесення змін від 01.09.2008 року до кредитного договору не збільшує обсяг відповідальності поручителя (а.с. 255).

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Керуючисьст.ст.10,11,88,209,212-215,294 ЦПК України, ст.ст.509,526,527,530,536, 549, 551, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» (04054. м.Київ, вул..Артема, 60 МФО 300131, код 09807856) заборгованість за кредитним договором у розмірі 10393831 гривні 56 копійок (десять мільйонів триста девяноста три тисячі вісімсот тридцять одну гривню 56 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» (04054. м.Київ, вул.Артема, 60 МФО 300131, код 09807856) штраф за іпотечним договором у розмірі 2598457 (два мільйони ппятьсот девяноста вісім тисяч чотириста пятдесят сім) грн. 89 копійок.

Стягнути порівну з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» (04054. м.Київ, вул..Артема, 60 МФО 300131, код 09807856) судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 гривень і витрати з інформаційно технічного розгляду цивільної справи у розмірі 250 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про розірвання договорів поруки відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про розірвання договорів поруки відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про надання розстрочки і зобовязання списати штрафні санкції і пеню відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя