Постанова № 14435476, 13.01.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-9270/10/2270/1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представника позивача

представника відповідача Сельського А.С.,

Кундиловської М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Містраль" м. Хмельницький Хмельницької області до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання незаконним податкового повідомлення - рішення та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати незаконним податкове повідомлення - рішення № 0008901502/0/8008 від 12 листопада 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 86 грн., штрафних (фінансових) санкцій та скасувати його.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість за травень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт про результати невиїзної документальної перевірки від 05.11.2010 року № 10765/15-2/14145156, в якому зазначено, що позивачем в порушення вимог п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкового зобовязання по податку на додану вартість зазначена у декларації за травень 2010 року сплачена з перевищенням терміну сплати на 83 календарних дні, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийнято податкове повідомлення - рішення № 0008901502/0/8008 від 12 листопада 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 86 грн., штрафних (фінансових) санкцій.

Таке податкове повідомлення рішення позивача відповідач вважає незаконним, тому що у позивача згідно бухгалтерського обліку на дату сплати існувала переплата по податку на додану вартість в сумі 859 грн., розрахунок наведений у позовній заяві та підтверджений копіями доданих документів. Відповідачем при визначені боргу позивача по податку на додану вартість не були враховані податкові декларації по податку на додану вартість за березень, травень, червень 2009 року, незважаючи на те що є відповідні рішення суду, якими скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача, згідно яких у позивача немає переплати по податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення відповідача є незаконним, так як у позивача згідно бухгалтерського обліку на дату сплати існувала переплата по податку на додану вартість в сумі 859 грн., розрахунок наведений у позовній заяві та підтверджений копіями доданих документів. Відповідачем при визначені боргу позивача по податку на додану вартість не були враховані податкові декларації по податку на додану вартість за березень, травень, червень 2009 року, незважаючи на те що є відповідні рішення суду, якими скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача, згідно яких у позивача немає переплати по податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству, так як в результаті перевірки було встановлено, що позивач суму податкового зобовязання по податку на додану вартість зазначену у декларації за травень 2010 року сплатив з перевищенням терміну сплати на 83 календарних дні, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за що передбачена відповідальність, тому у позові необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 29.08.1998 року та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість за травень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт про результати невиїзної документальної перевірки від 05.11.2010 року № 10765/15-2/14145156, в якому зазначено, що позивачем в порушення вимог п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 3 сума податкового зобовязання по податку на додану вартість зазначена у декларації за травень 2010 року сплачена з перевищенням терміну сплати на 83 календарних дні, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийнято податкове повідомлення - рішення № 0008901502/0/8008 від 12 листопада 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 86 грн., штрафних (фінансових) санкцій.

Преамбулою Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року встановлено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.5 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що звітним (податковим) періодом є період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до п. п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Як зазначено у п. п. 4.1.1, 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» п. п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 ст. 4, та зобовязаний подати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так як у позивача податковим періодом є один календарний місяць він зобовязаний був подавати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На виконання своїх зобовязань визначених законом позивач подав до податкового органу як платник податку на додану вартість декларацію по податку на додану вартість за травень 2010 року 17.06.2010 року за № 69954 у якій самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 5785 грн., (рядок 27 декларації).

Згідно п. п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого у п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Виходячи із вказаних норм Закону, суд приходить до висновку, що позивач не пізніше 30.06.2010 року зобовязаний був сплатити узгоджену суму податкового зобовязання, але не зробив цього.

Актом перевірки від 05.11.2010 року № 10765/15-2/14145156 встановлено, що станом на 05 листопада 2010 року у позивача рахується податковий борг по податку на додану вартість у сумі 4353,96 грн., а сума узгодженого податкового зобовязання, яке було сплачено позивачем 21.09.2010 року, тобто із перевищенням строку сплати терміном на 83 дні, становить 430 грн.

Відповідно до п. п. 1.4 та 1.5 ст. 1 Закону України № 2181-3 встановлено, що штрафна санкція це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника позивача щодо того, що відповідачем при визначені боргу позивача по податку на додану вартість не були враховані податкові декларації по податку на додану вартість за березень, травень, червень 2009 року, незважаючи на те що є відповідні рішення суду, якими скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача, згідно яких у позивача немає переплати по податку на додану вартість, виходячи із такого.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість встановлений ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно із п. п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно із п. п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У попередніх звітних періодах позивачу згідно податкових повідомлень - рішень прийнятих відповідачем, були визначені податкові зобовязання по податку на додану вартість.

Позивач оскаржив податкові повідомлення рішення до суду і постановами Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року та 18 серпня 2010 року спірні податкові повідомлення рішення були скасовані.

Постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року та 18 серпня 2010 року оскаржені податковим органом до апеляційного суду і як вбачається із пояснень сторін рішень суду апеляційної інстанції за апеляційними скаргами ще немає, тобто постанови суду першої інстанції не набрали законної сили.

За таких обставин суд вважає помилковими дії позивача щодо того, що ним не враховуються вказані суми при визначені свого податкового зобовязання та суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, крім того чинним законодавством не передбачена можливість платника податків зменшувати свої податкові зобовязання на підставі рішень суду про скасування податкових повідомлень - рішень, які не набрали законної сили, а поряд з цим Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює обовязок у визначені строки сплатити суму податкового боргу вказану у поданій декларації і передбачає фінансову відповідальність за ігнорування такого обовязку платником податку.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволені необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2011 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський