Постанова № 14434843, 23.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2011 року Справа № 2а-1625/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - головний державний податковий інспектор

юридичного сектору Кривошеєва О.В.

(довіреність від 15.04.2010 № 1339/10-010-233)

від відповідача - директор Коржиков В.Ю. (наказ від 28.04.2006 № 22)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест»

про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 54239,85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», в якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 23 березня 2011 року, просить:

- стягнути податковий борг у загальному розмірі 54239,85 грн., з яких заборгованість з податку на додану вартість 53999,83 грн. (53592,00 грн. основний борг, 407,83 грн. пеня), з податку на прибуток підприємства 240,02 грн. (156,08 грн. основний борг, 83,94 грн. пеня);

- встановити спосіб та порядок виконання постанови суду шляхом розстрочення суми податкового боргу згідно наступного графіку: до 01.04.2011 14239,85 грн.; до 01.05.2011 20000,00 грн.; до 20.05.2011 20000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Первомайську Луганської області як платник податків.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» самостійно не сплачена до бюджету узгоджена сума податкового боргу у загальному розмірі 54239,85 грн., з яких заборгованість з податку на додану вартість 53999,83 грн. (53592,00 грн. основний борг, 407,83 грн. пеня), з податку на прибуток підприємства 240,02 грн. (156,08 грн. основний борг, 83,94 грн. пеня), а тому позивач просить стягнути кошти за податковим боргом у судовому порядку, оскільки відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» адміністративний позов визнало, про що подало заперечення на адміністративний позов від 09 березня 2011 року № 44 (арк. справи 33-34) та від 14 березня 2011 року № 48 (арк. справи 45-46). У запереченнях відповідач зазначив, що підприємство було створено у 2000 році з метою організації виробництва тротуарної плитки та інших фігурних елементів мощення. Господарська діяльність, як виробництво, так і реалізація продукції, має сезонний характер. У період з 2009-2010 у будівельному бізнесі мав місце значний спад обсягів виробництва, що зумовило різке зменшення замовлень на продукцію підприємства-споживачами, що, в свою чергу, зумовило відповідні труднощі підприємства. Крім того, відповідач зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» було проведено часткове погашення заборгованості та не допущено невиплати заробітної плати працівникам. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення суми податкового боргу згідно наступного графіку: до 01.04.2011 14239,85 грн.; до 01.05.2011 20000,00 грн.; до 20.05.2011 20000,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Первомайську Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 24 вересня 2002 року № 4574-2814 (арк. справи 9).

Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» є платником податку на прибуток підприємства.

На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» взято на облік платника податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво серії НВ № 675528 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 31 серпня 2000 року № 16493423 (арк. справи 10).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» подало до державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області:

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року від 02 листопада 2010 року № 9004740696, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 10500,00 грн. (арк. справи 15);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року від 20 жовтня 2010 року № 9004568493, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 30088,00 грн. (арк. справи 16-17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року від 20 листопада 2010 року № 9005289966, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 25587,00 грн. (арк. справи 18-19);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року від 18 грудня 2010 року № 9005694096, в якій визначило податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3395,00 грн. (арк. справи 20-21);

- уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року від 30 грудня 2010 року № 9005870214, в якому збільшило суму, яка підлягала сплаті до бюджету у звітному (податковому) періоді, за який виправляються помилки, на 8333,00 грн. та визначило суму штрафу у звязку із самостійним виправленням помилки у розмірі 417,00 грн. (арк. справи 22).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач узгоджену суму податкових зобовязань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого на дату розгляду справи за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 53592,00 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 156,08 грн.

Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Як вбачається з облікових карток відповідача, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи відповідно складає 83,94 грн. та 407,83 грн. (арк. справи 41, 42, 53, 54).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» було вручено першу податкову вимогу від 05 листопада 2010 року № 1/70 та другу податкову вимогу від 06 грудня 2010 року № 2/76 (арк. справи 12, 12 на звороті).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 01 грудня 2010 року за № 10555256 внесено запис про публічне обтяження та реєстрацію поточної податкової застави (арк. справи 13).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки перша податкова вимога від 05 листопада 2010 року № 1/70 та друга податкова вимога від 06 грудня 2010 року № 2/76 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» станом на дату розгляду справи податковий борг з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість у загальному розмірі 54239,85 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 54239,85 грн. за податковим боргом з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

З урахуванням клопотання відповідача, відсутністю заперечень позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб та порядок виконання даного судового рішення шляхом розстрочення товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» сплати в доход Державного бюджету України податкового боргу у розмірі 54239,85 грн. (пятдесят чотири тисячі двісті тридцять девять гривень вісімдесят пять копійок) строком на 2 (два) місяці, визначивши до сплати 14239,85 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять девять гривень вісімдесят пять копійок) до 01 квітня 2011 року включно, 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) до 01 травня 2011 року включно та 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) до 20 травня 2011 року включно.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 23 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» (ідентифікаційний код 31140031, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Щорса, буд. 10) в сумі 54239,85 грн. (пятдесят чотири тисячі двісті тридцять девять гривень вісімдесят пять копійок) за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в доход Державного бюджету України, у тому числі:

- 53999,83 грн. (пятдесят три тисячі девятсот девяносто девять гривень вісімдесят три копійки) за податковим боргом з податку на додану вартість на р/р 31114029700054 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач УДК у м. Первомайську ГУДКУ у Луганській області, код одержувача 24053509, код бюджетної класифікації платежу 14010100;

- 240,02 грн. (двісті сорок гривень дві копійки) за податковим боргом з податку на прибуток підприємства на р/р 31112009700054 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач УДК у м. Первомайську ГУДКУ у Луганській області, код одержувача 24053509, код бюджетної класифікації платежу 11021000.

Розстрочити товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» (ідентифікаційний код 31140031) сплату податкового боргу в сумі 54239,85 грн. (пятдесят чотири тисячі двісті тридцять девять гривень вісімдесят пять копійок) строком на 2 (два) місяці, визначивши до сплати 14239,85 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять девять гривень вісімдесят пять копійок) до 01 квітня 2011 року включно, 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) до 01 травня 2011 року включно та 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) до 20 травня 2011 року включно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 березня 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська