Постанова № 14434889, 08.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2011 року Справа № 2а-705/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Лейбенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Проспект-2006»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3898047,20 грн. та з комунального податку в сумі 324,70 грн., а всього 3898371,90 грн. шляхом звернення стягнення на активи,

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2011 року позивач Ленінська МДПІ у м.Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказав наступне. Відповідач Приватне підприємство «Проспект-2006» (код ЄДРПОУ 34580292) є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську. Станом на 13.01.2011р. відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість в сумі 3898047,20 грн. та з комунального податку в сумі 324,70 грн. Так, Ленінською МДПІ у м.Луганську було проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за квітень 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ «Промоптвостокплюс», на підставі акту перевірки від 01.09.2008 №1142/23/34580292 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2008 №0001822310/0 на суму 3899451,00 грн. Підпунктом 5.2.5 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Згідно з п.п.5.2.4 п.5.2. ст.5 Закону №2181-III від 21.12.2000р. при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Приватним підприємством «Проспект-2006» податкове повідомлення рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 01.09.2008 №0001822310/0 на суму 3899451,00 грн. було оскаржено в судовому порядку до Луганського окружного адміністративного суду, постановою цього суду від 17.04.2009 у справі №2а-748/09/1270 позовні вимоги були задоволені, однак, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 постанова суду першої інстанції була скасована, у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «Проспект-2006» було відмовлено. Тому, відповідно до п.2.10 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 №253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, узгоджене податкове зобовязання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним господарським судом. Підприємством відповідача частково сплачено суму боргу з податку на додану вартість в сумі 1403,80 грн., таким чином, залишок несплаченої суми податкових по комунальному податку утворилася внаслідок несплати узгодженого податкового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2009 №0006941520/0 на суму 340,00 грн., винесеним на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань неподання податкової звітності з комунального податку за четвертий квартал 2007 року та третій квартал 2009 року. Вказане податкове повідомлення було направлено відповідачу, однак, через неможливість вручення, 15.12.2009 його було розміщено на дошці податкових оголошень, а тому, воно вважається врученим з дня його розміщення. Підприємством відповідача частково сплачено суму боргу по комунальному податку у розмірі 15,30 грн., залишок несплаченої суми з цього податку складає 324,70 грн. Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-III від 21.12.2000р. у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 п.4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-III від 21.12.2000р., узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Пунктом 1.3 с.1 Закону №2181-III від 21.12.2000р. передбачено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання. У звязку з несплатою податкових зобовязань, згідно діючого законодавства та, з метою погашення податкового боргу платником податків Приватним підприємством «Проспект-2006», Ленінською МДПІ у м.Луганську проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме, на юридичну адресу відповідача були надіслані податкове повідомлення-рішення від 01.09.2008 №0001822310/0 на суму 3899451,00 грн. (з податку на додану вартість, яке було отримано у день його винесення уповноваженою особою відповідача), податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0006941520/0 на суму 340,00 грн. (по комунальному податку), перша податкова вимога №1/54 від 14.01.2010 та друга податкова вимога №2а/1059 від 12.05.2010, за якими, через неможливість їх вручення, позивачем було складено відповідні акти про їх вручення через дошку оголошень від 15.12.2009,25.03.2010,20.07.2010. Всі вжиті позивачем заходи не надали бажаного результату. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3898047,20 грн. та з комунального податку в сумі 324,70 грн., а всього 3898371,90 грн. у судовому порядку шляхом звернення стягнення на активи боржника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в адміністративному позову.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином (аркуші 28,29). Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 3898047,20 грн. та комунального податку в сумі 324,70 грн. виникли до прийняття та набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначений Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст.7 цього Закону, субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також, цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-III від 21.12.2000р. у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 п.4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-III від 21.12.2000р., узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до абз.4 пп.6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Приватне підприємство «Проспект-2006» зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 26 вересня 2006 року за реєстраційним номером 13821020000009676, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств України та перебуває на податковому обліку в якості платника податків в Ленінській МДПІ у м.Луганську з 27.09.2006 (аркуші справи 5,6,7).

Станом на 13.01.2011 за відповідачем лічиться податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 3898371,90 грн., з яких:

- з податку на додану вартість у розмірі 3898047,20 грн., що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення №0001822310/0 від 01.09.2008 на суму 3899451,00 грн., винесеного на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Проспект-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за квітень 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ «Промоптвостокплюс» від 01.09.2008 №1142/23/34580292 та отриманого уповноваженою особою відповідача у день його винесення 01.09.2008, розрахунком податкового боргу станом на 13.01.2011 (аркуші справи 5,15,16-18,21);

- з комунального податку в розмірі 324,70 грн., що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення №0006941520/0 від 11.12.2009 на суму 340,00 грн., винесеного на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 26.11.2009 №694/152-214, актом про неможливість вручення матеріалів перевірки від 15.12.2009 (аркуші справи 19,20,23).

Також, судом установлено, що Приватним підприємством «Проспект-2006» податкове повідомлення рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську з податку на додану вартість від 01.09.2008 №0001822310/0 на суму 3899451,00 грн. було оскаржено в судовому порядку до Луганського окружного адміністративного суду, постановою цього суду від 17.04.2009 у справі №2а-748/09/1270 позовні вимоги були задоволені, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 постанова суду першої інстанції була скасована, у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «Проспект-2006» було відмовлено (аркуші справи 13-14).

Підпунктом 5.2.5 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Згідно з п.п.5.2.4 п.5.2. ст.5 Закону №2181-III від 21.12.2000р. при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-III від 21.12.2000р. у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 п.4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-III від 21.12.2000р., узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.2.10 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 №253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, узгоджене податкове зобовязання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наявність податкового боргу у відповідача також підтверджується висновком Ленінської МДПІ у м.Луганську №1563/24-505 від 13.01.2011 (аркуш справи 5).

Часткова сплата відповідачем податкового боргу з загальної суми податкових зобовязань з податку на додану вартість 3899451,00 грн. у розмірі 1403,80 грн. та з загальної суми податкових зобовязань по комунальному податку з загальної суми 340,00 грн. у розмірі 15,30 грн. підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 13.01.2011 (аркуш справи 21).

Позивачем на адресу відповідача поштою направлялися перша податкова вимога №1/54 від 14.01.2010 та друга податкова вимога №2/1059 від 12.05.2010, які, через неможливість вручення, 25.03.2010 та 20.07.2010 були розміщені на дошці оголошень Ленінської МДПІ у м.Луганську, що підтверджується відповідними актами про неможливість їх вручення від 25.03.2010 та 20.07.2010 (аркуші справи 8,9,10,11). Вказані податкові вимоги вважаються врученими з дня їх розміщення на дошці оголошень відповідно 25.03.2010 та 20.07.2010.

25.08.2010 заступником начальника Ленінської МДПІ у м.Луганську прийнято рішення №163 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків Приватного підприємства «Проспект-2006» в рахунок погашення його податкового боргу (аркуш справи 12).

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позивач відноситься до субєкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.

На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу на загальну суму 3898371,90 грн. судом не встановлено.

Враховуючи те, що активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи в добровільному порядку податковий борг не сплатив, позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Проспект-2006»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3898047,20 грн. та з комунального податку в сумі 324,70 грн., а всього 3898371,90 грн. шляхом звернення стягнення на активи, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 14 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Проспект-2006»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3898 047,20 грн. та з комунального податку в сумі 324,70 грн., а всього 3898371,90 грн. шляхом звернення стягнення на активи - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Проспект-2006» (код ЄДРПОУ 34580292, місцезнаходження: 91000 м.Луганськ, вул.Оборонна, буд.112 кв.145) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3898 047 грн. 20 коп. (три мільйона вісімсот девяносто вісім тисяч сорок сім грн. 20 коп.) - на р/р 31117029700006, код платежу 14010100, УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013 та з комунального податку у розмірі 324 грн. 70 коп. (триста двадцять чотири грн. 70 коп.) на р/р 33219828700006, код платжу 16010200, УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код 24046582, банк - ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, а всього 3898371 грн. 90 коп. (три мільйона вісімсот девяносто вісім тисяч триста сімдесят одна грн. 90 коп.), шляхом звернення стягнення на його активи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 14 лютого 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра