Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-76/2011
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011 року смт. Совєтський
Совєтський районний суд АР Крим у складі:
головуючого судді Петрової Ю.В.,
при секретарі Трифоновій С.О.
за участю
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача Толмазова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Кримського Республіканського управління про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії Кримського Республіканського управління про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1513 грн.98 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02 листопада 2010 року він був звільнений з посади начальника відділу розвитку банківського бізнесу у звязку із скороченням штатів на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Проте, відповідач розрахунок в день звільнення з ним не здійснив, заблокував зарплатну банківську картку, в звязку з чим він вимушений був звертатися письмово до відповідача, і лише 28 листопада 2010 року він мав змогу отримати розрахунок, тобто з порушенням строків його виплати. На підставі ст. 116 КЗпП України просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 18 днів в розмірі 1513,98 грн. Крім того, просив суд відшкодувати на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн., що обґрунтовував тим, що він втратив можливість отримати нову роботу в іншій місцевості, проте таку можливість втратив у звязку з тим, що не мав грошей на проїзд до іншої місцевості.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з наведених в позовній заяві підстав, просив суд позов задовольнити, при цьому пояснив, що зарплатна картка була заблокована відповідачем в день звільнення 02 листопада 2010 року і він не мав можливості отримати гроші через банкомат. Крім того, він звертався до працівників банку з тим, щоб здати картку в банк і отримати розрахунок, проте йму було відмовлено, в звязку з чим він був вимушений звертатися письмово до керівництва, і тільки після цього картка була розблокована. Щодо моральної шкоди дав пояснення про те, що він мав можливість отримати роботу в Київській області, проте не мав змоги туди дістатися і втратив її, просив суд стягнути саме 3000 грн., оскільки це є розмір втраченої місячної заробітної платні.
Представник відповідача Толмазов О.О. в судовому засіданні позов не визнав, при цьому пояснив, що згідно з умовами договору про відкриття карткового рахунку працівникам ВАТ «Ощадбанк, в разі звільнення працівник в той же день повертає картку в банк. Позивач цієї умови договору не виконав, тому його зарплатна картка була заблокована. Проте, розрахунок було перераховано на картку 03 листопада 2010 року, і позивач мав змогу звернутися до установи банку, повернути картку, отримати розрахунок, не користуючись при цьому банкоматом, але позивач цього не зробив. Вважає, що в такому разі відсутня вина банку в затримці розрахунку при звільнення, в звязку з чим позов задоволенню не підлягає. Крім того, зазначив, що після письмового звернення позивача до Банку, керівництвом було вирішено питання про розблокування картки з 23 листопада 2010 року. Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, просив суд в цій частині також відмовити, оскільки достатніх доказів в підтвердження своєї правової позиції позивач суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що на підставі наказу №803-к від 29 жовтня 2010 року ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника начальника відділу розвитку банківського бізнесу ТВБВ №10011/057 у звязку із скороченням штату працівників по п.1 ст. 40 КЗпП України.(а.с.8)
Як вбачається з п.6.1.15 договору про відкриття працівнику ВАТ «Ощадбанк»карткового рахунку, укладеному 03 серпня 2007 року між ОСОБА_1 і ВАТ «Державний ощадний банк України»в разі звільнення Клієнт зобовязаний повернути всі БПК в Банк не пізніше дати звільнення.( а.с.27-29).
В судовому засіданні було встановлено, що позивач свою банківську картку в день звільнення 02 листопада 2010 року до Банку не повернув, проте таку можливість мав, в звязку з чим картка була заблокована відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Зі звіту про стан рахунку банківської картки вбачається, що загальна сума розрахунку в розмірі 3081,10 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 була зарахована відповідачем 03 листопада 2011 року. ( а.с.32).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вказаний факт свідчить про те, що мала місце затримка виплати розрахунку при звільненні ОСОБА_1 на 1 день, що дає достатні правові підстави про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за 1 день, який складає 61 грн. 34 коп., що підтверджено відповідною довідкою.( а.с.10).
Доводи позивача про те, що його банківська картка була заблокована 02 листопада 2010 року і тому він не мав змогу отримати заробітну платню через банкомат, суд до уваги не приймає, оскільки згідно з умовами договору по обслуговуванню банківських карток, укладеного 03 серпня 2007 року між позивачем і Банком, ОСОБА_1 мав змогу здати банківську картку в банк і отримати розрахунок вже 03 листопада 2010 року, не звертаючись при цьому до послуг банкомата.
Вказане підтверджується також і показаннями свідка ОСОБА_3, яка в судовому засіданні підтвердила той факт, що позивач не звертався до установи банку із здачею банківської картки і з вимогою щодо отримання розрахунку готівкою.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, то в їх задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно із ч.1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Проте, в порушення положень ст. 60 ЦПК України, позивач не надав суду жодних доказів в підтвердження обставин завдання моральної шкоди, її змісту і розміру, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.
На підставі наведеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на 1 день в розмірі 61 грн. 34 коп., а задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.
Керуючись ст.ст. 116,237-1 ЦК України, ст.ст. 3, 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 61 (шістдесят одна) гривня 34 копійки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»судовий збір в розмірі 2 (дві) гривні 72 копійки у місцевий бюджет Совєтського району на р/р 31417537700291, одержувач місцевий бюджет Совєтська селищна рада, код платежу 22090100, Банк: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740431.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 4 (чотири) гривні 80 копійок на р/р 31213259700290 одержувач Місцевий бюджет код платежу 22050000 зазначення платежу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у Совєтському районному суді АР Крим, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740431.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ( підпис) Ю.В. Петрова
З оригіналом згідно: суддя Ю.В.Петрова
Судове рішення № 14440703, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 31.03.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-76/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: